Рішення

від 20.10.2017 по справі 904/7802/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.10.2017 Справа № 904/7802/17

За позовом Приватного підприємства "ВАН-ПУР", м. Дніпро

до Виконавчого комітету Дніпровської міської ОСОБА_1, м. Дніпро

про визнання незаконним з моменту прийняття та скасування Рішення Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: директор ОСОБА_3, паспорт АЕ562887 від 24.03.1997 р., адвокат ОСОБА_4, паспорт АН946626 від 06.04.2011 р.

Від Відповідача: представник ОСОБА_5, довіреність № 7/10-259

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «ВАН-ПУР» звернулось до Виконавчого комітету Дніпровської міської ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати незаконним з моменту прийняття та скасування Рішення Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 30.11.2016 року № 587 «Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі» в частині затвердження в пункті 106 розділу ІІ «Спеціально обладнані майданчики» Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування, що розташований за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 60 К, площею для паркування 1000,5 кв.м.

- стягнути з виконавчого комітету Дніпровської міської ради (49070, місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 04052092) на користь Приватного підприємства «ВАН-ПУР» (49000, місто Дніпро, тупик Одоєвського, 2-й, будинок 7, код ЄДРПОУ 32694174) витрати з оплати судового збору.

30.08.2017 від представника Відповідача надійшли заперечення на позовну заяву (арк.с. 42-45), в яких вказує на відсутність у Позивача права користування земельною ділянкою та вказує на те, що межі земельних ділянок у спірному рішенні не визначені, земельні ділянки нікому не відведені та не стосуються Позивача.

.Строк вирішення спору був продовжений судом за клопотанням Позивача - до 24.10.2017 року в порядку ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 19.10.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВАН-ПУР" є власником Автостоянки за адресою: м.Дніпро, Запорізьке шосе, 60К, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 674626012101, надалі за текстом - "Автостоянка", що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.07.2017 року № 92274615. Згідно з Витягом та Технічним паспортом, виготовленим ТОВ "БТІ ГРУП", станом на 04.08.2014 року автостоянка складається з будівлі вартової літ А-1, загальною площею 8,8 м.кв., сходів літ а, загальною площею 4 м.кв., огорожі № 1 площею 322,1 кв.м., замощення 1 площею 2 237,2 кв.м.

Право власності на Автостоянку виникло у ПП"ВАП-ПУР" на підставі договору купівлі-продажу від 15.11.2003 року № 15/11, укладеного між ТОВ КРІОЛІТ та ПП "ВАН-ПУР".

Обставини будівництва, введення в експлуатацію Автостоянки та набуття Г1П "ВАН-ПУР" права власності на Автостоянку встановлені Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 року у справі № 904/4573/16, яке на підставі Постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.201 7 року набрало законної сили. Предметом справи № 904/4573/16 за позовом ПП "ВАН-ПУР" до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СПРАВЕДЛИВІСТЬ 2015", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОСОБА_1, є визнання права власності ПП "ВАН-ПУР" на Автостоянку. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 року у справі № 904/4573/16 визнано право власності Приватного підприємства "ВАН-ПУР", (49000, м. Дніпро, тупик Одоєвського, 2-й, будинок 7, код ЄДРПОУ 32694174) на автостоянку, об'єкт нежитлової нерухомості, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 60К, яка в цілому складається з: будівлі вартової літ А-1, загальною площею 8,8 м 2 ., сходи літ а, загальною площею 4 м 2 ., споруди, мощення № 1-2,1-ІІ.

Так, зазначеними судовими рішеннями у справі № 904/4573/16 встановлено таке:

"28.05.1998р. Виконкомом ОСОБА_2 міської ради з ТОВ "КРІОЛІТ" укладено договір № 335 на право тимчасового користування землею, за яким Виконком передав ТОВ "КРІОЛІТ" в тимчасове користування земельну ділянку на ж/и Тополя -1 для проектування та будівництва автостоянки.

Рішенням Виконкому ОСОБА_2 міської ради від 20.08.1998р. № 1536 затверджено Акт Державної технічної комісії від 10.07.1998р. № 678 про прийнята в експлуатацію автостоянки на ж/м Тополя-1, збудованої ТОВ Кріоліт".

15.11.03 р. ТОВ "КРІОЛІТ" (Продавець) з ПП "ВАН-ПУР" (Покупець) уклали договір купівлі-продажу №15/11, за яким Продавець передав, а Покупець прийняв у власність автостоянку за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя -1 (в районі будинку 60), яка розташована в межах земельної ділянки площею 0.1712 га, кадастровий № 1210100000:02:186:0083 (акт прийому-передачі від 15.11.03р.).

За зверненням Позивача, Розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 15.03.2005р. № 205р. Автостоянці по Запорізькому шосе присвоєно адресу - вул. Запорізьке шосе, 60К.

На підставі рішення ОСОБА_2 міської ради від 13.07.05р. № 279/29, 08.09.2005р. ОСОБА_2 міською радою з ПП "ВАН-ПУР" укладено договір оренди землі, за яким Позивачеві в оренду строком на п'ять років передано земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, 60-К з кадастровим № 1210100000:02:186:0083.

У довідці про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданій ПП "Ван-Пур" Управлінням Держкомзему у м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області від 24.01.09р. №243, зазначено, що земельна ділянка з кадастровим №1210100000:02:186:0083 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 60К, є Автостоянкою".

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі рішення ОСОБА_2 міської ради від 13.07.2005 року № 279/29 між ОСОБА_2 міською радою та ПП "ВАН-ПУР" було укладено договір оренди землі від 08.09.2005 року (державна реєстрація за № 040510401057 від 22.10.2005 року), за яким позивачеві в оренду строком на п'ять років передано земельну ділянку під фактичне розміщення автостоянки, загальною площею 0,1712 та. яка знаходиться за адресою: Запорізьке шосе, 60-К з кадастровим №1210100000:02:186:0083.

У позові Позивач вказує на те, що після закінчення строку оренди він неодноразово звертався до ОСОБА_2 міської ради з клопотаннями від 26.02.2010 року та від 20.01.2011 року про поновлення договору оренди. Зазначені клопотання по суті розглянуті не були. Земельна ділянка, після завершення терміну оренди, від ПП "ВАН-ПУР" до ОСОБА_2 міської ради за відповідним актом приймання-передачі не поверталася і продовжує використовуватись Позивачем в якості автостоянки.

30.11.2016 року Виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради прийнято рішення № 587 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі". Зазначеним рішенням до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м.Дніпрі, пункт 106 розділу II "Спеціально обладнані майданчики", було включено земельну ділянку (майданчик для паркування). що розташований за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 60 К, площею для паркування 1000,5 кв.м.

Зазначеному рішенню передувало складання Акту обстеження можливого розташування майданчика для паркування транспортних засобів від 21.10.2011 року (арк.с.80-81), в якому комісією у складі посадових осіб КП "Міськавтопарк", Департаменту транспорту та зв'язку ОСОБА_2 міської ради засвідчено, що майданчик за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Запорізьке шосе, в районі буд.60К, має асфальтове покриття, облаштований огорожею, шлагбаумом, сторожкою та освітлення, з припустимою загальною площею 1150 кв.м., та надано висновок про можливість розташування майданчику для паркування. При цьому близько розташованих майданчиків для паркування не виявлено.

02.02.2011 року ОСОБА_2 міська рада прийняла рішення № 39/8 Про затвердження Правил паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську, яким зобов'язано, зокрема, Департамент транспорту та зв'язку ОСОБА_2 міської ради: здійснити комплексну інвентаризацію майданчиків для паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах міста ОСОБА_2 та забезпечити координацію та погодження робіт щодо визначення земельних ділянок, які відводяться для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів.

30.11.2011 року ОСОБА_2 міською радою прийнято рішення № 72/17 "Про внесення змін до рішення міської ради від 02.02.11р. №39/8 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську", відповідно до п.3.10 якого Департамент транспорту та зв'язку ОСОБА_2 міської ради протягом 3-х днів з дати затвердження акта обстеження (п. 3.9 цих Правил), у разі необхідності подає запит до територіального підрозділу органу центральної виконавчої влади у сфері земельних відносин про наявність власника та/або законного користувача земельної ділянки, а також про цільове призначення земельної ділянки, на якій ініційовано розміщення майданчика для паркування транспортних засобів (до запиту обов'язково має бути додано картографічний матеріал М 1:500 з позначенням території ймовірного розташування майданчика для паркування транспортних засобів); у разі наявності на земельній ділянці будівель та/або споруд - подає запити до комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" ОСОБА_2 міської для перевірки останнім наявності власника нерухомого майна та/або наявності інформації про об'єкт у Переліку безхазяйного нерухомого майна та/або Переліку нерухомого майна, що може бути визнано від умерлою спадщиною.

ПП "ВАН-ПУР" вважає оскаржуване ним рішення в частині визначення земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 60 К, майданчиком для паркування, - протиправним, в порушення приписів рішення ОСОБА_2 міської ради № 72/17 від 30.11.2011 року, а саме: не було проведено інвентаризацію та не було встановлено наявність власника та/або законного користувача земельної ділянки, а також цільове призначення земельної ділянки, не було встановлено власника нерухомості, що знаходиться на такій земельній ділянці. Спірним рішенням порушуються його права як власника автостоянки і створюються підстави для користування площею автостоянки іншими особами.

Наведене стало підставою для його звернення до суду.

Зважаючи на встановлені обставини, суд при вирішенні спору керується наступним.

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.07.2017 року № 92274615, станом на 04.08.2014 року, автостоянка складається з будівлі вартової літ А-1, загальною площею 8,8 м.кв., сходів літ а, загальною площею 4 м.кв., огорожі № 1 площею 322,1 кв.м., замощення 1 площею 2 237,2 кв.м.

Згідно зі ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Цивільний кодекс України визначає такі поняття як: речі подільні та неподільні, головна річ і приналежність, складові частині речі.

Так, згідно зі ст.183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Стаття 186 ЦК України визначає головну річ і її приналежність: річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

З аналізу правовстановчих документів Позивача на автостоянку, суд погоджується з твредженням останнього, що за обставинами справи має місце державна реєстрація об'єкту нерухомості під назвою автостоянка, де мостіння виконує функцію приналежності головній речі, без якого автостоянка втрачає своє цільове призначення. У зв'язку з цим суд вважає правомірним твердження Позивача про те, що на територію автостоянки розповсюджується правовий режим нерухомого майна.

Аргументи Відповідача про те, що у Позивача з 2010 року немає правовстановчих документів на земельну ділянку, на якій розташована автостоянка, та межі автостоянки не визначені, судом відхилюються з огляду на таке.

Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Наведені норми є правовою підставою для отримання Позивачем прав на земельну ділянку, на якій розташована його власність, а відсутність у нього правовстановчих документів на землю не є підставою для обмеження його прав як власника нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці.

Відсутність меж земельної ділянки, на якій розташована автостоянка, на думку суду, за обставинами справи, не спростовує факт того, що оскаржуване рішення зачіпає права Позивача як власника автостоянки.

Так, згідно з Актом обстеження можливого розташування майданчика для паркування транспортних засобів від 21.10.2011 року (арк.с.80-81), комісійне засвідчено, що майданчик за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Запорізьке шосе, в районі буд.60К, має асфальтове покриття, облаштований огорожею, шлагбаумом, сторожкою та освітлення, з припустимою загальною площею 1150 кв.м. При цьому близько розташованих майданчиків для паркування не виявлено.

Надані Позивачем докази, а саме:

вихідні дані Державного земельного кадастру ОСОБА_2 щодо земельної ділянки №1210100000:02:186:0083 за адресою м.Дніпропетровськ, Запорізьке шосе. 60К. станом на 21.12.2011 року; дані з містобудівного кадастру щодо земельної ділянки №1210100000:02:186:0083 за адресою м. Дніпро, Запорізьке шосе, 60К, з штампом «Придатно» ; скриншот даних Публічної кадастрової карти України щодо земельної ділянки № 1210100000:02:186:0083 за адресою м. Дніпро, Запорізьке шосе. 60К;(арк.с.94-97),

доводять, що за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Запорізьке шосе, в районі буд.60К, на підставі оскаржуваного рішення виконкому міської ради майданчик для паркування може бути розташований тільки на території автостоянки, що належить Позивачеві.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів ( ст.38 ГПК України).

Статтею 65 ГПК України унормовано, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема: витребує від сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

Так, ухвалами суду від 21.09.2017 та 05.10.2017 суд зобов'язував Відповідача надати до справи картографічні матеріали м1:500 з позначенням території ймовірного розташування спірного майданчика для паркування, що є складовою документів, які мають бути оформлені відповідно до Правил паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську, затверджених рішенням ОСОБА_2 міської ради від 02.02.2011 року № 39/8, при прийнятті рішення для визначення спеціальних земельних ділянок, відведених для майданчиків для паркування.

На момент вирішення спору витребувані документи не надані, причини невиконання вимог суду Відповідачем не наведені, будь-які клопотання у зв'язку з цим не заявлені.

У зв'язку з цим суд вважає, що Відповідач не довів, що його рішення в оскаржуваній частині не зачіпає прав та інтересів Позивача, в той час як останній надав докази, які дозволяють встановити факт порушення його прав.

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

На підставі наведеного, суд задовольняє позов і визнає незаконним та скасовує рішення Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 30.11.2016 року № 587 в оскаржуваній частині, оскільки порушує права Позивача як власника.

За результатами розгляду справи судові витрати у справі покладаються на Відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати Рішення Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 30.11.2016 року № 587 «Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі» в частині затвердження в пункті 106 розділу ІІ «Спеціально обладнані майданчики» Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування, що розташований за адресою: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 60 К, площею для паркування 1000,5 кв.м.

Стягнути з Виконавчого комітету Дніпровської міської ради (49070, місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 04052092) на користь Приватного підприємства «ВАН-ПУР» (49000, місто Дніпро, тупик Одоєвського, 2-й, будинок 7, код ЄДРПОУ 32694174) витрати з оплати судового збору у розмірі 1600,00 грн..

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.10.2017

Суддя ОСОБА_6