Ухвала

від 18.10.2017 по справі 804/917/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2017 рокусправа № 804/917/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Божко Л.А.

           суддів:                     Дурасової Ю.В. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:          Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ТРАКС" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “ТРАКС” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області від 21.04.2015 року №0002042205 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційній фірмі “ТРАКС” грошового зобов'язання з орендної плати юридичних осіб у розмірі 192 213, 53 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 р. адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

          Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 11.03.2015 на підставі Наказу від 31.12.2014 № 1189 з 25.02.2015 Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1. статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми “ТРАКС” з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати плати за землю за період січень-2012 року - грудень 2014 року, за результатами якої складено акт № 5454/04-61-22-05/25022505 від 11.03.2015.

Відповідно до підпунктів 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки № 5454/04-61-22-05/25022505 від 11.03.2015 Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області 21.04.2015 винесено податкове повідомлення-рішення №0002042205 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційній фірмі “ТРАКС” грошового зобов'язання з орендної плати юридичних осіб у розмірі 192 213,53 грн.

          Зі змісту статті 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), який визначає обов'язки та компетенцію контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому ПК України.

В силу підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 3 Перехідних положень Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З наведеного видно, що законодавець встановив заборону на проведення органами ДФС України будь-яких перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках за попередній рік.

Обмеження стосовно здійснення перевірок (в частині їх здійснення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Як встановлено судом першої інстанції відповідач у лютому 2015 року провів докуметальну невиїзну перевірку ТОВ ВКФ “ТРАКС” (код ЄДРПОУ 25022505) за період січень 2012 року – грудень 2014 року з питань дотримання вимог законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати плати за землю. Оскільки перевірка проведена у 2015 році за попередній календарний рік, тому вона підпадає під законодавчу заборону, яка встановлена у пункті 3 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”.

Судом встановлено , що ТОВ ВКФ “ТРАКС” не підпадає під жодне виключення з заборони, оскільки обсяг його доходів за попередній рік становить менше 20 мільйонів гривень, що підтверджується фінансовим звітом; перевірка призначена не за заявкою суб'єкта господарювання, не за дозволом Кабміну, не за рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України; позивач не здійснює операцій з підакцизними товарами і доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області від 21.04.2015 року №0002042205 1 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частиною першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

          З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській– залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 р.– без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту згідно ст.ст. 211-212 КАС України.

Головуючий:                                                                      Л.А. Божко

           Суддя:                                                                      Ю.В. Дурасова

           Суддя:                                                                      О.М. Лукманова