Ухвала

від 17.10.2017 по справі 804/1937/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2017 рокусправа № 804/1937/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року у справі за заявою Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про заміну сторони правонаступником та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду із заявою про заміну сторони правонаступником та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, про те, що строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання було пропущено з незалежних від позивача обставин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року заяву задоволено.

Ухвала суду мотивована тим, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання було пропущено не з вини заявника, а тому наявні всі підстави для поновлення такого строку.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та позовну заяву залишити без розгляду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/1937/15 від 22 травня 2015 року адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задоволено повністю та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість до бюджету на загальну суму 7 684 015,69 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року у справі №804/1937/15 залишено без змін.

26 серпня 2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом за заявою позивача видано виконавчий лист, в якому зазначено, що судове рішення набрало законної сили 11.02.2016 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 11.02.2017 року.

09 лютого 2017 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки заяву про прийняття до виконання виконавчого листа подано Марганецьким відділенням Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що не є стягувачем за виконавчим листом №804/1937/15. Також Відділом примусового виконання рішень зазначено про те, що юридичну особу Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області припинено.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, виходить з наступного.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Конституційним Судом України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 р., в якому вказано, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування нашою державою права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на виконання такого рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" від 06.10.2011 міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення від 15.10.2009 р.).

Така обставина як пропуск строку на подання виконавчого документа до виконання не може ставити під сумнів встановлену Конституцією України та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод обов'язковість виконання судового рішення.

Частинами першою та другою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання.

Вирішуючи питання визнання поважними причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд повинен перевірити, чи пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, чи поважні причини такого пропуску, що було підставою невчасного звернення за виконанням судового рішення.

Відповідно до п.6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

Підставою для застосування вказаної норми слугувало те, що з виконавчим листом звернулось Марганецьке відділення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, що не є стягувачем за виконавчим листом №804/1937/15.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" від 06.08.2014 року №311, зокрема, створено Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка утворюється шляхом приєднання Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

11 лютого 2015 року державним реєстратором було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи - Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38657960).

З викладеного вбачається наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження.

Однак з огляду на те, що строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання сплинув 11 лютого 2017 року, тобто після повернення 09 лютого 2017 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, державна податкова інспекція фактично була позбавлена можливості звернутися із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Отже, враховуючи те, що первинно виконавчий лист до виконання було подано у межах строку для пред'явлення такого виконавчого листа до виконання, та з огляду на те, що пропуск строку на подання виконавчого документа до виконання не може ставити під сумнів встановлену Конституцією України та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод обов'язковість виконання судового рішення, колегія суддів робить висновок про наявність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Одночасно з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необхідності заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником - Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 199, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова