Постанова

від 13.10.2017 по справі 817/1119/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2017 р.Р і в н еСправа №817/1119/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 підприємства "Міські електричні мережі" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т АН О В И В:

Комунальне підприємство "Міські електричні мережі" (далі - КП МЕМ ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2017 №0010911207 про застосування штрафу в сумі 7876,68грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству, оскільки 07.09.2016, з метою вчасної реєстрації документа в Єдиному реєстрі податкових накладних, КП МЕМ перераховано на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ кошти в сумі 53000,00грн. Так, позивач, будучи впевненим у наявності коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, які завчасно ним перераховані на такий рахунок, двічі здійснював реєстрацію податкової накладної в останній день її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка згідно з квитанцією №1 доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України, однак документ жодного разу не прийнято з підстав: сума ПДВ в документі (78766,80грн.) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця (26282,63грн.) . Позивач звернувся до контролюючого органу для надання пояснень з приводу вказаної ситуації та просив врахувати її для незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію документа, однак відповіді відповідачем надано не було. Вважає, що його обов'язок зі своєчасної реєстрації документа в Єдиному реєстрі податкових накладних було виконано до закінчення граничного строку, встановленого податковим законодавством, а тому не повинен нести відповідальності.

Відповідач, ГУ ДФС у Рівненській області, позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, які обґрунтовані тим, що проведеною камеральною перевіркою було встановлено реєстрацію позивачем документа в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів на 1 день, що є наслідком застосування до платника податків штрафу в розмірі 10% суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній. Вказане підтверджуються інформацією щодо перегляду трансакцій в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Крім того, платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Казначейством зараховано кошти в сумі 53000,00грн. в поповнення платником електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ саме 08.09.2016, що підтверджується витягом з картки особового рахунку платника. Відтак, КП МЕМ не забезпечено своєчасне поповнення рахунку в такій системі, та, як наслідок, зареєстровано документ в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів. Відтак, оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході судового розгляду, судом було прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.06.2017 старшим державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Сарненської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_2, на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено камеральну перевірку КП МЕМ (код ЄДРПОУ 32631004) з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах платника податків. За наслідками якої складено акт від 26.06.2017 №56/17-00-12-07/32631004 (а.с.6).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковим органом встановлено порушення терміну реєстрації податкової накладної від 23.08.2016 №20.

На підставі акта перевірки від 26.06.2017 №56/17-00-12-07/32631004 ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 11.07.2017 №0010911207, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, що становить 7876,68грн. (а.с.7).

Вважаючи таке рішення протиправним, КП МЕМ звернулося до суду з відповідним позовом.

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог та перевіряючи дотримання податковим органом процедури проведення перевірки позивача, за наслідками якої прийнято спірне рішення, суд враховує те, що відповідно до ст.62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити перевірки камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (абз.1).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абз.2).

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (п.76.3 ст.76 ПК України).

Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

У акті перевірки від 26.06.2017 №56/17-00-12-07/32631004 податковий орган зазначає про порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПК України.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Починаючи з 01.02.2015 реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (в тому числі податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільненні від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання).

Разом з тим, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ;

де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті;

SОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу;

SНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2016 між КП МЕМ та ПАТ Рівнеобленерго укладено договір про передачу (транзит) електроенергії UA20-2016-01365/00 (а.а.с.8-12), на підставі якого 23.08.2016 позивачем для ПАТ Рівнеобленерго виписано податкову накладну №20 на суму 472600,80грн. (у т.ч. ПДВ в сумі 78766,80грн.) (а.с.13).

Відтак, в силу вимог п.201.10 ст.201 ПК України останнім днем реєстрації даної податкової накладної є 07.09.2016.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в інші терміни, ніж визначено п.201.1 ст.201 ПК України є порушенням порядку їх реєстрації.

При цьому, податкове законодавство не забороняє платнику податків реєстрацію податкових накладних в інші терміни, аніж визначено п.201.1 ПК України, однак з нарахуванням штрафних санкцій.

Згідно з вимогами ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

З акта перевірки від 26.06.2017 №56/17-00-12-07/32631004 вбачається, що підставою для застосування штрафу до позивача стало порушення граничного строку (07.09.2016) реєстрації податкової накладної від 23.08.2016 №20 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки вона зареєстрована 08.09.2016.

При цьому, матеріалами справи стверджено, що 07.09.2016, з метою реєстрації податкової накладної від 23.08.2016 №20 в Єдиному реєстрі податкових накладних, КП МЕМ надіслано її до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв'язку, яка згідно з квитанцією №1 доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 07.09.2016 о 18:47:17, однак документ не прийнято з підстав: сума ПДВ в документі (78766,80грн.) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця (26282,63грн.) (а.с.16).

07.09.2016, через деякий час, КП МЕМ знову надіслано зазначену податкову накладну до контролюючого органу для реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка згідно з квитанцією №1 доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 07.09.2016 о 19:29:54, однак документ знову не прийнято з підстав: сума ПДВ в документі (78766,80грн.) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця (26282,63грн.) (а.с.16).

Згідно з вимогами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, підставою відмови у прийнятті податкової накладної стало порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року).

Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України передбачено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, зокрема, з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (абз.12 п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до вимог Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунку на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки) (п.10). На електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки) не можуть перераховуватися кошти із спеціальних рахунків.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податків зобов'язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Так, 07.09.2016 КП МЕМ , на підставі платіжного доручення від 07.09.2016 №87 (а.с.14), було перераховано зі свого банківського рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ кошти в сумі 53000,00грн., які відповідно до банківської виписки опрацьовано ПАТ КБ Укргазбанк 07.09.2016 в операційний час (з 8:00 до 18:00), про що свідчить відбиток штампа-датера банку (а.с.15).

Викладене свідчить про те, що позивач здійснював реєстрацію податкової накладної від 23.08.2016 №20 в останній день її реєстрації (07.09.2016) в Єдиному реєстрі податкових накладних та у строк, встановлений податковим законодавством, будучи впевненим у наявності коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, які відповідно до вимог ст.200-1, ст.201 ПК України були завчасно ним перераховані на такий рахунок.

Згідно з пп.4 глави 2 Розділу 1 Інструкції «Про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» , затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 за №320, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 за №1035/12909, передбачено, що міжбанківський переказ виконується банками в строк, визначений правилами платіжної системи, який не може перевищувати трьох операційних днів відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-III (далі - Закон №2346-III).

Пунктом 1.21 статті 1 Закону №2346-III передбачено, що операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

В силу вимог п.11.4. ст.11 Закону №2346-III Державна казначейська служба України є учасником системи міжбанківських розрахунків Національного банку України.

Відповідно до п.2.19 глави 2 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» , затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 за №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976 (далі - Інструкція №22), розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Пунктом 2.15 глави 2 Інструкції №22 встановлено, що порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Згідно з п.32.1 ст.32 Закону №2346-III, банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Відтак, Державна казначейська служба України як орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартіст, а також як учасник системи міжбанківських розрахунків Національного банку України, несе перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до положень Закону №2346-III.

Відмітка банку на банківській виписці про виконання платіжного доручення №87 свідчить про те, що позивач подав розрахунковий документ до банку протягом операційного часу, і банк виконав його в день його надходження - 07.09.2016.

Проте, в супереч вимогам Закону №2346-III та Інструкції №22, кошти за опрацьованим банком розрахунковим документом не надійшли на електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ протягом операційного часу 07.09.2016.

Пунктом 129.6 статті 129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Саме порушення строку зарахування органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів позивача на такий рахунок за платіжним дорученням від 07.09.2016 №87, призвело до неприйняття контролюючим органом податкової накладної від 23.08.2016 №20 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податків у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини та, з наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у позивача була відсутня можливість своєчасної реєстрації податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних з причин, які від нього не залежали, а відтак він виконав свій податковий обов'язок у встановлений податковим законодавством строк, адже вжив всіх можливих заходів для можливості електронного обміну документами з контролюючим органом.

При цьому, про неможливість реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних КП МЕМ було повідомлено Сарненську ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області листом від 09.09.2016 №646 (а.с.17), у якому просило надати роз'яснення по даному питанню та врахувати таку інформацію для незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію документа. Вказаний лист зареєстрований у контролюючому органі 09.09.2016, про що свідчить відповідна відмітка податкового органу. Однак, відповідь на вказаний лист позивачу так і не було надано.

Відтак, в силу вимог п.129.6 ст.129 ПК України, штрафні санкції за порушення терміну реєстрації податкової накладної від 23.08.2016 №20 не повинні застосовуватись до КП МЕМ .

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах не дотримав вимог законодавства, а відтак, не мав визначених Податковим кодексом України підстав для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Поряд з цим, перевіряючи доводи ГУ ДФС у Рівненській області щодо порушення позивачем граничного строку реєстрації податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суд вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, частиною 4 статті 71 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються правомірність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 11.07.2017 №0010911207, відповідачем надано як докази знімки екрана комп'ютера (screenshot) із зображенням перегляду реєстру трансакцій та картки особового рахунку платника податків (а.а.с.38-39).

Відповідно до ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 №851-IV (далі - Закон №851-IV), електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ч.1 та ч.4 ст.7 Закону №851-IV, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора, який повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Оскільки знімки екрана комп'ютера (screenshot) не є, власне, електронним документом, то в силу вимог ч.3 ст.70 КАС України суд не бере до уваги надані відповідачем зображення перегляду реєстру трансакцій та картки особового рахунку платника податків.

Відтак, відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

З огляду на вищенаведене, податкового повідомлення-рішення від 11.07.2017 №0010911207 не відповідає критеріям правомірності, установленим статтею 2 КАС України, а відтак, порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує на користь позивача понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 11.07.2017 №0010911207.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 підприємства "Міські електричні мережі" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір в сумі 1600,00грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щербаков В.В.