Постанова

від 20.10.2017 по справі 805/2724/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2017 р. Справа № 805/2724/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автотехнотранс

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2017 року № 0000091200, № 0000101200 на загальну суму 26939 грн. 48 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Автотехнотранс заявлено позов до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2017 року № 0000091200 на суму 1080 грн. 20 коп., № 0000101200 на суму 25859 грн. 28 коп.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2017 року є необґрунтованими та такими, що не відповідають критеріям правомірності, а тому підлягають скасуванню. Крім того, зазначає що відповідно до норм діючого законодавства України лише з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишались не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України. 19 жовтня 2017 року позивач до суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у письмових запереченнях заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що він діяв виключно на підставі та в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому вони є правомірними та не підлягають скасуванню. Представник відповідача 20 жовтня 2017 року до суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Автотехнотранс зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 35237111, перебуває на податковому обліку у Добропільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Судом встановлено, що за 30 травня 2017 року відповідно до акту перевірки від 22 грудня 2016 року № 59/05-07-12/35237111, рішення про результати розгляду скарги від 4 квітня 2017 року № 4694/10/05-99-10-01-10-1 відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рiшення № 0000091200, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 24 календарних дні сплати грошового зобов'язання в сумі 10802 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1080 грн. 20 коп. за платежем податок на додану вартість.

Як вбачається з розрахунку відповідача до спірного рішення, штрафна санкція за податковим повідомленням-рішенням № 0000091200 була нарахована згідно декларації за грудень 2015 року № 9273610316 від 19 січня 2016 року, термін сплати 30 січня 2016 року, рішення про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 24 лютого 2016 року № 8/05-07-23-12-3. Крім того, з розрахунку вбачається, що датою нарахування є 30 січня 2016 року, датою розстрочення податкового боргу є 24 лютого 2016 року, датою сплати у сумі 10802 грн. є 2 грудня 2016 року, кількість днів затримки визначено 24 календарних днів та застосовано штрафна санкція у розмірі 10% у сумі 1080 грн. 20 коп.

Судом також встановлено, що 30 травня 2017 року відповідно до акту перевірки від 22 грудня 2016 року № 59/05-07-12/35237111, рішення про результати розгляду скарги від 4 квітня 2017 року № 4694/10/05-99-10-01-10-1 відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рiшення № 0000101200, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 417 календарних дні сплати грошового зобов'язання в сумі 129296 грн. 40 коп. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 25859 грн. 28 коп. за платежем податок на додану вартість.

З розрахунку відповідача до податкового повідомлення-рішення № 0000101200 вбачається, що штрафна санкція нарахована згідно декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року № 9073676737 від 19 грудня 2014 року на суму 40043 грн., за грудень 2014 року № 9081839968 від 24 квітня 2015 року на суму 32376 грн., за січень 2015 року № 9019457727 від 20 лютого 2015 рок на суму 19 грн., за лютий 2015 року № 9042413997 від 18 березня 2015 року на суму 430 грн., за березень 2015 року № 9073464948 від 20 квітня 2015 року на суму 28278 грн., за квітень 2015 року № 9101227515 від 20 травня 2015 року на суму 23175 грн., за червень 2015 рок № 9153141062 від 20 липня 2015 року на суму 10916 грн., за липень 2015 року № 9174371023 від 19 серпня 2015 року на суму 35754 грн., за серпень 2015 року № 9193274449 від 17 вересня 2015 року на суму 818 грн., за вересень 2015 року № 9215307398 від 20 жовтня 2015 року на суму13342 грн., за жовтень 2015 року № 9237403234 від 20 листопада 2015 року на суму 10270 грн., за листопад 2015 року № 9256629583 від 18 грудня 2015 року на суму 17107 грн., рішення про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 24 лютого 2016 року № 8/05-07-23-12-3. Відповідно до розрахунку датами нарахування є 30 рудня 2014 року, 30 січня 2015 року, 2 березня 2015 року, 30 березня 2015 року, 30 квітня 2015 року, 30 травня 2015 року, 30 липня 2015 року, 30 серпня 2015 року, 30 вересня 2015 року, 30 жовтня 2015 року, 30 листопада 2015 року, другою датою нарахування по всім деклараціям та рішенню є 24 лютого 2016 року, датами сплати боргу є 19 серпня 2016 року, 20 вересня 2016 року, 20 жовтня 2016 року, 21 листопада 2016 року, 2 грудня 2016 року на загальну суму 129296 грн. 40 коп. Розрахунком визначено кількість днів затримки з 274 календарних днів до 417 календарних днів та визначено суму штрафних санкцій у розмірі 25859 грн. 28 коп.

Суд встановив, що 24 лютого 2016 року відповідачем було прийнято рішення № 6/05-99-17-01 про розстрочення податкового боргу, відповідно до якого відповідач вирішив надати позивачу розстрочення сплати податкового боргу під проценти з податку на додану вартість на суму 284739 грн. 67 коп., з яких основний платіж на суму 243882 грн. 64 коп., штрафні (фінансові) санкції на суму 36313 грн. 99 коп. та пеня на суму 104543 грн. 04 коп. Даним рішенням встановлено строки і суми сплати розстроченого податкового боргу, а саме з березня по листопад 2016 року по 38473 грн. 96 коп. та у грудня 2016 року у сумі 38474 грн. 03 коп. Крім того, відповідно до рішення 24 лютого 2016 року № 6/05-99-17-01 між Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області та позивачем було укладено договір про розстрочення податкового боргу від 24 лютого 2016 року № 8/05-07-23-12-3, предметом якого є надання позивачу розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 384739 грн. 67 коп. під проценти строком з 24 лютого 2016 року по 20 грудня 2016 року.

Суд встановив, що платіжними дорученнями від 19 серпня 2016 року № 1058 на суму 45300 грн., від 20 жовтня 2016 року № 1201 на суму 42662 грн. 04 коп., від 20 вересня 2016 року № 1133 на суму 46900 грн., від 30 серпня 2016 року № 1096 на суму 500 грн., від 30 вересня 2016 року № 1179 на суму 2000 грн., від 18 листопада 2016 року № 1282 на суму 41632 грн. 19 коп., від 1 грудня 2016 року № 1317 на суму 26367 грн. 95 коп., від 5 грудня 2016 року № 1338 на суму 1630 грн., позивач сплачував зобов'язання відповідно до рішення про розстрочення податкового боргу від 24 лютого 2016 року № 6/05-99-17-01.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до підпункту 14.1.9 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з нормами статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання. Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства. Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі. Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених пунктом 100.9 цієї статті, стосовно місцевих податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори. Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених цим пунктом, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, у разі, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов'язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 126.2 статті 126 ПК України у разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з розрахунків штрафних санкцій, відповідачем у якості об'єкта для застосування санкцій прийняті суми податкового боргу, на які відповідачем було надане розстрочення рішення від 24 лютого 2016 року і саме від дати граничного строку сплати до декларацій до дати прийняття рішення про розстрочення - 24 лютого 2016 року, відповідачем обрахована штрафна санкція.

Проаналізувавши норми статті 126 Податкового кодексу України, суд зазначає, що дана норма застосовується у випадку погашення платником податків суми податкового боргу, від чого залежить як обчислення строку, так і розмір штрафу. В той же час, суд вважає помилковим висновок податкового органу щодо сприйняття як об'єкту для застосування штрафу суми податкового боргу, які розстрочені рішенням. Суд зазначає, що прийняття рішення про надання розстрочення податкового боргу не є тотожнім поняттю погашення податкового боргу, оскільки, як вбачається з розрахунків, дати фактичної сплати боргу відбулися значно пізніше, ніж 24 лютого 2016 року, а отже, відповідачем невірно розраховані штрафні санкцій спірними податковими повідомленнями- рішеннями та невірно визначені об'єкти для застосування штрафу, тобто погашені суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2017 року № 0000091200, № 0000101200 в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у сумі 1600 грн. відповідно до платіжного доручення від 11 серпня 2017 року № 695.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Автотехнотранс до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 травня 2017 року № 0000091200 на суму 1080 грн. 20 коп., № 0000101200 задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 30 травня 2017 року № 0000091200, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1080 грн. 20 коп., та № 0000101200, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 25859 грн. 28 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автотехнотранс витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 20 жовтня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.