Ухвала

від 18.10.2017 по справі 820/7724/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" жовтня 2017 р. м. Київ К/800/32526/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Цвіркуна Ю.І.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника відповідача: Гизили Д.В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року

у справі №820/7724/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області,

Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання дій незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Кременчукнафтопродукт Груп (далі - Товариство) звернулось в суд з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - Інспекція), Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, в якому, з урахуванням заяв про відкликання частини позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії Інспекції щодо внесення змін до електронної бази даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України Податковий блок , інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , а також до інтегрованої картки Товариства на підставі висновків актів перевірок від 4 січня 2013 року №19/22-209/37074083, від 14 січня 2015 року № 39/16-03-22-01-08/37074083, від 10 вересня 2014 року № 2182/16-03-22-01/37074083, від 17 жовтня 2014 року № 2444/16-03-22-02-12/37074083, від 6 листопада 2014 року № 2578/16-03-22-02/37074083;

- зобов'язати Інспекцію відновити суми податкового кредиту та зобов'язань Товариства в електронній базі даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України Податковий блок , інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах від 4 січня 2013 року №19/22-209/37074083, від 14 січня 2015 року № 39/16-03-22-01-08/37074083, від 10 вересня 2014 року № 2182/16-03-22-01/37074083, від 17 жовтня 2014 року № 2444/16-03-22-02-12/37074083, від 6 листопада 2014 року № 2578/16-03-22-02/37074083.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року, позов задоволено: визнано протиправними дії Інспекції щодо внесення змін до електронної бази даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України Податковий блок , інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , а також до інтегрованої картки Товариства, на підставі висновків актів перевірок від 4 січня 2013 року №19/22-209/37074083, від 14 січня 2015 року № 39/16-03-22-01-08/37074083, від 10 вересня 2014 року № 2182/16-03-22-01/37074083, від 17 жовтня 2014 року № 2444/16-03-22-02-12/37074083, від 6 листопада 2014 року № 2578/16-03-22-02/37074083; зобов'язано Інспекцію відновити суми податкового кредиту та зобов'язань Товариства в електронній базі даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України Податковий блок , інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах від 4 січня 2013 року №19/22-209/37074083, від 14 січня 2015 року № 39/16-03-22-01-08/37074083, від 10 вересня 2014 року № 2182/16-03-22-01/37074083, від 17 жовтня 2014 року № 2444/16-03-22-02-12/37074083, від 6 листопада 2014 року № 2578/16-03-22-02/37074083.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вказуючи, що рішення прийнято без дотримання норм матеріального і процесуального права, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Письмові заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведені перевірки Товариства, за результатами яких складено акти від 4 січня 2013 року №19/22-209/37074083, від 14 січня 2015 року № 39/16-03-22-01-08/37074083, від 10 вересня 2014 року № 2182/16-03-22-01/37074083, від 17 жовтня 2014 року № 2444/16-03-22-02-12/37074083, від 6 листопада 2014 року № 2578/16-03-22-02/37074083, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення та внесено зміни до інформаційних систем податкових органів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідачем безпідставно здійснено коригування показників податкової звітності Товариства.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, зробленими з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а відтак оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень та обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків та податкових агентів: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо в строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 74 ПК України установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

За змістом позиції Верховного Суду України, що висловлена у справі № 21-511а14, постанову в якій ухвалено 9 грудня 2014 року, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а такий акт відповідно не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій зазначеному оцінки не надали та не перевірили чи оскаржувані дії позивача щодо внесення змін до автоматизованих систем порушують права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Наведене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, що висловлена, зокрема, у постановах від 3 та 4 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 21-2261а15 відповідно).

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року скасувати та направити справу на новий розгляд до сулу першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Веденяпін І.О. Бухтіярова

Ю.І. Цвіркун