Ухвала

від 18.10.2017 по справі 805/1913/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року справа №805/1913/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адмінзістративний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Васильєвої І.А., Компанієць І.Д.,

секретар Терзі Д.А.

за участі представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі № 805/1913/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_4» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВС Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_4» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.02.2017 року № НОМЕР_1 (а.с. 4-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 07 лютого 2017 року № НОМЕР_1. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_4» (ЄДРПОУ 00191129) судові витрати у сумі 23 807 (двадцять три тисячі вісімсот сім) гривень 32 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків державної фіскальної служби м. Київ (ЄДРПОУ 39440996, м. Київ, 04119, вул. Дегтярівська, б.11-Г) (а.с. 215-218).

Відповідач, вважаючи таке рішення незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що посвідчення якості на кам'яне вугілля, поставлене у жовтні 2014 році ТОВ НВО Укрнадротехнологія на адресу позивача оформлені за недіючою на території України формою підприємством, що припинило виробничу та фінансово-господарську діяльність ще з листопада 2014 року. Апелянт зазначає, що ТОВ Зовтрейд , у якості ТОВ НВО Укрнадротехнологія придбав у вересні кам'яне вугілля АСШ (0-13) та АС (6-13) не оформлювало операції з його придбання та вказує, що, в даному випадку, відбувся розрив ланцюга постачання, що, на думку апелянта, свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що за результатами аналізу баз даних по ТОВ Зовтрейд встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, апелянт зазначає, що посилання позивача на постанову Верховного суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 та іншу судову практику, де суди дійшли до висновку, що чинне законодавство України не ставить залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання на даний час не відповідає сучасним реаліям та змінам у законодавстві, адже, на переконання апелянта, суб'єктами господарювання повинні оцінюватися не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, а також ризик невиконання зобов'язань, надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу, ділова репутація контрагента, наявність відповідного досвіду, а у випадку з великим платником податків неухильне дотримання всіх законодавчих актів, що стосуються запобіганню терористичної діяльності (а.с. 223-225).

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_4» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 00191129, місцезнаходження юридичної особи: 7504, м. Маріуполь, Іллічівський район, вул. Левченка, б. 1, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до наказу № 1087 від 13.12.2016 року (з урахуванням змін, які внесено наказом № 1042 від 20.12.2016 року) та згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 ст. 75, п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, наказу на проведення перевірки від 12.07.2016 року № 138 посадовою особою контролюючого органу у період з 21 грудня 2016 року по 12.01.2017 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_4» з питань правильності відображення в податковому обліку з податку на додану вартість фінансово-господарських операцій з ТОВ НВО Укрнадротехнологія за період з 01.10.2015 року по 31.10.215 року.

За результатами проведення зазначеної перевірки податковим органом складено ОСОБА_2 від 19.01.2017 року № 5/28-10-47-12/00191129, яким встановлено порушення 44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, а саме, ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_4» завищено суму податкового кредиту, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банк на загальну суму податку на додану вартість 1 058 103, 00 грн. (а. с. 10-25).

Акт перевірки від 19.01.2017 року позивачем отримано 24.01.2017 року, про що свідчить штамп вх. кореспонденції № 33/168 на супровідному листі про направлення акту документальної позапланової перевірки ( а.с. 9).

Не погоджуючись із вказаними в ОСОБА_2 перевірки від 19.01.2017 року № 5/28-10-47-12/00191129 порушеннями, позивачем, листом № 04/79 від 30.01.2017 року направлено на адресу відповідача заперечення, в якому просив скасувати вищезазначений акт перевірки, оскільки висновки, які у ньому зазначені, на думку підприємства є такими, що суперечать принципам чинного законодавства (а.с. 26-30).

За результатами розгляду заперечень позивача, відповідачем 07 лютого 2017 року направлено відповідь за вих. № 7100/28-10-47-12, в якій останній повідомив, що залишає без змін висновки акту перевірки від 19.01.2017 року № 5/28-10-47-12/00191129 як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 31-40).

Згідно з п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, а також на підставі висновків акту перевірки від 19.01.2017 року № 5/28-10-47-12/00191129, відповідачем, 07 лютого 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» № НОМЕР_1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний період - жовтень 2015 року у сумі 1 058 103,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) у розмірі 529 051,50 грн. (а.с . 42).

До податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 додано розрахунок штрафних санкцій (а.с. 43).

Зазначене податкове повідомлення-рішення від 07.02.2017 року разом з розрахунком штрафних санкцій отримано позивачем 10.02.2017 року, про що свідчить штамп вх. кореспонденції № 33/312 на супровідному листі про направлення податкового повідомлення-рішення від 07.02.2017 року № НОМЕР_1 та розрахунку штрафних санкцій (а.с. 41).

Позивач із вказаним податковим повідомленням рішенням не погодився та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що під час розгляду справи, позивачем підтверджено правомірність формування сум податкового кредиту за перевіряємий період (жовтень 2015 року), в результаті чого, підстав для зменшення сум податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника не вбачається, а тому, відповідач, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.02.2017 року № НОМЕР_1 діяв всупереч вимог закону та безпідставно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 058 103,00 грн. та, як наслідок, безпідставно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 529 051,50 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ОСОБА_2 перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ТОВ НВО Укрнадротехнологія за жовтень 2015 року було:

- реалізація контрагентом позивача - ТОВ НВО Укрнадротехнологія товару (вугілля кам'яного) на адресу ПрАТ ММК імені ОСОБА_4» походження якого не встановлено;

- наявність посвідчення якості на кам'яне вугілля, поставлене у жовтні 2014 році ТОВ НВО Укрнадротехнологія , яке оформлено за недіючою на території України формою підприємством, що припинило виробничу та фінансово-господарську діяльність ще з листопада 2014 року;

- відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Судом першої, апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, 16 грудня 2014 року між ПрАТ ММК імені ОСОБА_4» (надалі - покупець) та ТОВ НВО Укрнадротехнологія (надалі - постачальник) укладено договір №УПр14/88/2845.

Пунктом 1.1 розділу 1 цього договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію на умовах, передбачених цим договором.

Умовами цього договору передбачено також кількість і якість товару, умови і строки поставки, ціна і загальна суму договору, умови платежів, умови прийому-передачі, відповідальність сторін, форс-мажор та ін. (а.с.72-78).

На виконання умов договору № №УПр14/88/2845 від 16.12.2014 року сторонами складена специфікація № 5 від 03.09.2015 року, відповідно до якої постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти кам'яне вугілля: АС (6-13) ТУ У 05.1-36893639-001:2012 у кількості 5000 тон на суму - 9 100 000,00 грн., АСШ (0-13) у кількості 2000 тон на суму - 3 100 000,00 грн., АСШ (0-13) у кількості 5000 тон на суму - 7 500 000,00 грн. загальна суму за поставку кам'яного вугілля становить 23 640 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3 940 000,00 грн.) (а.с. 79).

За наслідками виконання договору поставки ТОВ НВО Укрнадратехнологія на адресу позивача виписані податкові накладні, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 564765 (а.с. 80).

Отримання позивачем товару від ТОВ НВО Укрнадротехнологія підтверджується наступними рахунками-фактурами: № СФ-089 від 01.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АСШ (013) у кількості 65.700 тон на загальну суму 118 260,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 710,00 грн.), № 0000107 від 09.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АСШ (0-13) у загальній кількості 334.300 тон на загальну суму 621 054,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 103,509 грн.), № 0000106 від 09.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АСШ (0-13) у загальній кількості 345.100 тон на загальну суму 641 886,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 106,981 грн.), № 0000105 від 09.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АСШ (0-13) у загальній кількості 344.450 тон на загальну суму 640677,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 106 779,50 грн.), № 0000104 від 09.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АСШ (0-13) у загальній кількості 346.250 тон на загальну суму 644025,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 107337,50 грн.), № 0000110 від 17.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АШ (6-13) у загальній кількості 134.100 тон на загальну суму 292 874,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 48812,40 грн.), № 0000111 від 17.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АС (6-13) у загальній кількості 201,550 тон на загальну суму 440185,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 73364,20 грн.), № 0000108 від 17.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АСШ (0-13) у загальній кількості 339 тон на загальну суму 610 200 грн., № 0000109 від 17.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АСШ (0-13) у загальній кількості 333,65 тон на загальну суму 600570 грн., № 0000114 від 25.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АС (6-13) у загальній кількості 136,5 тон на загальну суму 298116 грн., (у т.ч. ПДВ - 49686,00 грн.), № 0000112 від 25.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АСШ (0-13) у кількості 65.6 тон на суму 118 080 грн., (у т.ч. ПДВ - 19 680,00 грн.), № 0000113 від 25.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АСШ (0-13) у загальній кількості 263,3 тон на загальну суму 473940 грн. (у т.ч. ПДВ - 78990 грн.), № 0000115 від 25.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АС (6-13) у загальній кількості 133,8 тон на загальну суму 292 219,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 48703,20 грн.), № 0000116 від 25.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АСШ (0-13) у загальній кількості 200.8 тон на загальну суму 361 440 грн. (у т.ч. ПДВ - 60240 грн.), № 0000117 від 26.10.2015 року про отримання вугілля кам'яного АС (6-13) у загальній кількості 203.4 тон на загальну суму 444 225,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 74037,60 грн.), (а.с.81,84,88,92,96,100,104,108, 112,116,120,123, 127,131,135).

Та обставина, що ТОВ НВО Укрнадратехнологія передало, а ПрАТ ММК імені ОСОБА_4» прийняло вугільну продукцію підтверджується також актами прийому-передачі: № РН0000103, № 0000107, № 0000106, № 0000105, № 0000104, № 0000110, № 0000111, № 0000108, № 0000109, № 0000114, № 0000112, № 0000113, № 0000115, № 0000116, № 0000117 (а.с. 82,85,89, 93, 97, 101, 105, 109, 113,117, 121, 124, 128, 132, 136).

В матеріалах справи наявні залізничні накладні які підтверджують факт перевезення вугілля (а.с. 83, 86, 90,94,98,102,106,110,114, 118, 122,125,129,133, 137).

Розрахунки за придбаний товар було проведено у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями: від 10 жовтня 2015 року № 28223 на суму 2 900 940,78 грн., від 27 жовтня 2015 року № 29759 на суму 1 800 000,00 грн., від 28 жовтня 2015 року № 29960 на суму 2 000 000 грн., від 29 жовтня 2015 року № 30318 на суму 1 000 000 грн., а всього на суму 7 700 940,78 грн. (а.с. 139-142).

Придбане позивачем вугілля марки АС/АСШ у ТОВ НВО Укрнадратехнологія використано ПрАТ ММК імені ОСОБА_4» у своїй господарській діяльності при виробництві агломерату.

20 листопада 2015 року позивачем, засобами електронного зв'язку на адресу відповідача надано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року (а.с. 53-54).

Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що достатніми підставами для включення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання або виготовлення платником податку товарів чи послуг; використання зазначених товарів, робіт та послуг в межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з урахуванням рівня звичайних цін.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст.201 ПК України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПКУ, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 183 ПК України, право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи в повному обсязі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ НВО Укрнадратехнологія .

Посилання апелянта на те, що посвідчення якості на кам'яне вугілля, поставлене у жовтні 2014 році ТОВ НВО Укрнадротехнологія на адресу позивача оформлені за недіючою на території України формою підприємством, що припинило виробничу та фінансово-господарську діяльність ще з листопада 2014 року колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначене свідчить лише про порушення ведення бухгалтерського обліку і не може свідчити про нереальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо посилання апелянта на те, що ТОВ Зовтрейд , у якості ТОВ НВО Укрнадротехнологія придбав у вересні кам'яне вугілля АСШ (0-13) та АС (6-13) не оформлювало операції з його придбання та вказує, що, в даному випадку, відбувся розрив ланцюга постачання, що, на його думку свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів.

В даному випадку, ПрАТ ММК імені ОСОБА_4» (який у даних правовідносинах виступав у якості покупця товару (вугілля кам'яного)) не мав обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товарів (робіт, послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

З тих самих підстав колегія суддів не приймає посилання апелянта про те, що за результатами аналізу баз даних по ТОВ Зовтрейд встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 07 лютого 2017 року № НОМЕР_1, оскільки апелянтом, в даному випадку, не доведено правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення в розумінні ч. 2 ст. 71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, який заперечує проти адміністративного позову, у зв'язку з чим, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції - відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби слід залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року - без змін.

Повний текст ухвали складений 19 жовтня 2017 року.

Керуючись статтями 71, 159, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 р. у справі № 805/1913/17-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: І.А. Васильєва

ОСОБА_4