Постанова

від 04.10.2017 по справі 741/867/17

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/867/17

Провадження № 2-а/741/54/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 04 жовтня 2017 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря Жирка О.В.,

представника позивача Кривошея Є.В.,

відповідача та представників ТОВ Наташа-Агро Барабіна Д.М., Захаренка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк (далі - Позивач) до державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко Ольги Михайлівни про визнання дій протиправними та скасування рішень,

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 4 вересня 2012 року ТОВ Агрофірма Маяк уклало з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договори оренди земельних ділянок загальними площами 7,07 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та 5,66 га, кадастровий номер НОМЕР_2, строком на 5 років. Зазначені договори були зареєстровані у відділу Держкомзему у Носівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи № 742380004003943 від 17 грудня 2012 року та № 742380004004625 від 25 грудня 2012 року відповідно. 31 березня 2017 року між ТОВ Агрофірма Маяк та ОСОБА_5, ОСОБА_6 були укладені додаткові угоди до договорів оренди від 4 вересня 2012 року, за якими договори оренди були викладені у нових редакціях, передбачено строки дії оренди до 31 грудня 2024 року. 18 та 20 квітня 2017 року представниками ТОВ Агрофірма Маяк до КП Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації були подані заяви про проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок на підставі вищезазначених додаткових угод. Рішеннями № 34895269 та № 34898094 від 24 квітня 2017 року було відмовлено у державній реєстрації права оренди земельних ділянок у зв'язку з тим, що право оренди на зазначені земельні ділянки вже зареєстровано 12 та 14 квітня 2017 року державним реєстратором Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М. за № 20015122 і № 20063961 за ТОВ Наташа-Агро . Позивач вважає дії відповідача щодо проведення державної реєстрації прав оренди за договорами оренди, укладеними між ТОВ Наташа-Агро та власниками земельних ділянок, протиправними, а рішення про державну реєстрацію такими, що підлягають скасуванню.

Позивач просив:

- визнати протиправними дії державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М. щодо винесення рішень про державну реєстрацію прав оренди за договорами оренди, укладеними між ТОВ Наташа-Агро та ОСОБА_5, ОСОБА_6;

- скасувати рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М. № 20015122 від 12 квітня 2017 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та № 20063961 від 14 квітня 2017 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2;

- повернути надміру сплачену суму судового збору у розмірі 9 600 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, які зазначені у позовній заяві, просив їх задовольнити.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги в частині повернення позивачу надміру сплаченої суми судового збору визнала, в іншій частині позовні вимоги не визнала, подала письмові заперечення та дала пояснення, суть яких зводиться до того, що у квітні 2017 року до неї, як державного реєстратора, звернувся представник ТОВ Наташа-Агро із заявами про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Разом із заявами були подані й інші необхідні документи, зокрема витяги з Державного земельного кадастру, у яких були зазначені відомості про зареєстровані права власності власників цих земельних ділянок. Будь-які інші речові права у витягах були відсутні, а тому у державного реєстратора не було підстав звертатися до органів, які проводили державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, з метою перевірки наявності або відсутності вже зареєстрованих прав. Відповідач стверджувала, що права позивача порушені не державним реєстратором, а власниками земельних ділянок, які підписавши угоди про продовження договорів оренди земельних ділянок з ТОВ Агрофірма Маяк , уклали нові договори оренди цих земельних ділянок з ТОВ Наташа-Агро .

У судовому засіданні представники ТОВ Наташа-Агро позовні вимоги не визнали, подали письмові заперечення, які є аналогічними до заперечень, наданих відповідачем, просили відмовити ТОВ Агрофірма Маяк у задоволенні позову.

У судове засідання треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки до суду не повідомили, не просили розгляд справи відкласти.

Суд розглядає справу у відсутності третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за наявними у справі доказами.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представників ТОВ Наташа-Агро , вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі державних актів серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від 23 грудня 2002 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на праві приватної власності належать відповідно земельні ділянки загальними площами 5,6566 га, кадастровий номер НОМЕР_2, та 7,0696 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що підтверджується копіями витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14 квітня 2017 року (а.с. 13-15; 24-26).

З матеріалів справи вбачається, що 4 вересня 2012 року між ТОВ Агрофірма Маяк та ОСОБА_6, ОСОБА_5 були укладені договори оренди вищезазначених земельних ділянок, строком на 5 років, які були зареєстровані у відділі Держкомзему у Носівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 25 грудня 2012 року за № 742380004004625 та від 17 грудня 2012 року за № 742380004003943, що підтверджується їх копіями (а.с. 6-7; 17-18).

У судовому засіданні встановлено, що 31 березня 2017 року між ТОВ Агрофірма Маяк та ОСОБА_6, ОСОБА_5 були укладені додаткові угоди до договорів оренди землі від 4 вересня 2012 року, якими було внесено зміни в договори оренди землі шляхом викладення їх в цілому в новій редакції, що підтверджується їх копіями (а.с. 10-12; 21-23).

Відповідно до п. 3.1 додаткових угод договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 діють до 31 грудня 2024 року.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно 18 та 20 квітня 2017 року представниками ТОВ Агрофірма Маяк до комунального підприємства Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради були подані заяви про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1.

24 квітня 2017 року державний реєстратор КП Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради Власенко А.Д. прийняв рішення № 34895269 та № 34898094 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, якими відмовив у реєстрації за ТОВ Агрофірма Маяк права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у зв'язку з тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди цих земельних ділянок на підставі рішень державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М. № 20064054 від 14 квітня 2017 року та № 20015122 від 12 квітня 2017 року зареєстроване між орендарем ТОВ Наташа-Агро та орендодавцями ОСОБА_6 і ОСОБА_5, що підтверджується копіями відповідних рішень (а.с. 5; 16).

Так, правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрація, регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час реєстрації договорів оренди землі від 4 вересня 2012 року).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та речові права, похідні від права власності, зокрема, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Пунктом 42 договорів оренди землі від 4 вересня 2012 року, укладених між ТОВ Агрофірма Маяк та ОСОБА_6, ОСОБА_5, передбачено, що ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 13 червня 2016 року (справа № 6-643цс16) та від 18 січня 2017 року (справа № 532/129/16-ц), що є обов'язковою до застосування у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України.

Таким чином, строки дії договорів оренди землі, що укладені 4 вересня 2012 між ТОВ Агрофірма Маяк та ОСОБА_6, ОСОБА_5 на 5 років, закінчуються відповідно 25 та 17 грудня 2017 року.

У судовому засіданні встановлено, що державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко Ольгою Михайлівною прийняті рішення:

- № 20064054 від 14 квітня 2017 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 між орендарем ТОВ Наташа-Агро та орендодавцем ОСОБА_6;

- № 20015122 від 12 квітня 2017 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 між орендарем ТОВ Наташа-Агро та орендодавцем ОСОБА_5

Відповідно до ст. 125 ЗК України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

У силу вимог приписів ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Статтею 29 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлені особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, зокрема, державна реєстрація похідного речового права на таку земельну ділянку, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Зі змістовного аналізу норм законодавства вбачається, що саме державний реєстратор, як суб'єкт владних повноважень, під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію щодо відсутності суперечностей між заявленими правами та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, тобто наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, для запобігання випадкам одночасного існування подвійної державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція була висловлена неодноразово і Верховним Судом України у постановах від 22 вересня 2015 року (справа № 21-760а15) та від 15 листопада 2016 року (справа № 21-3030а16).

У відповідності до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У судовому засіданні встановлено, що державний реєстратор Бойко О.М. із запитом про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди щодо спірних земельних ділянок не зверталася до відділу Держгеокадастру у Носівському районі Чернігівської області, як до правонаступника відділу Держкомзему у Носівському районі Чернігівської області, тобто органу, який здійснював таку реєстрацію до 1 січня 2013 року.

Суд наголошує на тому, що реєстрація договору оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі з попереднім орендарем або закінченням строку його дії.

Так, судом встановлено, що станом на день прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 за ТОВ Наташа-Агро , строки дії договорів оренди землі від 4 вересня 2012 року не були закінченими та матеріали справи не містять жодних доказів щодо розірвання зазначених договорів або визнання недійсною їх державну реєстрацію.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що державний реєстратор, при проведенні державної реєстрації права оренди зазначених земельних ділянок за ТОВ Наташа-Агро , не виконав свого обов'язку щодо встановлення суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, не перевірив належним чином, чи право оренди на спірні земельні ділянки зареєстровано чи ні станом на 1 січня 2013 року, внаслідок чого ним здійснено повторну реєстрацію договорів оренди одних і тих же земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні і ті ж земельні ділянки були передані в оренду різним орендарям.

Суд зауважує, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частиною 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені підстави, за яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

Отже, з огляду на той факт, що заявлені права оренди на спірні земельні ділянки вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, строки дії договорів оренди землі не закінчився, державний реєстратор був зобов'язаний, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відмовити у державній реєстрації зазначеного права.

У судовому засіданні встановлено, що позивач у позовних вимогах допустив помилку у зазначенні номеру рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М., на підставі якого 14 квітня 2017 року було зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 за ТОВ Наташа-Агро , а саме замість № 20064054 зазначено № 20063961.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М. № 20063961 від 14 квітня 2017 року за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2.

Позивачем не оскаржується право власності ОСОБА_6 на зазначену земельну ділянку, а тому підстави для скасування рішення державного реєстратора № 20063961 від 14 квітня 2017 року відсутні.

Пунктом 5 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року Про судове рішення в адміністративній справі роз'яснено, що відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. При цьому слід ураховувати, що в такому разі в мотивувальній частині рішення суд повинен навести відповідне обґрунтування.

З метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, скасувавши рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М. № 20064054 від 14 квітня 2017 року про державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 за ТОВ Наташа-Агро .

Проаналізувавши добуті по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані на законі, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи (а.с. 1а) вбачається, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 12 800 грн., що на 9 600 грн. більше, ніж встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач просив повернути надміру сплачену суму судового збору.

Таким чином, судовий збір у сумі 3 200 грн. підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицької міської ради Чернігівської області, а надміру сплачений судовий збір у сумі 9 600 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк задовольнити.

Визнати протиправними дії державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко Ольги Михайлівни щодо прийняття 12 та 14 квітня 2017 року рішень про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 за договорами оренди, укладеними між ТОВ Наташа-Агро та ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Скасувати рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко Ольги Михайлівни № 20015122 від 12 квітня 2017 року та № 20064054 від 14 квітня 2017 року про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 за ТОВ Наташа-Агро .

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , код ЄДРПОУ 30885858, понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 200 (три тисячі двісті) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицької міської ради Чернігівської області.

Зобов'язати управління державної казначейської служби України в Носівському районі Чернігівської області повернути товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , код ЄДРПОУ 30885858, надміру сплачений через АТ Райффайзен Банк Аваль судовий збір у сумі 9 600 (дев'ять тисяч шістсот) грн. по платіжному дорученню № 1190 від 14 червня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Носівський районний суд Чернігівської області.

Суддя О.В. Киреєв