Рішення

від 12.10.2017 по справі 910/13853/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017Справа №910/13853/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/13853/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ві Ай Бі Груп ;

до комунального підприємства Київпастранс в особі відокремленого

підрозділу Станція технічного обслуговування автобусів КП Київпастранс ;

про стягнення 264 047,07 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Скольська О.О., довіреність б/н від 10.08.2017р.;

від відповідача: Козачук Н.Ю., довіреність № 06-5/724 від 12.09.2016р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Ві Ай Бі Груп (надалі - позивач) з позовом до комунального підприємства Київпастранс в особі відокремленого підрозділу Станція технічного обслуговування автобусів КП Київпастранс (надалі - відповідач) про стягнення 264 047,07 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами договорів № 52.16-56 та № 52.16-57 від 25.03.2016р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар загалом на суму 199 436,32 грн., за прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 28 735,02 грн., 3% річних - 5042,72 грн. та 30 833,01 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2017р. порушено провадження у справі № 910/13853/17 та призначено її розгляд на 12.10.2017р.

Присутній у судовому засіданні 12.10.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості підготуватися до розгляду справи.

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача.

Враховуючи заперечення представника позивача щодо відкладення розгляду справи, факт завчасного отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі - 08.09.2017р. та обмеження строку вирішення спору, визначеного ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2016р. між позивачем (за договором - постачальник, позивач) та відповідачем (за договором - покупець) укладено Договір № 52.16-56, відповідно до умов п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю Скло листове сформоване та оброблене за кодом ДК 016:2010 23.12.1 (скло до автобусів та тролейбусів МАЗ, лот №3), далі - товар, а покупець зобов'язується прийняти поставлений товар в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток № 1), що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною та сплатити вартість поставленого товару.

Також. 25.03.2016р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) укладено Договір № 52.16-57, відповідно до умов п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю Скло листове сформоване та оброблене за кодом ДК 016:2010 23.12.1 (скло до автобусів та тролейбусів ЛАЗ, лот №4), далі - товар, а покупець з обов'язується прийняти поставлений товар в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток № 1), що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною та сплатити вартість поставленого товару.

Відповідно до пунктів 5.2 та 5.3 договорів, поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно з INCOTERMS-2010 за адресою: м. Київ, адреса філій та відокремлених підрозділів КП Київпастранс , перелік яких зазначається у Додатку № 4 до цього Договору; поставка товару здійснюється окремими партіями за окремою письмовою заявкою філії, відокремленого підрозділу покупця, виходячи з його виробничої необхідності будь-яким способом (листом, факсом тощо).

Як встановлено судом, на виконання умов Договору №52.16-56 позивач поставив відокремленому підрозділу Станція технічного обслуговування автобусів Комунального підприємства Київпастранс товар на загальну суму 138 936,96 грн., що підтверджується видатковою накладною №27 від 08.09.2016р. на суму 28 186,80грн. та видатковою накладною №22 від 31.08.2016р. на суму 110 750,16 грн., копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуто в судовому засіданні.

Також, судом встановлено, що на виконання умов Договору №52.16-57 позивачем було поставлено відокремленому підрозділу Станція технічного обслуговування автобусів Комунального підприємства Київпастранс товар на загальну суму 110 499,36 грн., що підтверджується видатковою накладною №23 від 31.08.2016р.

Пунктами 4.1 та 4.2 договорів визначено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється філіями або відокремленими підрозділами КП Київпастранс , перелік яких зазначається в Додатку № 4, що є його невід'ємною частиною цього Договору, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання видаткової накладної на фактично поставлений товар (окрему партію товару). Надання відстрочки платежу постачальником - до 30 (тридцяти) календарних днів.

Таким чином, судом встановлено, що:

- строк оплати товару, поставленого за Договором №52.16-56 на підставі видаткової накладної №22 від 31.08.2016р. на суму 110 750,16 грн. настав 30.09.2016р.;

- строк оплати товару, поставленого за Договором №52.16-56 на підставі видаткової накладної №27 від 08.09.2016р. на суму 28 186,80 грн. настав 08.10.2016р.;

- строк оплати товару, поставленого за Договором №52.16-57 на підставі видаткової накладної №23 від 31.08.2016р. на суму 110 499,36грн. настав 30.09.2016р.

Проте, відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару за договором №52.16-56 згідно з видатковою накладною №22 від 31.08.2016р. загалом на суму 50 000,00 грн.

Враховуючи, що відповідач повну вартість отриманого товару на суму 199 436,32 грн. позивачу не оплатив, останній звернувся з даним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 199 436,32 в судовому порядку.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді, відповідачем не заперечено факт отримання товару за спірними договорами № 52.16-56 та № 52.16-57 загалом на суму 249 436,32 грн., не надано доказів повної оплати або повернення позивачу товару на суму 199 436,32 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 199 436,32 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 735,02 грн. пені, 3% річних у сумі 5042,72 грн. та 30 833,01 грн. інфляційних втрат, що нараховані за кожним договором окремо, з урахуванням часткової оплати.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.7.3. договорів, за порушення термінів оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості поставленого в строк товару, за кожен день прострочення оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені за прострочення оплати товару, поставленого згідно з видатковими накладними № 22 від 31.08.2016р. та № 27 від 08.09.2016р., визнав його необґрунтованим та задовольняє зазначену вимогу частково в сумі 13 120,14 грн. згідно з уточненим розрахунком суду, оскільки в 2016 році - 366 днів.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені за прострочення оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною № 23 від 31.08.2016р., визнав його необґрунтованим та задовольняє зазначену вимогу частково в сумі 15 563,23 грн. згідно з уточненим розрахунком суду, оскільки в 2016 році - 366 днів.

Таким чином, загальна сума пені склала 28 683,37 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати інфляційних втрат та річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та доведеними.

При цьому, відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% за прострочення оплати товару, поставленого згідно з видатковими накладними № 22 від 31.08.2016р. та № 27 від 08.09.2016р., визнав його необґрунтованим та задовольняє зазначену вимогу частково в сумі 2281,21 грн., згідно з уточненим розрахунком суду, оскільки в 2016 році - 366 днів.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних за прострочення оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною № 23 від 31.08.2016р., визнав його необґрунтованим та задовольняє зазначену вимогу частково - в сумі 2758,69 грн., згідно з уточненим розрахунком суду, оскільки в 2016 році - 366 днів.

Таким чином, загальна сума 3% річних склала 5039,90 грн.

Також, відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат за прострочення оплати товару, поставленого згідно з видатковими накладними № 22 від 31.08.2016р. та № 27 від 08.09.2016р., визнав його необґрунтованим та задовольняє зазначену вимогу частково в сумі 13 763,89 грн., згідно з уточненим розрахунком суду, оскільки в 2016 році - 366 днів.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат за прострочення оплати товару, поставленого згідно з видатковою накладною № 23 від 31.08.2016р., визнав його обґрунтованим та задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача, в сумі 15 469,91 грн., який є арифметично вірним.

Таким чином, загальна сума інфляційних втрат склала 29 233,80 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства Київпастранс (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2; код ЄДРПОУ 31725604) в особі відокремленого підрозділу Станція технічного обслуговування автобусів КП Київпастранс (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 111; код ЄДРПОУ 38392795) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ві Ай Бі Груп (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4а, оф. 139; код ЄДРПОУ 38825508) 199 436 грн. 32 коп. - основного боргу, пеню в сумі 28 683 грн. 37 коп., 3% річних у сумі 5039 грн. 90 коп. та інфляційні втрати в сумі 29 233 грн. 80 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3935 грн. 90 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 17.10.2017р.

Суддя А.І. Привалов