Рішення

від 19.02.2018 по справі 741/867/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 року Чернігів Справа № 741/867/17

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" до державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко Ольги Михайлівни, треті особи без самостійних вимог - Товариство з омеженою відповідальністю "Наташа-Агро", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з даним адміністративним позовом. Постановою від 04.10.2017 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" були задоволені, зокрема, визнано протиправними дії державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко Ольги Михайлівни щодо прийняття 12.04.2017 та 14.04.2017 рішень про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 за договорами оренди, укладеними між ТОВ "Наташа-Агро" та ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також скасовано рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко Ольги Михайлівни № 20015122 від 12.04.2017 та № 20064054 від 14.04.2017 про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 за ТОВ "Наташа-Агро".

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Наташа-Агро" було подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 04.10.2017 скасовано, а справу направлено на розгляд за встановленою законом підсудністю до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Позов мотивовано тим, що 04.09.2012 ТОВ Агрофірма "Маяк" уклало з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договори оренди земельних ділянок загальними площами 7,07 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та 5,66 га, кадастровий номер НОМЕР_2, строком на 5 років. Зазначені договори були зареєстровані у відділу Держкомзему у Носівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи № 742380004003943 від 17.12.2012 та № 742380004004625 від 25.12.2012 відповідно. 31.03.2017 між ТОВ Агрофірма "Маяк" та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені додаткові угоди до договорів оренди від 04.09.2012, за якими договори оренди були викладені у нових редакціях, передбачено строки дії оренди до 31.12.2024. 18.04.2017 та 20.04.2017 представниками ТОВ Агрофірма "Маяк" до КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" були подані заяви про проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок на підставі вищезазначених додаткових угод. Рішеннями №34895269 та №34898094 від 24.04.2017 було відмовлено у державній реєстрації права оренди земельних ділянок у зв'язку з тим, що право оренди на зазначені земельні ділянки вже зареєстровано 12.04.2017 та 14.04.2017 державним реєстратором Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М. за №20015122 і №20063961 за ТОВ "Наташа-Агро". Позивач вважає дії відповідача щодо проведення державної реєстрації прав оренди за договорами оренди, укладеними між ТОВ "Наташа-Агро" та власниками земельних ділянок, протиправними, а рішення про державну реєстрацію такими, що підлягають скасуванню.

В матеріалах справи наявні заперечення відповідача, в який останній зазначає, що у квітні 2017 року до неї, як державного реєстратора, звернувся представник ТОВ "Наташа-Агро" із заявами про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Разом із заявами були подані й інші необхідні документи, зокрема витяги з Державного земельного кадастру, у яких були зазначені відомості про зареєстровані права власності власників цих земельних ділянок. Будь-які інші речові права у витягах були відсутні, а тому у державного реєстратора не було підстав звертатися до органів, які проводили державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, з метою перевірки наявності або відсутності вже зареєстрованих прав. В своїх запереченнях відповідач стверджує, що права позивача порушені не державним реєстратором, а власниками земельних ділянок, які підписавши угоди про продовження договорів оренди земельних ділянок з ТОВ Агрофірма "Маяк", уклали нові договори оренди цих земельних ділянок з ТОВ "Наташа-Агро".

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.

На підставі державних актів серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від 23.12.2002 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належать відповідно земельні ділянки загальними площами 5,6566 га, кадастровий номер НОМЕР_2, та 7,0696 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що підтверджується копіями витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.04.2017 (а.с.13-15; 24-26).

04.09.2012 між ТОВ Агрофірма "Маяк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 були укладені договори оренди вищезазначених земельних ділянок, строком на 5 років, які були зареєстровані у відділі Держкомзему у Носівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 17.12.2012 за № 742380004003943 та від 25.12.2012 за № 742380004004625, що підтверджується їх копіями (а.с.6-7; 17-18).

Також, 31.03.2017 між ТОВ Агрофірма "Маяк" та ОСОБА_3, ОСОБА_2, були укладені додаткові угоди до договорів оренди землі від 04.09.2012, якими було внесено зміни в договори оренди землі шляхом викладення їх в цілому в новій редакції, що підтверджується їх копіями (а.с.10-12; 21-23). Відповідно до п.3.1 додаткових угод договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 діють до 31.12.2024.

З метою реєстрації права оренди 18.04.2017 та 20.04.2017 представниками ТОВ Агрофірма "Маяк" до КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради були подані заяви про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1.

За результатами розгляду заяв 04.04.2017 державний реєстратор КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради ОСОБА_4 прийняв рішення № 34895269 та № 34898094 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, якими відмовив у реєстрації за ТОВ Агрофірма "Маяк" права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у зв'язку з тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди цих земельних ділянок на підставі рішень державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М. від 12.04.2017 №20015122 та від 14.04.2017 №20064054 зареєстроване між орендарем ТОВ "Наташа-Агро" та орендодавцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, що підтверджується копіями відповідних рішень (а.с.5; 16).

Вважаючи дії відповідача щодо проведення реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровим номером НОМЕР_2 та НОМЕР_1 за ТОВ "Наташа-Агро" такими, що прямо порушують права позивача, він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Так, правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрація, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), Законом України від 06.10.1998 №161-ХІV "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час реєстрації договорів оренди землі від 04.09.2012).

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Пунктом 2 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та речові права, похідні від права власності, зокрема, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст.125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Пунктом 42 договорів оренди землі від 04.09.2012, укладених між ТОВ Агрофірма "Маяк" та ОСОБА_3, ОСОБА_2 передбачено, що ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін. Виходячи з положень ст.638 ЦК України, ст.ст.125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 13.06.2016 (справа №6-643цс16) та від 18.01.2017 (справа №532/129/16-ц).

Таким чином, строки дії договорів оренди землі, що укладені 04.09.2012 між ТОВ Агрофірма "Маяк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 на 5 років, закінчуються відповідно 17.12.2017 та 25.12.2017 (з моменту реєстрації у відділі Держкомзему у Носівському районі).

Судом встановлено, що державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко Ольгою Михайлівною прийняті рішення:

- №20015122 від 12.04.2017 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 між орендарем ТОВ "Наташа-Агро" та орендодавцем ОСОБА_2;

- №20064054 від 14.04.2017 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 між орендарем ТОВ "Наташа-Агро" та орендодавцем ОСОБА_3

Відповідно до ст.125 ЗК України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

У силу вимог приписів ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно з ч4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлені особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 01.01.2013, зокрема, державна реєстрація похідного речового права на таку земельну ділянку, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Із системного аналізу норм законодавства вбачається, що саме державний реєстратор, як суб'єкт владних повноважень, під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію щодо відсутності суперечностей між заявленими правами та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, тобто наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, для запобігання випадкам одночасного існування подвійної державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція була висловлена неодноразово і Верховним Судом України у постановах від 22.09.2015 (справа № 21-760а15) та від 15.11.2016 (справа № 21-3030а16).

Судом встановлено, що державний реєстратор Бойко О.М. із запитом про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди щодо спірних земельних ділянок не зверталася до відділу Держгеокадастру у Носівському районі Чернігівської області, як до правонаступника відділу Держкомзему у Носівському районі Чернігівської області, тобто органу, який здійснював таку реєстрацію до 01.01.2013.

Суд наголошує на тому, що реєстрація договору оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі з попереднім орендарем або закінченням строку його дії.

При цьому, станом на день прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 за ТОВ "Наташа-Агро", строки дії договорів оренди землі від 04.09.2012 не були закінченими та матеріали справи не містять жодних доказів щодо розірвання зазначених договорів або визнання недійсною їх державну реєстрацію.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що державний реєстратор, при проведенні державної реєстрації права оренди зазначених земельних ділянок за ТОВ "Наташа-Агро", не виконав свого обов'язку щодо встановлення суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, не перевірив належним чином, чи право оренди на спірні земельні ділянки зареєстровано чи ні станом на 01.01.2013, внаслідок чого ним здійснено повторну реєстрацію договорів оренди одних і тих же земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні і ті ж земельні ділянки були передані в оренду різним орендарям.

Суд зауважує, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Так, ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені підстави, за яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено. Отже, з огляду на той факт, що заявлені права оренди на спірні земельні ділянки вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, строки дії договорів оренди землі не закінчилися, і відповідно державний реєстратор був зобов'язаний, з підстав, передбачених ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відмовити у державній реєстрації зазначеного права. Тобто дії відповідача щодо державної реєстрації прав оренди за договорами з іншою юридичною особою та власниками земельної ділянки є незаконними, а державна реєстрація цих прав підлягає скасуванню, оскільки зумовлює ситуацію використання однієї і тієї ж земельної ділянки різними юридичними особами за різними договорами оренди.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовних вимогах допустив помилку у зазначенні номеру рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М., на підставі якого 14.04.2017 було зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 за ТОВ "Наташа-Агро", а саме замість №20064054 зазначено №20063961. В свою чергу, на підставі рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М. від 14.04.2017 №20063961 за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2. Проте, позивачем не оскаржується право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку, що покликає відсутність підстав для скасування рішення державного реєстратора від 14.04.2017 №20063961, та в свою чергу визнається судом як технічна описка. А тому, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, скасувавши рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко О.М. від 14.04.2017 №20064054 про державну реєстрацію прав оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 за ТОВ "Наташа-Агро".

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" до державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко Ольги Михайлівни, треті особи без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування рішень належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи (а.с.1а) вбачається, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 12 800 грн, що на 9 600 грн більше, ніж встановлено законом. Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. В адміністративному позові позивач просить повернути надміру сплачену суму судового збору у розмірі 9 600,00 грн. Таким чином, судовий збір у сумі 3 200,00 грн. підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицької міської ради Чернігівської області, а надміру сплачений судовий збір у сумі 9 600,00 грн. підлягає поверненню позивачу за рахунок Державного бюджету.

Керуючись ст.ст.12, 72, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко Ольги Михайлівни щодо прийняття 12.04.2017 та 14.04.2017 рішень про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 за договорами оренди, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро" та ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Скасувати рішення державного реєстратора Бобровицької міської ради Чернігівської області Бойко Ольги Михайлівни від 12.04.2017 №20015122 та від 14.04.2017 №20064054 про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Наташа-Агро".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицької міської ради Чернігівської області (вул. Лупицька, 4, м. Бобровиця, Бобровицький район, Чернігівська область, 17400, код 04061990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" (вул. Шевченка, 6, с.Лихачів, Носівський район, Чернігівська область, код 30885858) 3 200,00 грн (три тисячі двісті гривень) судових витрат.

Повернути за рахунок Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Маяк" (вул. Шевченка, 6, с.Лихачів, Носівський район, Чернігівська область, код 30885858) надміру сплачений через АТ "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у сумі 9 600,00 грн (дев'ять тисяч шістсот гривень) по платіжному дорученню від 14.06.2017 №1190.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 19 лютого 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк