Ухвала

від 17.10.2017 по справі 391/913/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1939/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Мурашко С. І.

УХВАЛА

Іменем України

17.10.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Мурашка С.І.

суддів - Голованя А.М., Карпенка О.Л.

за участі секретаря - Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Злагода до Товариства з обмеженою відповідальністю Агровіта Д , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агровіта Д на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2017 року і

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2017 року задоволено позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Злагода до Товариства з обмеженою відповідальністю Агровіта Д , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агровіта Д , речове право оренди по якому зареєстровано Бобринецькою районною державною адміністрацією за Товариством з обмеженою відповідальністю Агровіта Д в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 вересня 2016 за № 16671396.

Вирішено питання по судовим витратам.

В апеляційній скарзі ТОВ Агровіта Д просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ Агровіта Д ОСОБА_3 та ОСОБА_2, підтримали апеляційну скаргу з посиланням на викладені в ній обставини, представник СТОВ "Злагода" ОСОБА_4 заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав письмове заперечення.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 квітня 2008 року між СТОВ Злагода та ОСОБА_5 укладено договір оренди землі відповідно до якого в оренду передана земельна ділянка з кадастровим номером 3522882000:02:000:0217, яка розташована на території Коротяцької сільської ради, загальною площею 5,25 га, що належала ОСОБА_5 на праві власності на підставі державного акту про право власності на землю серії ІІ-КР № 029498, виданого Компаніївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 30 серпня 2002 року.

09 лютого 2009 року договір зареєстровано у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України , строк дії договору становить 10 років (а.с.14-16)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті 26 жовтня 2011 року ОСОБА_5, посвідченого державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори 09 вересня 2016 року, ОСОБА_2 є власником зазначеної земельної ділянки площею (а.с.18-20)

22 вересня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агровіта Д укладено договір відповідно до якого в оренду строком на сім років передана земельна ділянка площею 5,25 га, з кадастровим номером 3522882000:02:000:0217.

Державна реєстрація іншого речового права, а саме права оренди вищевказаної земельної ділянки проведена 27 вересня 2016 державним реєстратором реєстраційної служби Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області (а.с.19,58-59).

На час розгляду справи судом першої інстанції, а так само на час укладення договору оренди землі № б/н від 22 вересня 2016 року, договір оренди землі № б/н від 22 квітня 2008 року не припинений, не розірваний та не визнаний судом недійсним.

При житті ОСОБА_5 та після смерті відповідач ОСОБА_2 отримували виплати по орендній платі за землю, про що свідчать копії відповідних відомостей, заява ОСОБА_2 та відомість № 1 від 01 серпня 2017 (а.с.45-57).

22 вересня 2016 року між відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ "Агровіта Д" укладено договір оренди землі № б/н, який пройшов державну реєстрацію.

Об'єктом оренди за договором від 22 квітня 2008 року та за договором від 22 вересня 2016 року є одна й та сама земельна ділянка площею 5,25 га, з кадастровим номером 3522882000:02:000:0217, власником якої є відповідач ОСОБА_2

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Законодавством України не передбачено можливості одночасного перебування однієї і тієї самої земельної ділянки в оренді двох орендарів за двома різними договорами оренди.

Такий висновок суду є обґрунтованим.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції Закону N 1211-IV від 02.10.2003 року , яка діяла на час укладення договору оренди землі від 02 квітня 2008 року) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника тощо. Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Відповідно до 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до 2 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Як вбачається із змісту договору оренди землі, укладеного 22 квітня 2008 року між ОСОБА_5 та СТОВ Злагода , він зареєстрований у Компаніївському відділі Кіровоградської філії регіональної філії ДП Цент державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040937300018 від 09 лютого 2009 року та скріплено печаткою вказаного органу (а.с.14-15).

Відповідно до ст. 20 закону України Про оренду землі укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, встановлено, що державна реєстрація договорів оренди землі проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Разом з тим, Указом Президента України № 134 від 17 лютого 2003 року Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру покладалися на Державний комітет України по земельних ресурсах.

Відповідно до зазначеного Указу Президента України, Держкомземом видано наказ від 02 липня 2003 року № 174 Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель .

Згідно з пунктом 4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Функції з реєстрації, зокрема, договорів оренди землі були покладені на реєстраторів Державного реєстру земель - структурні підрозділи державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах - Центр ДЗК , у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Вказані структурні підрозділи Центру Державного земельного кадастру здійснювали видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди), а також вели Книгу реєстрації договорів оренди землі.

У вказаному Тимчасовому порядку була прописана процедура реєстрації договорів оренди землі.

Отже договір оренди землі між ОСОБА_5 та ТОВ Злагода , укладений 22 квітня 2008 року, був зареєстрований 09 лютого 2009 року спеціальним органом - структурним підрозділом Центру ДЗК щодо ведення державного реєстру земель по відношенню до органів місцевого самоврядування у складі Держкомзему України, тобто пройшов державну реєстрацію в установленому законом порядку відповідно до діючого на той час законодавства та набув чинності з моменту його державної реєстрації.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1088 повноваження щодо ведення державного реєстру земель також були покладені на Центр ДЗК.

Ця постанова Кабінету міністрів була прийнята пізніше ніж Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073 і регулювала правовідносини щодо реєстрації договорів оренди землі на час укладення та державної реєстрації спірного договору оренди землі.

Тому слід керуватись нормативно-правовим актом, який прийнятий пізніше та спеціальними нормами, які передбачають спеціальний орган щодо ведення державного реєстру земель у складі Держкомзему України.

Реєстрація договору оренди землі від 22.04.2008 року у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Деркомземі України , 09.02.2009 року, ніким не оспорювалась, не визнавалась недійсною та не скасована.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16, а також у постанові від 27 квітня 2017 року у справі № 6-422цс17, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги, що договір оренди землі від 22.04.2008 року не зареєстрований у відповідності до чинного законодавства, а відповідно є неукладеним (не чинним) є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Не надання позивачем до матеріалів справи акту приймання-передачі об'єкту оренди не може свідчити про відсутність у позивача права користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)(ч.3 ст.215 ЦК України).

Зміст оспорюваного договору оренди від 27 вересня 2016 року 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агровіта Д свідчить про те, що СТОВ Злагода не є стороною цього договору проте вказаний правочин порушує його право на використання спірної земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агровіта Д відхилити.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя С.І.Мурашко

Судді А.М.Головань

ОСОБА_6