Рішення

від 17.10.2017 по справі 910/13200/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2017Справа №910/13200/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр

до 1) Державного архіву м. Києва

2) Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

про відшкодування збитків у розмірі 24 390,78 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Гулянська С.В. (дов. №02/85 від 01.09.2017);

від відповідача 1 - Баценко Г.Є. (дов. №068/05-22/1102 від 05.09.2017);

Панченко О.Я. (в.о. директора);

Спольник О.В. (дов. №068/05-22/1320 від 17.10.2017);

Від відповідача 2 - не з явився.

встановив :

08.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного архіву м. Києва та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому просив стягнути з відповідачів солідарно 13 490,00 грн. на відшкодування спричинених збитків; визнати, що відповідач-1 порушив Конституцію України, Закон України Про Національний архівний фонд та архівні установи , Положення про Державний архів м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Порядок утворення та діяльності комісій з проведення експертизи цінності документів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 №1004.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 порушив вимоги діючого законодавства, що перешкодило своєчасному виконанню позивачем (виконавцем) своїх обов'язків за договором №160017 від 14.06.2016, зокрема, подані 23 вересня на розгляд ЕПК Держархіву м. Києва документи розглянуті ним лише 01.02.2017, а до цієї дати ЕПК багаторазово ухилялася від розгляду, матеріали поверталися, що спричинило шкоду позивачеві у вигляді неотриманих доходів, які б він міг отримати за звичайних обставин (оплата по договору).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13200/17, справу призначено до розгляду на 22.08.2017.

22.08.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.08.2017 враховуючи неявку представника відповідача-1, невиконання ним вимог ухвали суду від 09.08.2017, а також необхідність витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 26.09.2017.

07.09.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідачів солідарно суму у розмірі 24 390,78 грн., з яких 9 796,63 грн. реальні збитки (2510,00 грн. проїзд та 7 286,63 грн. матеріали), а також упущену вигоду у розмірі 14 594,15 грн. (заборгованість по оплаті за виконані роботи по договору у розмірі 13 490,00 грн. та неотриманий дохід по депозиту у розмірі 1104,15 грн.)

07.09.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові пояснення по справі.

26.09.2017 відповідач-1 через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову.

Також 26.09.2017 відповдіач-2 через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2017 враховуючи необхідність витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 17.10.2017.

17.10.2017 відповідач-1 через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та письмові пояснення.

Представники позивача та відповідача-1 з'явилися у судове засідання 17.10.2017, надали пояснення по справі.

Представник відповідача-2 у судове засідання 17.10.2017 не з'явився, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши в судовому засіданні 17.10.2017 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: стягнення 24 390,78 грн.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 17.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

14.06.2016 між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - відповідач-2, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр (далі - позивач, виконавець) укладено договір №160017, відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з упорядкування архіву, а саме: визначити науково-практичну цінність документів з метою відбору їх на постійне (документи Національного архівного фонду) та довгострокового зберігання (75 років), а також справ, що не підлягають подальшому зберіганню; провести науково-технічну обробку документів постійного зберігання (документи Національного архівного фонду) та довгострокового зберігання (75 років зберігання); оформити описи справ постійного зберігання та з особового складу; оформити акти про вилучення для знищення документів, що не підлягають подальшому зберіганню: 1) Печерської районної у м. Києві держадміністрації за 2006-2012 роки, 2) Печерської районної у м. Києві ради за 2006-2012 роки, 3) Печерської районної в м. Києві державної адміністрації за 2011-2012 роки; погодити описи справ постійного зберігання, з особового кладу та акти про вилучення для знищення документів, що не підлягають подальшому зберіганню, з експертно-перевірною комісією Державного архіву міста Києва; виконати палітурні роботи та Оформити справи.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна ціна за цим договором становить 13 490,00 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 2248,33 грн.

Розрахунки за виконані роботи проводяться, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк, відповідно до підписаного акту виконаних робіт (п. 2.2 договору).

За умовами п. 2.3 договору замовник перераховує виконавцю платежі в сумі, наведеній в акті виконаних робіт, протягом 7 робочих днів з дати його підписання.

Замовник надає виконавцю підтверджуючий документ казначейської служби про реєстрацію взятого зобов'язання (п. 2.7 договору).

Відповідно до п. 3.1.3 договору строк надання послуг; три місяці 2016 року з моменту підписання договору.

За умовами п. 3.3 договору замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки та прийом виконаних послуг, на умовах, передбачених цим договором; не пізніше 3 робочих днів з моменту надання виконавцем акту виконаних робіт підписати його або мотивовано відмовити в його підписанні в письмовій формі з наведенням причин такої відмови та зазначенням строку для усунення недоліків.

При виконанні зазначених у цьому договорі послуг замовник і виконавець набувають прав та обов'язків і дотримуються спеціальних умов, що передбачені Законом України Про Національний фонд та архівні установи від 24.12.1993 №3814-ХІІ (зі змінами), Привалами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях , затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 №736/27181 та іншими нормативними документами (п. 6.1 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих за цим договором зобов'язань, але не пізніше 31.12.2016 (п.7.1 договору).

Специфікацією на надання послуг з упорядкування документів сторони погодили найменування робіт та операцій, а також суму виконаних робіт, яка склала 13 490,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідач-2 затягував виконання своїх обов'язків і порушував вимоги діючого законодавства, що перешкоджало своєчасному виконанню договору позивачем, зокрема: виконані 06.07.2016 і подані позивачем матеріали розглянуті відповідачем-2 лише 31.08.2016 (Протокол №17), проте на розгляд ЕПК Держархіву м. Києва подані лише 23.09.2016. Крім того, відповідач-1, на думку позивача, також ухилявся від розгляду на ЕПК і повертав схвалені експертною комісією РДА матеріали на доопрацювання без надання обґрунтованої відповіді (висновок від 07.10.2016, від 26.12.2016 та від 19.01.2017).

З огляду на вказане позивач вважав, що йому завдано збитки та просив стягнути з відповідачів солідарно суму у розмірі 24 390,78 грн., з яких 9 796,63 грн. реальні збитки (2510,00 грн. проїзд та 7 286,63 грн. матеріали), а також упущену вигоду у розмірі 14 594,15 грн. (заборгованість по оплаті за виконані роботи по договору у розмірі 13 490,00 грн. та неотриманий дохід по депозиту у розмірі 1104,15 грн.)

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

За вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як зазначалося вище, 14.06.2016 між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр укладено договір №160017, відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з упорядкування архіву.

При виконанні зазначених у цьому договорі послуг замовник і виконавець набувають прав та обов'язків і дотримуються спеціальних умов, що передбачені Законом України Про Національний фонд та архівні установи від 24.12.1993 №3814-ХІІ (зі змінами), Привалами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях , затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 №736/27181 та іншими нормативними документами (п. 6.1 договору).

Відповідно до ст. 4 Закону України Про Національний архівний фонд та архівні установи юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечувати збереженість Національного архівного фонду та сприяти його поповненню.

За вимогами ст. 6 вказаного Закону внесення документів до Національного архівного фонду або вилучення документів з нього здійснюється на підставі експертизи їх цінності комісією з фахівців архівної справи і діловодства, представників наукової і творчої громадськості, інших фахівців. Принципи і критерії визначення цінності документів, порядок створення та діяльності експертних комісій затверджуються Кабінетом Міністрів України. Експертиза цінності документів проводиться за ініціативою їх власника або державної архівної установи за згодою власника. У разі виникнення загрози знищення або значного погіршення стану зазначених документів їх власник зобов'язаний повідомити про це державну архівну установу для організації експертизи цінності цих документів. Забороняється знищення документів без попереднього проведення експертизи їх цінності.

Печерська районна в м. Києві державна адміністрація є фондоутворювачем документів НАФ і проведення експертизи цінності цих документів та їх впорядкування за Законом Про Національний архівний фонд та архівні установи є їх прямим обов'язком.

Експертна комісія фондоутворювача приймає рішення про схвалення і подання до ЕПК Державного архіву проектів описів справ постійного зберігання, описів справ з кадрових питань (особового складу) та актів про вилучення для знищення документів, внесених до НАФ.

Перевірку результатів експертизи цінності документів, яку проведено ЕК Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, здійснює ЕПК Державного архіву м. Києва на підставі Положення про експертно-перевірну комісію Державного архіву м. Києва, затвердженого наказом Державного архіву м. Києва від 04.11.2013 №66 та Порядку подання документів для розгляду на засіданні експертно-перевірної комісії Державного архіву м. Києва.

Печерська районна в м. Києві державна адміністрація передала свій обов'язок із подання документів для розгляду ЕПК, уповноваживши позивача представляти їх інтереси в Державному архіві м. Києва, про що видано відповідні довіреності: віл 23.09.2016 №105/01-3431/В-20 строком до 24.10.2016 та від 09.12.2016 №105/01-4184/В-20 строком до 31.12.2016.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідач-2 затягував виконання своїх обов'язків і порушував вимоги діючого законодавства, що перешкоджало своєчасному виконанню договору позивачем, зокрема: виконані 06.07.2016 і подані позивачем матеріали розглянуті відповідачем-2 лише 31.08.2016 (Протокол №17), проте на розгляд ЕПК Держархіву м. Києва подані лише 23.09.2016. Крім того, відповідач-1, на думку позивача, також ухилявся від розгляду на ЕПК і повертав схвалені експертною комісією РДА матеріали на доопрацювання без надання обґрунтованої відповіді (висновок від 07.10.2016, від 26.12.2016 та від 19.01.2017).

З огляду на вказане позивач вважав, що йому завдано збитки та просив стягнути з відповідачів солідарно суму у розмірі 24 390,78 грн., з яких 9 796,63 грн. реальні збитки (2510,00 грн. проїзд та 7 286,63 грн. матеріали), а також упущену вигоду у розмірі 14 594,15 грн. (заборгованість по оплаті за виконані роботи по договору у розмірі 13 490,00 грн. та неотриманий дохід по депозиту у розмірі 1104,15 грн.)

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України , якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 217 ГК України визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні та оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частин першої - третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України , учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України , передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Обов'язок відшкодування збитків може бути покладено на особу лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України .

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Зі змісту статті 611 ЦК України випливає, що відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Враховуючи те, що строки розгляду ЕПК наданих документів можуть тривати до 40 днів, понад строку повноважень позивача на підставі довіреності, то відповідач-1 не порушував жодних строків розгляду. При цьому позивачем не спростовано дані по недоліки документів, які були повернути на доопрацювання.

Крім того відповідач-1 не є стороною договору між позивачем та відповідачем-2, та не зобов'язаний дотримуватися строків договірних відносин між ними і нести відповідальність за неналежне виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

Таким чином відсутні правові підстави для покладення на відповідача-1 обов'язку зі сплати збитків у розмірі 24 390,78 грн. (які виникли в результаті виконання договору №160017 від 14.06.2016), як і відсутні підстави для визнання відповідача-1 таким, що порушив Конституцію України, Закон України Про Національний архівний фонд та архівні установи , Положення про Державний архів м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Порядок утворення та діяльності комісій з проведення експертизи цінності документів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 №1004.

Також позивачем не надано й належних та допустимих доказів в підтвердження наявності протиправної поведінки і вини у відповідача-2 та доказів понесення позивачем збитків в розмірі 24 390,78 грн., з яких 9 796,63 грн. реальні збитки (2510,00 грн. проїзд та 7 286,63 грн. матеріали), а також упущену вигоду у розмірі 14 594,15 грн. (заборгованість по оплаті за виконані роботи по договору у розмірі 13 490,00 грн. та неотриманий дохід по депозиту у розмірі 1104,15 грн.) внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем-2 договірних відносин.

Позивач не посилається на жодну правову норму, відповідно до якої відповідач -2 мав би компенсувати витрати, які є поза межами договору і пов'язані з його виконанням.

Крім того відсутні докази того, що реальні збитки , понесені позивачем, застосовувалися саме для виконання робіт по договору в Печерській райдержадміністрації.

Таким чином, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача-2 та понесеними збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.

Разом з тим, враховуючи вказане вище у сукупності та виходячи з того, що складовою позовних вимог є стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи по договору у розмірі 13 490,00 грн., суд дійшов висновку, що помилкове віднесення позивачем вказаних сум до упущеної вигоди не є підставою для відмови у позові до відповідача-2 в частині стягнення вказаних сум, які не є збитками, а є заборгованістю за договором.

Судом встановлено, що позивачем листом від 14.12.2016 №02/136 на виконання умов договору направлявся відповідачу-2 для підписання акт надання послуг, який не був підписаний або повернутий позивачу з мотивованою відмовою від його підписання, а тому вважається прийнятим.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідачем-2 суду не надано, позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості по оплаті за виконані роботи по договору у сумі 13 490,00 грн., які визначені умовами укладеного між сторонами договору, підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог до відповідача-2, з покладенням на нього витрат по сплаті судового збору в цій частині на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а також відмови у задоволенні позову до відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01010, м. Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка, 15, м. Київ, код 37401206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр (03040, м. Київ, вул. Красилівська, 4-а, код 38315658) суму основного боргу у розмірі 13 490 (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 92 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складене та підписане 23.10.2017

Суддя В.О. Демидов