Ухвала

від 01.08.2018 по справі 815/2412/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 серпня 2018 року

Київ

справа №815/2412/17

адміністративне провадження №К/9901/52661/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Гончарової І.А., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі №815/2412/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАСТЕРКОРП до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державної податкової інспекції у Приморському районі місті Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю МАСТЕРКОРП звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державної податкової інспекції у Приморському районі місті Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області 04.06.2018 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Одночасно відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку податковий орган посилається на те, що арешт коштів на рахунках Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та неможливість проведення платежів за платіжними дорученнями відповідача до проведення безспірного списання коштів за виконавчими провадженнями відносно останнього, унеможливили сплату судового збору при первинному зверненні до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №815/2412/17, що призвело до її повернення заявнику.

Приведення касаційної скарги у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (надання документа про сплату судового збору у розмір визначеному законом) та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судове рішення своєчасно, на думку податкового органу, є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного оскарження незалежно від причин його пропуску.

Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2018 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам 332 КАС України, оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними, та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об'єктивних причин унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 25.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6504407772040.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку зазначено аналогічні підстави вказані податковим органом у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні останнім 04.06.2018 з касаційною скаргою до Верховного Суду. При цьому, інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідачем не наведено.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження суб'єкт владних повноважень посилається на те, що вперше Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області подало касаційну скаргу у справі №815/2412/17 до суду касаційної інстанції в межах встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2018 (К/9901/4616/17) касаційну скаргу було повернуто Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області у зв'язку з тим, що відповідачем не усунуто недоліки встановлені ухвалою Вищого адміністративного суду від 03.11.2017 про залишення касаційної скарги без руху.

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області вдруге 04.06.2018, тобто із значним пропуском встановленого КАС України строку касаційного оскарження, подало касаційну скаргу у справі №815/2412/17.

Доводи податкового органу про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що накладення арешту на рахунки відповідача до проведення безспірного списання коштів за виконавчими провадженнями відносно останнього, унеможливили своєчасну сплату судового збору та виконання вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України про залишення касаційної скарги без руху.

При цьому, Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області зазначає, що станом на 28.12.2017 судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі було сплачено в повному обсязі, проте у зв'язку із внесенням змін до Закону України Про судовий збір , зокрема, в частині ставок судового збору, сума судового збору, яку заявник повинен був сплатити за повторне подання касаційної скарги до Верховного Суду значно зросла, а чергове накладення арешту на рахунки відповідача унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з належним чином оформленою касаційною скаргою.

Приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документа про сплату судового збору у розмір визначеному законом) та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно, на думку податкового органу, є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного оскарження незалежно від причин його пропуску.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Статтею 213 КАС України в редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою вперше, було передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

На підтвердження доводів викладених у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження відповідачем повторно надано суду копії листів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про надходження документів щодо безспірного стягнення.

Втім, податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання коштів для сплати необхідної суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №815/2412/17.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Також, суд зазначає, що Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій (арешт рахунків), зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі №815/2412/17.

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі №815/2412/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАСТЕРКОРП до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державної податкової інспекції у Приморському районі місті Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

..............................

В.В. Хохуляк

І.А. Гончарова

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду