Ухвала

від 19.10.2017 по справі 826/22972/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22972/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінової А. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-ІНТЕГРАТОР до Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2017, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2015 №0004362202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2017 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов залишити без задоволення в повному обсязі.

В судове засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з контрагентами на підставі належно оформлених податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-ІНТЕГРАТОР з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з іноземним підприємством Логін , товариством з обмеженою відповідальністю Ікс-маркет , товариством з обмеженою відповідальністю Ітерація , товариством з обмеженою відповідальністю Ітерком , товариством з обмеженою відповідальністю Інформаційне мереживо , товариством з обмеженою відповідальністю Інвестком , товариством з обмеженою відповідальністю МТІ , товариством з обмеженою відповідальністю Передові торгівельні технології , товариством з обмеженою відповідальністю К М С , товариством з обмеженою відповідальністю ДССЛ Україна , товариством з обмеженою відповідальністю Альфа гріссін інфотек Україна , товариством з обмеженою відповідальністю КМ ДІСТІ , товариством з обмеженою відповідальністю УТТК , товариством з обмеженою відповідальністю Навігатор , товариством з обмеженою відповідальністю Мегатрейд айті дистріб'юшн за період з 01.01.2015 по 30.04.2015.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ІТ-ІНТЕГРАТОР пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 143 789,00 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 20.08.2015 №3414/26-56-22-02-03/31091208 та винесено податкове повідомлення-рішення від 24.09.2015 №0004362202, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 179 736,25 грн., у тому числі: 143 789,00 грн. - основний платіж, 35 947,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що з акта перевірки Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20.08.2015 №3414/26-56-22-02-03/31091208 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між ТОВ ІТ-ІНТЕГРАТОР та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю Ітерація з поставки товарів на підставі рахунків-фактури; товариством з обмеженою відповідальністю К М С за договором від 05.01.2015; товариством з обмеженою відповідальністю ДССЛ Україна з поставки товарів на підставі рахунків-фактури; товариством з обмеженою відповідальністю УТТК з поставки товарів на підставі рахунків-фактури.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ ІТ-ІНТЕГРАТОР та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю Ітерація , товариством з обмеженою відповідальністю ДССЛ Україна , товариством з обмеженою відповідальністю УТТК здійснювалися господарські операції з поставок товару на підставі рахунків-фактури.

По взаємовідносинах з ТОВ Ітерація позивачем надано до перевірки:

- рахунки - фактури (ТОВ Ітерація - постачальник, TOB ІТ - Інтегратор -покупець), де вказано номенклатуру товару, кількість, ціну та умови доставки.

- товарно-транспорті накладні, де зазначено: Пункт навантаження - м.Київ, вул.Радищева, 3; пункт розвантаження - м.Київ, вул.Смоленська, 31/33. Перевізник - ТОВ ІТ - Інтегратор . Автомобіль - Єітроен Берлинго.

- виписки із оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками .

За твердженням відповідача, проаналізувавши ланцюг постачання від ТОВ Ітерація до імпортера встановлено обрив ланцюга імпорту при оформленні господарських операцій з ТОВ ЛАРР ГРУП та ТОВ Евітекс - Ультра , а саме: не відповідає номенклатура придбаних та реалізованих товарів та відсутність імпортних операцій у ТОВ ЛАРР ГРУП та ТОВ Евітекс - Ультра у 2014-2015 pp.

При цьому, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.04.2014 у справі №К/800/36098/13.

На підтвердження взаємовідносин з TОB УТТК (код ЄДРПОУ 38650640) до перевірки надано:

- рахунки-фактури, де вказано номенклатуру товару, кількість, ціну та умови доставки.

- товарно-транспорті накладні, де зазначено: Доставка товару відбувалась на склад покупця - м.Київ. вул.Смоленська, 31/33. Перевізник - TOB ІТ - Інтегратор . Автомобіль - Сітроен Берлинго.

- виписки із оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками .

У податковій накладній номенклатура зазначена наступна: Модуль Mediant 1000В LAN Extension Module; Модуль Mediant 1000В Analog Voice Module - Quad FXS; Цифровий шлюз Mediant 1000B with Single Span, with Dual Power Supply .

Також, між ТОВ ІТ-ІНТЕГРАТОР (покупець) та ТОВ К М С (постачальник) укладено договір поставки товарів від 05.01.2015 №Ла-020-2015, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти продукцію на умовах, визначених в цьому договорі.

Найменування, асортимент та кількість Товару зазначається в рахунках - фактурах.

Пунктом поставки обладнання є склад Постачальника за адресою: м.Вишгород, проммайдан, вул.Шлюзова, 4.

Продукція поставлялась на склад Покупця за адресою: м.Київ. вул.Смоленська, 31/33 автомобілем Сітроєн Берлінго, що належить авто перевізнику ПрАТ Інком , що підтверджується товарно - транспортною накладною.

Відповідно до накладних ТОВ КМС поставляло наступну продукцію: SM6.1 Набір кріплення М6 (гвинт, шайба, гайка); FWCT01-S0004-G001 ВО кабель А-D(ZM)(SG)2Y4G50CC ОМ2, монотуб, стал. стріч, броня, 2 стал. сил. ел-та, Coming; РС-05SCSC(MM)D ВО патч-корд SC-SC MM G50 0.5m Duplex; ADSCSS(FW) Адаптер SC/SC SM Simplex; PC6063-1.8m Шнур живлення С13-С14, 1.8 м, 1.5 мм2, (комп'ютер-монітор) Kingda; UA-MGSWA216B Шафа 21U, 600x600x1040 мм (Ш*Г*В). акрилове скло, чорна тощо.

Господарські операції між ТОВ ІТ - ІНТЕГРАТОР (Покупець) та ТОВ КМС (Постачальник), які підлягають оподаткуванню та відбувались у період з 01.04.2015 р. по 30.04.2015р., були проведені на основі рахунків, номери яких, дати та обсяги операцій підтверджуються випискою із оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками .

На підтвердження виконання умов договору поставки, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору від 05.01.2015 №Ла-020-2015, рахунків-фактури, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, виписок з банківських рахунків.

На підтвердження можливості здійснювати перевезення, позивачем надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, наказів на прийняття на роботу водіїв, договору оренди нежилої будівлі за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, виробничий корпус №3.

Товарно-транспортна накладна та підписаний пакет документів являється доказом фактичного надання транспортно-експедиторської послуги Клієнту, та те, що вантаж реально переміщався від вантажовідправника до вантажоодержувача.

Тобто, на підтвердження виконання умов договорів поставок, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії рахунків-фактури, видаткових накладних, виписок з банківських рахунків, товарно-транспортних накладних.

Також позивачем надано докази на підтвердження використання придбаного товару у спірних контрагентів у власній господарській діяльності, що підтверджується відповідними копіями договорів (супровідної документації до них) із третіми особами.

Апелянт, як на підставу спростування реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ ІТ-ІНТЕГРАТОР та його контрагентами вказує на непідтвердженість реальності господарських операцій останніх із їхніми контрагентами-постачальниками.

Однак, акт перевірки не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентами податкової дисципліни у спірних правовідносинах (відсутній аналіз первинних документів).

Апелянт не навів жодних інших обставин та доказів, які б свідчили про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.

Податковим органом не було надано суду доказів притягнення осіб - керівників вказаних підприємств, до кримінальної відповідальності по факту вчинення злочину, передбаченого ст. 205 КК України.

За змістом норм ПК України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із контрагентом, тому висновки відповідача не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2017 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІТ-ІНТЕГРАТОР до Державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2017 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 19.10.2017

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.