Ухвала

від 11.10.2017 по справі 815/2412/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2412/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко Н.В.,

представника відповідачів/апелянта ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАСТЕРКОРП до ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області та Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю МАСТЕРКОРП звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області та Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 15.02.2017 року №0000844000, прийняте ОСОБА_3 управлінням ДФС в Одеській області, про застосування до ТОВ МАСТЕРКОРП штрафних санкцій у сумі 3 544 630,57 (три мільйона п'ятсот сорок чотири тисячі шістсот тридцять, 57) грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській провела документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з контрагентом ПП Стандарт-Ком щодо здійснення реалізації пального. За результатами перевірки 30.11.2016 року складений акт №6033/15-33-40/40335118 на підставі якого відповідач ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області виніс податкове повідомлення-рішення від 15.02.2017 року №0000844000 про застосування до ТОВ МАСТЕРКОРП штрафних санкцій у сумі 3 544 630,57 грн. Позивач вважає це податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що належить до скасування, оскільки товар, який реалізований ПП Стандарт-Ком , не є пальним в розумінні пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року адміністративний позов ТОВ МАСТЕРКОРП був задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 15.02.2017 року №0000844000, прийняте ОСОБА_3 управлінням ДФС в Одеській області, про застосування до ТОВ МАСТЕРКОРП штрафних санкцій у сумі 3 544 630 (три мільйони п'ятсот сорок чотири тисячі шістсот тридцять),57 грн.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ГУ ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ МАСТЕРКОРП .

Позивач надав до апеляційного суду заперечення, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника відповідачів/апелянта ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ МАСТЕРКОРП зареєстровано 10.03.2016 року Юридичним Департаментом Одеської міської ради за №15561020000057501, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 40335118.

Позивач знаходиться на податковому обліку в органах ДПС з 11.03.2016 року за №155316041063, станом на момент перевірки перебував на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Види діяльності позивача: 46.31-оптова торгівля фруктами й овочами; 46.90-основний вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

На підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській №1314 від 23.11.2016 року та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.11.2016 року №259, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин позивача з контрагентом ПП Стандарт-Ком по здійсненню реалізації пального (згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_1) відповідно до пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України (а.с. 46-47).

За результатами перевірки 30.11.2016 року відповідач ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області склав акт №6033/15-33-40/40335118 (а.с.48-54).

У висновках акта перевірки зазначено про порушення позивачем підпункту 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 розділу VІ ПК України через здійснення суб'єктом господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації такого суб'єкта платником акцизного податку у порядку, передбаченому ПК України, що тягне за собою накладання штрафу у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального (з урахуванням податку на додану вартість) (а.с. 53).

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем ОСОБА_3 управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.02.2017 року №0000844000 про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 3 544 630,57 грн. (а.с. 8).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в обґрунтування зафіксованого порушення позивачем ПК України посилається на те, що позивач у серпні 2016 року та вересні 2016 року реалізував ПП Стандарт-Ком вакуумний газойл (не відповідає вимогам ТУ У 23.2-31514949-011:2009) та бітум дорожній марки БНД 70/100 60/90 (код товару згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_1), що, на думку відповідача, є пальним відповідно до пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України.

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ МАСТЕРКОРП суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що реалізований товар не є пальним у розумінні пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Так, предметом розгляду у даній справі є вирішення питання, чи відносився товар, який позивач реалізовував відповідно до його взаємовідносин із контрагентом Стандарт-Ком у серпні та вересні 2016 року, до палива.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до статті 9 ПК України акцизний податок віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно з підпунктом 14.1.1 п. 14.1. статті 14 ПК України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України.

Підпункт 212.3.4. п. 212.3 ст. 212 ПК України встановлює, що особи, які здійснюють реалізацію пального, зобов'язані обов'язково зареєструватися платниками податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Статтею 215 ПК України визначені підакцизні товари та ставки податку.

Відповідно до підпункту 215.3.4 п. 215.3 статті 215 ПК України пальним за кодом товару згідно з УКТЗЕД НОМЕР_1 є лише пічне паливо побутове.

Також визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України від 19.09.2013 р. №584-VII Про митний тариф .

Крім того, Державна фіскальна служба України своїм інформаційним листом від 22.09.2016р. №20648/6/99-99-12-0312-03-03-15 надала податкову консультацію з питань віднесення товару паливо пічне , виготовленого з відпрацьованих нафтопродуктів, до підакцизних товарів

У цьому листі Державна фіскальна служба України надала офіційне тлумачення, що відноситься до палива пічного побутового. У листі серед іншого зазначалось, що пічне паливо побутове використовується з метою економії дизельного палива. На паливі пічному побутовому працюють котли парові і водогрійні, теплогенератори, зерносушарки, установки для приготування кормів тощо.

При цьому Державна фіскальна служба зауважує: … в УКТ ЗЕД термін пічне паливо не визначене, тому такий товар буде класифікуватися серед інших товарів, що згідно з вимогами УКТ ЗЕД належить до важких дистилятів .

Віднесення нафтопродукту до рідких палив, що належить до важких дистилятів можливе лише на підставі інформації про призначення товару, фракційний склад товару, колір, густину, температуру спалаху тощо. Така інформація повинна бути зазначена у відповідних документах (сертифікат аналізу, паспорт якості, висновок експертної установи тощо), що подаються для перевірки класифікації товару.

Класифікація нафтопродуктів здійснюється за їх фізико-хімічними показниками (на підставі висновків компетентних експертних установ, відповідних документів, де наведено, зокрема фракційний склад та призначення товару), а не лише за їх торговою назвою чи маркою.

Згідно з тестовим описом товарної підкатегорії НОМЕР_2 інші відпрацьовані нафтопродукти Пояснень до УКТ ЗЕД до цієї товарної підкатегорії включаються відпрацьовані нафтопродукти, тобто відходи, що містять переважно нафту або нафтопродукти, отримані з бітумінозних порід, змішані або незмішані з водою. До вказаної товарної підкатегорії, зокрема, включають нафтопродукти, що непридатні для подальшого використання як первинні продукти.

Крім цього, згідно з ГОСТом 21046-86 Нефтепродукты отработанные відпрацьовані нафтопродукти використовуються як сировина для регенерації нафтопродуктів або як компонент при виготовленні палив.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нафтопродукт, який з метою виготовлення товару Пічне опалення одержано в результаті переробки відпрацьованих мастильних матеріалів шляхом використання фільтрувальної установки, не може розглядатися як відпрацьований нафтопродукт , оскільки він вже втратив властивості відпрацьованого нафтопродукту і, відповідно, не може класифікуватися згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД 1 в товарній підкатегорії 27 10 99 00 00 .

Відповідач згідно з його доводами в акті перевірки погоджується з тим, що товар, який був реалізований відносився до коду продукції УКТЗЕД НОМЕР_1.

В свою чергу підпункт 215.3.4. п. 215.3 статті 215 ПК України, яка встановлює перелік підакцизних товарів за кодом товару УКТЗЕД НОМЕР_1, визначає, що пальним є лише пічне паливо побутове .

Представник відповідача ні в своїх запереченнях на позов, ні у судових засіданнях жодним доказом не довів, яким чином вакуумний газойл (не відповідає вимогами ТУ У 23.2-31514949-011:2009) та бітум дорожній марки БНД 70/100,60/90 належать до пічного палива.

При цьому суд першої інстанції вірно звернув увагу на лист - податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 22.09.2016р. №20648/6/99-99-12-0312-03-03-15, де податковий орган сам зазначає: … в УКТ ЗЕД термін пічне паливо не визначене, тому такий товар буде класифікуватися серед інших товарів, що згідно з вимогами УКТ ЗЕД належить до важких дистилятів .

Віднесення нафтопродукту до рідких палив, що належить до важких дистилянтів можливе лише на підставі інформації про призначення товару, фракційний склад товару, колір, густину, температуру спалаху тощо. Така інформація повинна бути зазначена у відповідних документах (сертифікат аналізу, паспорт якості, висновок експертної установи тощо), що подаються для перевірки класифікації товару .

Однак відповідач, стверджуючи, що зазначений вище товар відноситься до підакцизних товарів, не зробив жодного посилання на сертифікати аналізу, паспорта якості тощо.

Таким чином, відповідач не довів, що позивач здійснював реалізацію пального та відповідно в нього виник обов'язок зареєструватися платником акцизного податку. А відтак - застосування до нього штрафних санкцій за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах є необґрунтованим, а тому протиправним.

До того ж, слід додати, який товар відноситься підпадає під категорію паливо пічне , не визначено ні в ПК України, ні в Законі України Про митний тариф , ні в жодному іншому правовому акті. Даний факт свідчить про відсутність в податковому кодексі України, який встановлює об'єкт справляння податку, необхідної точності та чіткості щодо визначення об'єкту, на який встановлені ставки акцизного податку, зокрема, відсутня чіткість формулювання визначення такого підакцизного товару, як пальне. Даний факт порушує вимогу якості закону , передбачену Конвенцією про права людини та основоположні свободи, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання податкового органу у майнові права позивача ( Щокін проти України , заява №23759/03, п.56).

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що при наданні податкової консультації, на яку суд посилався вище по тексту, податковий орган погоджується із тим, що термін пічне паливо є невизначеним.

Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно послався на підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України, яка передбачає презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Проте у даній справі відповідач віддав перевагу найменш сприятливому вирішенню питання для позивача, що призвело до накладення на позивача додаткових зобов'язань із сплати штрафних санкцій.

Підсумовуючи усе викладене, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що дії та рішення відповідача щодо застосування штрафних санкцій позивача не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняті без врахування усіх фактичних обставин.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість позивач довів протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення рішення від 15.02.2017 року №0000844000.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ МАСТЕРКОРП .

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.О.Димерлій

Суддя Ю.В.Осіпов