Рішення

від 10.10.2017 по справі 910/14584/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.2017Справа №910/14584/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/14584/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Екіпа , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Досвідно-механічний завод Мілєста-Україна , м. Київ,

про стягнення 938 629,17 грн.,

за участю представників:

позивача - Сєчина Я.М. (довіреність від 01.08.2017 №0817-SYM);

відповідача - Макаєва Р.З. (довіреність від 20.09.2017 №б/н).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Екіпа (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Досвідно-механічний завод Мілєста-Україна (далі - Завод):

- 387 371,36 грн. основної заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду від 10.03.2015 №007UA-01C0315 (далі - Договір від 10.03.2015); 60 322,24 грн. втрат від інфляції; 14 391,11 грн. 3% річних; 30 841,13 грн. пені;

- 352 216,14 грн. основної заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду від 20.04.2015 №009UA-01C0415 (далі - Договір від 20.04.2015); 55 254,86 грн. втрат від інфляції; 13 432,46 грн. 3% річних; 24 799,87 грн. пені,

а всього 938 629,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2017 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 03.10.2017.

Позивач 03.10.2017 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач 03.10.2017 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 03.10.2017 було оголошено перерву до 10.10.2017.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.10.2017 заявив про намір укласти мирову угоду.

Представник позивача заперечив проти укладення мирової угоди.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 10.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.03.2015 Товариством (замовник) і Заводом (виконавець) було укладено Договір від 10.03.2015, за умовами якого:

- замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати необхідні роботи з влаштування автоматизованої системи управління обладнання зони прийому, зберігання, та подачі цукру на виробництво (пункт 1.1 Договору від 10.03.2015);

- загальна вартість робіт за Договором від 10.03.2015, визначена в додатку №1 до Договору від 10.03.2015 Кошторис , який є невід'ємною частиною, та складає - 559 671,07 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 111 934,21 грн.; всього разом з ПДВ - 671 605,28 грн. (пункт 2.1 Договору від 10.03.2015);

- попередню оплату у сумі 335 802,64 грн. з ПДВ, замовник здійснює шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 днів з моменту підписання Договору від 10.03.2015 (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 Договору від 10.03.2015 в редакції додаткової угоди від 10.03.2016 №1);

- попередню оплату №2 в розмірі 30% від загальної вартості робіт за Договором від 10.03.2015, замовник здійснює в термін 4 календарних тижні з моменту здійснення попередньої оплати №1, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця, на підставі рахунку-фактури виконавця, виставленого з урахуванням положень пунктів 2.3 і 2.4, рахунок-фактура дійсний до оплати 1 (один) банківський день (підпункт 3.2.2 пункту 3.2 Договору від 10.03.2015);

- остаточний розрахунок за Договором від 10.03.2015 замовник здійснює шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт; строк сплати - 3 (три) робочих дні з дати підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (підпункт 3.2.3 пункту 3.2 Договору від 10.03.2015 в редакції додаткової угоди від 10.03.2016 №1);

- у разі порушення строків оплати робіт, передбачених пунктом в статті 3 Договору від 10.03.2015, замовник сплачує виконавцю, за його вимогою, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (пункт 6.6 Договору від 10.03.2015);

- Договір від 10.03.2015 набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором від 10.03.2015 (пункт 8.2 Договору від 10.03.2015).

20.04.2015 Товариством (замовник) і Заводом (виконавець) було укладено Договір від 20.04.2015, за умовами якого:

- замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати необхідні роботи з проектування, монтажу, наладки та вводу в експлуатацію системи автоматизованого управління та електрозабезпечення обладнання спиртосховища об'ємом 7 500 дал (пункт 1.1 Договору від 20.04.2015);

- загальна вартість робіт за Договором від 20.04.2015, визначена в додатку №1 до Договору від 20.04.2015, який є невід'ємною частиною, та складає - 710 665,72 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 142 133,14 грн.; всього разом з ПДВ - 852 798,86 грн. (пункт 2.1 Договору від 20.04.2015);

- попередню оплату №1 в сумі 215 283,86 грн. з ПДВ, замовник здійснює шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 днів з моменту підписання Договору від 20.04.2015 (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 Договору від 20.04.2015 в редакції додаткової угоди від 08.04.2016 №1);

- попередню оплату №2 в сумі 100 000 грн. з ПДВ, замовник здійснює шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця в період з 15.06.2016 по 25.06.2016 (підпункт 3.2.2 пункту 3.2 Договору від 20.04.2015 в редакції додаткової угоди від 08.04.2016 №1);

- остаточний розрахунок за Договором від 20.04.2015 замовник здійснює шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт; строк сплати - 3 (три) робочих дні з дати підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (підпункт 3.2.3 пункту 3.2 Договору від 20.04.2015 в редакції додаткової угоди від 08.04.2016 №1);

- у разі порушення строків оплати робіт, передбачених пунктом в статті 3 Договору від 20.04.2015, замовник сплачує виконавцю, за його вимогою, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (пункт 6.6 Договору від 20.04.2015);

- Договір від 20.04.2015 набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором від 20.04.2015 (пункт 8.2 Договору від 20.04.2015).

Договори від 10.03.2015 і від 20.04.2015 підписані уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Стеблевцем І.О., який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором Жоговим А.Ю., який діяв на підставі статуту, та скріплені печатками.

Договори від 10.03.2015 і від 20.04.2015 у встановленому порядку не оспорені, не розірвані, не визнані недійсними.

Таким чином, Договори від 10.03.2015 і від 20.04.2015 є дійсними, укладеними належним чином та є обов'язковими для виконання сторонами.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, укладені позивачем і відповідачем Договори від 10.03.2015 і від 20.04.2015 за своєю правовою природою є договорами підряду.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Завод 13.03.2015 здійснив попередню оплату за Договором від 10.03.2015 у сумі 335 802,64 грн. з ПДВ, що підтверджується банківською випискою від 13.03.2015.

Товариство виконало роботи за Договором від 10.03.2015 в повному обсязі на загальну суму 723 174 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 01.09.2015 та 23.05.2016, та довідками вартості виконаних будівельних робіт від 01.09.2015 та 23.05.2016, які були підписані сторонами.

Проте, відповідач в порушення умов Договору від 10.03.2015, не виконав свої зобов'язання належним чином, а саме не сплатив вартість виконаних робіт за Договором від 10.03.2015 у сумі 387 371,36 грн.

Відповідач 22.06.2015 здійснив попередню оплату за Договором від 20.04.2015 у сумі 100 000 грн. з ПДВ, що підтверджується банківською випискою від 22.06.2015.

В рахунок остаточної оплати замовник здійснив попередню оплату у сумі 150 000 грн. з ПДВ, а саме: 50 000 грн. з ПДВ - банківська виписка від 04.07.2015, 50 000 грн. з ПДВ - банківська виписка від 11.08.2015, 50 000 грн. з ПДВ - банківська виписка від 07.09.2015.

Позивач виконав роботи за Договором від 20.04.2015 в повному обсязі на загальну суму 907 500 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 11.05.2016 та довідкою вартості виконаних будівельних робіт від 11.05.2016, які були підписані сторонами.

Після виконання роботи за Договором від 20.04.2015 Завод здійснив оплату у сумі 90 000 грн. з ПДВ, що підтверджується банківською випискою від 20.12.2015.

Проте, відповідач в порушення умов Договору від 20.04.2015, не виконав свої зобов'язання належним чином, а саме не сплатив вартість виконаних робіт за Договором від 20.04.2015 у сумі 352 216,14 грн.

Разом з тим, згідно з наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 03.10.2017 №9217 відповідачем було сплачено 10 000 грн. за Договором від 20.04.2015.

Відповідно до пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Частиною третьою пункту 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова №18) встановлено, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Господарським судом міста Києва встановлено, що з наданого Заводом платіжного доручення від 03.10.2017 №9217, вбачається, що відповідач сплатив позивачу 10 000 грн. заборгованості за Договором від 20.04.2015, тобто після звернення позивача із відповідним позовом до суду (25.08.2017 згідно із штемпелем відділення поштового зв'язку; 29.08.2017 відповідно до печатки канцелярії суду).

Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва вважає за можливе припинити провадження у справі в частині стягнення 10 000 грн. заборгованості за Договором від 20.04.2015.

Таким чином, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість за Договором від 20.04.2015 у сумі 342 216,14 грн.

Крім суми основної заборгованості, позивач також просить стягнути з відповідача 60 322,24 грн. втрат від інфляції і 14 391,11 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість за Договором від 10.03.2015, та 55 254,86 грн. втрат від інфляції і 13 432,46 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість за Договором від 20.04.2015.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні, а тому стягненню з відповідача підлягає 60 322,24 грн. втрат від інфляції і 14 391,11 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість за Договором від 10.03.2015, та 55 254,86 грн. втрат від інфляції і 13 432,46 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість за Договором від 20.04.2015.

Що ж до стягнення 30 841,13 грн. пені, нарахованої за Договором від 10.03.2015, і 24 799,87 грн. пені, нарахованої за Договором від 20.04.2015, то слід зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з пунктами 6.6 Договорів від 10.03.2015 і від 20.04.2015 у разі порушення строків оплати робіт, передбачених пунктом в статті 3 Договорів від 10.03.2015 і від 20.04.2015, замовник сплачує виконавцю, за його вимогою, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок сум пені і періодів їх нарахування та встановлено, що вони неправильні.

За перерахунком суду суми пені і періоди їх нарахування становлять:

з 27.05.2016 по 27.11.2016 (нарахованих на заборгованість за Договором від 10.03.2015) сума пені становить 30 756,86 грн.;

з 15.05.2016 по 15.11.2016 (нарахованих на заборгованість за Договором від 20.04.2015) сума пені становить 24 732,12 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають суми пені за розрахунком суду; у стягненні ж решти сум пені (84,27 грн., нарахованих за Договором від 10.03.2015; 67,75 грн., нарахованих за Договором від 20.04.2016) слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 75, пунктом 1 1 частини першої статті 80, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 10 000 грн. заборгованості.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Досвідно-механічний завод Мілєста-Україна (01042, м. Київ, вул. Марії Приймаченко, 1/27, офіс 304/4; ідентифікаційний код 36064624) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Екіпа (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 26-з, кв. 115; ідентифікаційний код 39091011): 387 371 (триста вісімдесят сім тисяч триста сімдесят одну) грн. 36 коп. заборгованості за договором підряду від 10.03.2015 № 007UA-01С0315; 60 322 (шістдесят тисяч триста двадцять дві) грн. 24 коп. втрат від інфляції; 14 391 (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто одну) грн. 11 коп. 3 % річних; 30 756 (тридцять тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн. 86 коп. пені; 342 216 (триста сорок дві тисячі двісті шістнадцять) грн. 14 коп. заборгованості за договором підряду від 20.04.2015 № 009UA-01С0415;55 254 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 86 коп. втрат від інфляції; 13 432 (тринадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 46 коп. 3 % річних; 24 732 (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять дві) грн. 12 коп. пені та 14 077 (чотирнадцять тисяч сімдесят сім) грн. 16 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 19.10.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук