Ухвала

від 17.10.2017 по справі 816/1040/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 р.Справа № 816/1040/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2017р. по справі № 816/1040/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничий інститут "Земресурс"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

30 червня 2017 року позивач, ОСОБА_1, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничий інститут "Земресурс", в якому, уточнивши позовні вимоги (а.с. 23-26), просив суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, викладену в листі від 24.02.2017 вих. №1624/6-17, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) сільськогосподарського призначення державної власності площею 8,0212 га для сінокосіння і випасання худоби за межами населених пунктів на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області для передачі в оренду;

- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Полтавській області затвердити вказаний проект землеустрою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що не погоджується з прийнятим відносно неї рішенням про відмову у погодженні проекту землеустрою, з огляду на надуманість причин такої відмовити. На переконання позивача вказаний проект землеустрою повністю відповідає вимогам земельного законодавства. Щодо невідповідності розміру земельної ділянки, зазначеної у клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з клопотанням про погодження проекту землеустрою вказувала, що дозвіл на розробку проекту надано щодо земельної ділянки з орієнтовною, а не точною площею в 8,00 га, тому не бачить неправомірності у збільшенні її на 0,0212 га. Стосовно відсутності згоди суміжних землекористувачів та інформації щодо (не) віднесення земельної ділянки до земель водного фонду зазначала, що всі необхідні погодження бути отримані в установленому законом порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 24.02.2017 № 1624/6-17 про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (НОМЕР_1) сільськогосподарського призначення державної власності площею 8,0212 га для сінокосіння і випасання худоби за межами населених пунктів на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області для передачі в оренду.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (НОМЕР_1) сільськогосподарського призначення державної власності площею 8,0212 га для сінокосіння і випасання худоби за межами населених пунктів на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області для передачі в оренду, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 18.02.2016 ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням (реєстраційний вх. № М-2762/0/5-16 від 04.03.2016) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, орієнтовною площею 8,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с. 48). До клопотання надала викопіювання з кадастрової карти (плану) із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки та зазначенням її орієнтовного розміру (а.с. 49-50).

04.04.2016 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області наказом № 2540-СГ надано дозвіл громадянці ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 8,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів (а.с. 51).

ТОВ НВІ "Земресурс" в 2016 році розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1, землі сільськогосподарського призначення 01.08 для сінокосіння і випасання худоби Полтавська область, Полтавський район, на території Тростянецької сільської ради (а.с. 56-81).

Вказаний проект разом із заявою від 14.02.2017 та витягом з Державного земельного кадастру позивач подала до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на затвердження (а.с. 8-10, 52).

Листом від 24.02.2017 № 1624/6-17 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості та недоведеності підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1), які зазначені відповідачем у листі від 24.02.2017 № 1624/6-17.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення уповноваженого органу виконавчої влади приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) (ч. 1 ст. 123 ЗК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до абз 6 ч. 1 ст. 123 Земельного Кодексу України, у випадку формування нової земельної ділянки надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблення якої здійснюється на підставі дозволу, зокрема, органу виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

За змістом частини шостої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 123 Кодексу встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України (в редакції, чинній на момент розроблення проекту землеустрою) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, висновком Відділу Держгеокадастру у Полтавському районі Полтавської області від 04.10.2016 №35-28-99.2-635/21-16 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 землі сільськогосподарського призначення 01.08 для сінокосіння і випасання худоби Полтавська область, Полтавський район, на території Тростянецької сільської ради, даний проект землеустрою був погоджений (а.с. 81).

Частиною третьою статті 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III - V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з ч. 13 ст. 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 04.04.2016 № 2540-СГ громадянці ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 8,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів (а.с. 51).

Далі, позивач звернулася до ТОВ НВІ "Земресурс", інженер-розпорядник якого ОСОБА_2, має кваліфікаційний сертифікат інженера - землевпорядника від 03.02.2013 №2 і відповідає вимогам до розробників документації із землеустрою, визначених ст. 26 Закону України "Про землеустрій", розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 56-81).

Стосовно такої підстави для відмови в затвердженні проекту землеустрою, зазначеної в листі відповідача від 24.02.2017 № 1624/6-17, як необхідність уточнення даних щодо угідь, якими представлена земельна ділянка та віднесення (не віднесення) її до земель водного фонду та щодо суміжних власників (землекористувачів) земельних ділянок та долучити їх погодження у відповідності до вимог статті 198 Земельного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи, а саме з довідки КП "Планування і забудова територій Полтавського району та здійснення архбудконтролю" Полтавської районної ради від 05.09.2016 №188 вбачається, що земельна ділянка для сінокосіння та випасання худоби за межами населеного пункту на землях сільськогосподарського призначення, не суперечить містобудівній документації. Ділянка знаходиться в зоні можливого підтоплення ґрунтовими та паводковими водами, тому необхідно дотримуватися режиму використання території: проведення комплексу заходів для пониження рівня ґрунтових вод; необхідно влаштування централізованої каналізаційної мережі; заборона на влаштування сміттєзвалищ; заборона на розміщення споруд, що можуть призвести до попадання шкідливих речовин у відкриті водойми (дворових туалетів, помийних та вигрібних ям, місць тимчасового зберігання відходів та інше); заборона на розміщення трансформаторних підстанцій (а.с. 78).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру запитувана позивачем земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - 01.08 для сінокосіння і випасання худоби (а.с. 8-10).

У п. 5.7 висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відділу Держгеокадастру у Полтавському районі Полтавської області від 04.10.2016 № 35-28-99.2-635/21-17 (а.с. 81) чітко зазначено, що земельна ділянка, яка надається в оренду гр. ОСОБА_1 до земель водного фонду не належить.

З приводу необхідності уточнення даних щодо суміжних власників (землекористувачів) земельних ділянок та надання їх погоджень в матеріалах проекту землеустрою наявні акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 12.09.2016 (а.с. 68, зворот) та список межових знаків, переданих на зберігання ОСОБА_1 (а.с. 69) підписані власниками (землекористувачами) суміжних земельних ділянок - СТОВ "Тростянець" та головою Тростянецької сільської ради.

Отже, наведені відповідачем порушення (невідповідності) проекту землеустрою вищенаведеним вимогам нормативно-правових актів не підтверджено матеріалами справи.

Стосовно такої підстави для відмови в затвердженні проекту землеустрою, зазначеної в листі відповідача від 24.02.2017 № 1624/6-17, як порушення принципу екстериторіальності щодо погодження проекту землеустрою відповідно до постанови КМУ від 31.08.2016 № 580, колегія суддів зазначає наступне.

Механізм взаємодії між територіальними органами Держгеокадастру на період реалізації пілотного проекту під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки визначено Тимчасовим порядком взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженого постановою КМУ від 31.08.2016 № 580.

З матеріалів справи вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 був у встановленому законом порядку розроблений та наданий на погодження уповноваженому територіальному органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, тобто до Відділу Держгеокадастру у Полтавському районі Полтавської області.

Висновком Відділу Держгеокадастру у Полтавському районі Полтавської області від 04.10.2016 № 35-28-99.2-635/21-16 поданий ТОВ НВІ "Земресурс" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 землі сільськогосподарського призначення 01.08 для сінокосіння і випасання худоби Полтавська область, Полтавський район, на території Тростянецької сільської ради був погоджений (а.с. 81).

На час розгляду справи судом апеляційної інстанції зазначений висновок про погодження проекту землеустрою чинний, та не скасований.

Також, необхідно зазначити, що повноваження щодо здійснення контролю за діяльністю територіальних органів Держгеокадастру, в тому числі прийняття ними рішень лежить на Головному управлінні і не може бути покладено у вину позивачу, а тому порушення в цій частині колегією суддів не встановлено.

Стосовно такої підстави для відмови в затвердженні проекту землеустрою, зазначеної в листі відповідача від 24.02.2017 № 1624/6-17, як не зазначення істотних умов передачі земельної ділянки в оренду, що встановлюється за згодою сторін, відповідно до статей 19, 21 Закону України "Про оренду землі", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 13 ст. 123 Земельного кодексу України, підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а визначення істотних умов оренди земельної ділянки та досягнення згоди за ними має вирішуватися орендодавцем та орендарем земельної ділянки вже на стадії її передачі в оренду.

Також у відмові відповідача вказано, що поданий позивачем на затвердження проект землеустрою був розроблений на земельну ділянку площею 8,0212 га, натомість дозвіл ГУ Держгеокадастру у Полтавській області було надано на 8,00 га.

З пояснень позивача наданих в судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що в клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою надавали викопіювання з кадастрової карти та вказували бажаний розмір земельної ділянки в 8,00 га, оскільки не знали точного її розміру, а вже в процесі розроблення проекту землеустрою, коли були здійснені відповідні заміри земельної ділянки, встановлено її реальний розмір в 8,0212 га.

Колегія суддів вважає, що оскільки вина в діях позивача щодо невідповідності заявленого розміру земельної ділянки відсутня, то такий недолік можливо усунути при повторному розгляді відповідачем питання про затвердження проекту землеустрою.

Стосовно такої підстави для відмови в затвердженні проекту землеустрою, зазначеної в листі відповідача від 24.02.2017 № 1624/6-17, як те, що пояснювальна записка, перелік обмежень щодо використання земельної ділянки, акт приймання - передачі межових знаків на зберігання ...в порушення статті 25 Закону України "Про землеустрій" не засвідчені особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши матеріали справи, зокрема проект землеустрою, вбачається, що пояснювальна записка, перелік обмежень щодо використання земельної ділянки, акт приймання - передачі межових знаків на зберігання підписані, директором ТОВ НВІ "Земресурс" ОСОБА_2, в цих документах також проставлено печатку ТОВ НВІ "Земресурс".

Частини четверта статті 25 Закону України "Про землеустрій" прямо передбачає, що відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою; в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

Згідно з пунктом 3.2 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджених наказом Мінагрополітики України від 11.04.2013 №255, документація із землеустрою, розроблена виконавцями (розробниками) робіт із землеустрою, підписується керівником суб'єкта господарювання та сертифікованим інженером-землевпорядником.

Отже, у документації із землеустрою слід зазначати найменування її розробника, а також засвідчити підписом та печаткою (за наявності) керівника суб'єкта господарювання.

Колегія суддів вважає, що відсутність лише печатки сертифікованого інженера-землевпорядника не є достатньою підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою з огляду на те, що документи завірені печаткою ТОВ НВІ "Земресурс".

Інших порушень законодавства, які б могли перешкодити у затвердженні проекту землеустрою позивачу, відповідачем в оскаржуваній відмові не наведено.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана відмова ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) сільськогосподарського призначення державної власності площею 8,0212 га для сінокосіння і випасання худоби за межами населених пунктів на території Тростянецької сільської ради Полтавського району Полтавської області для передачі в оренду, яка викладена в листі від 24.02.2017 вих. №1624/6-17, є необґрунтованою, безпідставною, тому підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року по справі № 816/1040/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2017р. по справі № 816/1040/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 23.10.2017 р.