ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2017 р. м.Київ К/800/33306/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Мороз В.Ф.,
Швед Е.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Обрій про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області звернулося з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Обрій , в якому просило стягнути заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 4309,60 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем своєчасно не перераховано суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, виплаченої ОСОБА_2 за грудень 2014 року у сумі 1077,41 грн., січень 2015 року у сумі 1077,41 грн., лютий 2015 року у сумі 1077,41 грн. та березень 2015 року на суму 1077,41 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили з необґрунтованості позовних вимог, зазначивши, що покриття витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3, яка їй була призначена на пільгових умовах відповідно до п. ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , має проводитись за рахунок коштів Державного бюджету України.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з урахуванням заяви про доповнення до касаційної скарги від 21 серпня 2015 року №4511/01, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі позивач зазначає про неврахування судами вимог ст.2 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , якою передбачено, що для платників збору, визначених п.п.1, 2 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Обрій у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Обрій зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник єдиного внеску в Управлінні Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області.
Управлінням Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області у грудні 2014 року, січні - березні 2015 року проводилась виплата пільгової пенсії громадянці ОСОБА_2, яка працювала в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю Обрій та якій була призначена пенсія на пільгових умовах відповідно п. ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .
У зв'язку з наведеним, позивачем сформовано та направлено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Обрій розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування за період з грудня 2014 року по березень 2015 року, відповідно до яких розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії громадянці ОСОБА_2, який має бути відшкодований, становить 4309,60 грн.
Вказані розрахунки отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.
У зв'язку з несплатою відповідачем визначених сум, позивач просив стягнути їх в судовому порядку.
Відповідно до п. ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення деякі категорії громадян України мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
За змістом п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
За правилами абз.4 п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абз.5 п.п.1 п.2 Прикінцевих положень вказаного Закону зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в - е та ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
Аналіз наведених положень свідчить про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в - е та ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, згідно ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Аналіз положень п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у контексті ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення свідчить про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення .
Згідно п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .
За приписами п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівнику відповідача - ОСОБА_2 призначена пенсія на пільгових умовах відповідно п. ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .
Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанції про відсутність у відповідача обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до п. ж ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення , є помилковим.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 07 липня 2015 року у справі № 21-735а15 та від 11 листопада 2015 року у справі №21-2810а15.
Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Колегія суддів прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Обрій на користь Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 4309,60 грн.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2017 |
Оприлюднено | 23.10.2017 |
Номер документу | 69669954 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Голяшкін О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні