Ухвала

від 19.10.2017 по справі 804/7795/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 рокусправа № 804/7795/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "АДОНІС" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 804/7795/16 за позовом приватного підприємства "АДОНІС" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання незаконними наказів, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "АДОНІС" (далі - ПП "АДОНІС") 11 листопада 2016 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно з яким, з урахуванням уточнень просить:

- визнати протиправними дії відповідача, щодо проведення документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства АДОНІС на підставі наказу від 11.04.2016р. № 336, наказу від 27.09.2016р. № 1017 та направлень на перевірку від 14.04.2016р. за № 2414, № 2415 та від 30.09.2016р. за № 3857;

- визнати протиправним наказ відповідача від 11.04.2016 року №336 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП Адоніс (код за ЄДРПОУ 30317066) та скасувати його;

- визнати протиправним наказ відповідача від 27.09.2016 року № 1017 про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП Адоніс та скасувати його.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі оскаржених наказів, оскільки вони є протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що при винесенні оскаржуваних наказів відповідач діяв правомірно. Крім того, відповідачем не була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача, отже вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача задоволенню не підлягають.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає про те, що:

- в наказі № 336 від 11.04.2016 року в порушення п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України не зазначено мету проведення перевірки, а лише перераховано норми ПК України;

- наказ № 402 від 25.04.2016 року про перенесення терміну проведення перевірки в порушення п. 85.9 ст. 89 ПК України позивач не отримував;

- в наказі відповідача від 27.09.2016 року № 1017 не підтверджено наявності підстав для поновлення термінів проведення перевірки.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача яка заперечувала щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на II квартал 2016р. та у відповідності до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області №336 від 11.04.2016р. призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ПП Адоніс за період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р. тривалістю 10 робочих днів.

Копію наказу та повідомлення про проведення перевірки від 11.04.2016 надіслано поштою, та отримано позивачем 15.04.2016 року.

Відповідачем 25.04.2016 розпочато перевірку, в ході якої листом від 25.04.2016р. позивач повідомив про вилучення документів слідчим СВ Індустріального РВ ДМУ ГУМУС України в Дніпропетровській області в рамках досудового розслідування від 23.10.2013 №12013040660005239 згідно з протоколом обшуку від 10.07.2015 на підставі ухвал Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.02.2015р. та від 25.06.2015р..

Відповідачем 25.04.2016 складено акт про неможливість проведення перевірки та наказ на перенесення термінів проведення перевірки від 25.04.2016р. №402. ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлені листи 27.04.2016р., 05.07.2016р. та 19.09.2016р. до Індустріального РВ ДМУ ГУМУС України в Дніпропетровській області щодо надання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них.

Листом від 26.09.2016 №374/8434 на адресу Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано лист слідчого СВ Індустріального РВ ДМУ ГУМУС України в Дніпропетровській області щодо отримання доступу до документів з метою проведення документальної планової виїзної перевірки.

З метою проведення перевірки та вручення наказу про поновлення термінів проведення перевірки від 27.09.2016р. №1017, на підставі направлень на перевірку від 14.04.2016 №2414, від 14.04.2016 №2415, від 30.09.2016р. №3857 перевіряючи особи контролюючого органу з'явились на адресу позивача для проведення перевірки згідно з наказом відповідача №1017 від 27.09.2016р. Про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП Адоніс .

На пункті пропуску охоронцем було повідомлено про відсутність посадових осіб ПП Адоніс за зазначеною адресою, без пояснення причини, що зафіксовано актом від 30.09.2016 №553/04-36-14-01/30317066 про незнаходження посадових осіб ПП Адоніс .

03.10.2016р. відповідачем вдруге здійснено вихід за зазначеною адресою. На пункті пропуску охоронцем було відмовлено пропустити перевіряючих осіб до офісного приміщення підприємства та викликано посадових осіб підприємства на пункт пропуску, а саме директора ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_2 які відмовились від проведення перевірки, про що зроблено відповідний запис на копії наказу від 27.09.2016р. №1017 та направленнях від 14.04.2016р. №2414, від 14.04.2016р. №2415, від 30.09.2016р. №3857 та зафіксовано актом від 03.10.2016р. №554/04-36-14-01/30317066 ГУ ДФС у Дніпропетровській області про недопущення посадових осіб до перевірки ПП Адоніс .

Правомірність та обґрунтованість зазначених наказів відповідача від 11.04.2016 року №336, від 27.09.2016 року № 1017 та дій щодо проведення перевірки є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при винесені оскаржуваних наказів та вчиненні дій по проведенню документальної перевірки відповідач діяв на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачений податковим законодавством України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України (в редакції на момент проведення перевірки) органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з нормою п. 77.4 ст.77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 77.1 ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що єдиною умовою для винесення наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки є наявність плану-графіку в якому зазначено перелік підприємств, які підлягають перевірці.

Щодо доводів позивача про протиправність оскарженого наказу у зв'язку з не зазначенням у ньому мети проведення перевірки, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

В наказі відповідача № 336 від 11.04.2016 року зазначено про проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року тривалістю 10 днів. З цього вбачається, що метою проведення перевірки є дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року.

Крім того, зазначення відповідачем в оскарженому наказі про те, що при призначенні перевірки він керувався п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України також свідчить про те, що метою перевірки є перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тобто те, що входить до предмету перевірки.

Отже, зі змісту спірного наказу можливо ідентифікувати фактичну підставу для проведення спірної перевірки та її мету.

Згідно з абзацом 3 п.81.1 ст. 81 ПК України (в редакції на час винесення спірного наказу) копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.

Згідно з абзацом 5 п.81.1 ст. 81 ПК України лише непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) документів зазначених в абзаці 3 п.81.1 ст. 81 ПК України або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Абзацом 6 п. 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Проте, відмовляючи у доступі до перевірки посадові особи позивача не зазначили про те, що підставою для не допуску до перевірки є саме не зазначення в наказі на перевірку мети перевірки.

Отже, наказ від 11.04.2016 року № 336 прийнято відповідачем відповідно до п.77.6 ст. 77 абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України, обґрунтовано та з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано. Позивачем не доведено що відмова у допуску на перевірку ґрунтувалась на положеннях абзацу 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Відповідно до п.85.9 ст.85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Нормами пп. 1.2.6 п.1.2 Наказу ДФС України від 31.07.2014р. № 22 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків встановлено, що у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу державної фіскальної служби за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами (у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки) такі особи складають акт довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.4.5 цього розділу Методичних рекомендацій.

В акті зазначаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.

На підставі цього акта органом державної фіскальної служби, яким було призначено перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 або пункту 85.9 статті 89 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

У разі вилучення оригіналів документів правоохоронними або іншими органами підрозділ, який проводить (очолює) перевірку, забезпечує підготовку та направлення у той же день письмового запиту до відповідного органу про надання органу державної фіскальної служби копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів.

У запиті зазначаються: перелік вилучених документів, дані протоколу (іншого документа), на підставі якого були вилучені документи, посилання на пункт 85.9 статті 85 розділу II Кодексу щодо обов'язку відповідного органу забезпечити протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту надання органу державної фіскальної служби копій документів або доступу його посадовим (службовим) особам до перевірки таких документів.

Новий наказ про проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються. У разі якщо терміни, визначені пунктом 44.5 статті 44 Кодексу, достроково скорочуються - видається наказ про поновлення перевірки не пізніше наступного робочого дня, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

Після отримання копій всіх вилучених правоохоронними та іншими органами документів або забезпечення доступу до них терміни проведення перевірки поновлюються не пізніше наступного робочого дня, про що видається наказ про поновлення перевірки, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

Враховуючи викладені норми права та вірно встановивши обставини справи, які свідчать про те, що 22.07.2016 року відповідач направив на адресу позивача листа за №17015/10/04-64-14 з проханням забезпечити явку уповноваженої особи ПП Адоніс для отримання раніше вилучених документів проте відповіддю за №562 від 03.08.2016 року позивач відмовив у забезпеченні явки уповноваженої особи ПП Адоніс та відповідач лише 26.09.2016 року отримав доступ до вилучених документів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність винесеного позивачем наказу від 27.09.2016 року № 1017 про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ПП Адоніс (а.с.10).

Отже, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача про не підтвердження наявності підстав для поновлення проведення перевірки у наказі відповідача від 27.09.2016 року № 1017.

Щодо доводів позивача про неотримання наказу № 402 від 25.04.2016 року про перенесення терміну проведення перевірки в порушення п. 85.9 ст. 89 ПК України слід зазначити, що податковим законодавством України не передбачено обов'язку для відповідача направляти наказ про перенесення терміну проведення перевірки платнику податків та наслідків такого не направлення. Крім того зазначений наказ позивачем не оскаржувався.

При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з актом від 03.10.2016 №554/04-36-14-01/30317066 ГУ ДФС у Дніпропетровській області зафіксовано факт недопущення посадових осіб відповідача до перевірки ПП Адоніс . Тобто перевірка позивача не відбулась у зв'язку з зазначеним недопуском.

Таким чином дії відповідача щодо проведення документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства АДОНІС на підставі наказу від 11.04.2016р. № 336, наказу від 27.09.2016р. №1017 та направлень на перевірку від 14.04.2016р. за № 2414, № 2415 та від 30.09.2016р. за № 3857 не відбулись.

Відповідно до вимог ст. 17 КАС України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Отже враховуючи те, що дії з проведення перевірки не відбулись, вони не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, а тому вони не можуть бути визнані протиправними.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "АДОНІС" - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 804/7795/16 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 20 жовтня 2017 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко