Рішення

від 10.10.2017 по справі 910/14232/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017Справа №910/14232/16 За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва"

до Всеукраїнського благодійного медичного фонду Академіка О. Шалімова

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація

про дострокове розірвання договору, виселення та стягнення 19 866,56 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача Сидоренко М.В. за дов.

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Всеукраїнського благодійного медичного фонду Академіка О. Шалімова про дострокове розірвання договору, виселення та стягнення 19 866,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати та страхування об'єкту оренди згідно умов Договору №433 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 13.08.2015 року. З цих підстав, позивач просив задовольнити позов та виселити відповідача з займаного об'єкту оренди та передавши об'єкт оренди по акту приймання-передачі позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 позов задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 19 238 (дев'ятнадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 77 коп. Розірвано Договір №433 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 13.08.2015, укладений між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" та Всеукраїнським благодійним медичним фондом Академіка О. Шалімова. Виселено Всеукраїнський благодійний медичний фонд Академіка О. Шалімова з нежитлового приміщення, загальною площею 125,70 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 34, передавши по акту прийому-передачі зазначене приміщення Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва". Стягнуто з Всеукраїнського благодійного медичного фонду Академіка О. Шалімова на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" 83 (вісімдесят три) грн. 04 коп. - 3% річних, 544 (п'ятсот сорок чотири) грн. 75 коп. - пені, 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 коп. - судового збору. В решті задоволення позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 у справі № 910/14232/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 та у справі № 910/14232/16 скасовано в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору №433 від 13.08.2015 та про виселення Всеукраїнського благодійного медичного фонду Академіка О. Шалімова. Справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням від 19.07.2017 призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/14232/16.

За результатами повторного автоматичного розподілу справа №910/14232/16 передана для подальшого розгляду судді Борисенко І.І. Розгляд справи призначено на 14.09.2017.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

14.09.2017 представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав додаткові письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 21.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 відкладено розгляд справи до 10.10.2017.

Представники відповідача та третьої особи в судові засідання 14.09.2017 та 10.10.2017 не з'явились, проте представник третьої особи був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання, а відповідач кореспонденцію суду не отримав про що свідчить повернуті конверти.

Представник позивача в судовому засіданні 10.10.2017 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав усні пояснення по суті спору.

Отже, відповідач та третя особа завчасно були повідомлені про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мали достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши вказівки Вищого господарського суду, викладені в постанові від 04.07.2017 по справі №910/14232/16 щодо врахування при прийнятті рішення по даній справі положень укладеного сторонами договору та норм чинного законодавства щодо обсягу прав та повноважень балансоутримувача, та в чому має і яким чином позивач значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, що є необхідним для з'ясування питання, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2015 року між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (далі - позивач, підприємство-балансоутримувач), та Всеукраїнським благодійним медичним фондом Академіка О. Шалімова (далі - відповідач, орендар) укладено Договір №433 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір), за умовами якого відповідачу надано в користування нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди) для розміщення благодійної організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності, загальною площею 125,70 кв.м. (1-й поверх) за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 34.

Строк дії договору встановлено з 13.08.2015 до 12.08.2018 року (п.9.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що орендодавець має право:

- 5.1.1. проводити необхідні огляди та перевірку виконання орендарем умови цього договору. В процесі перевірки виконання умов цього договору оренди може бути здійснена фото- або відеофіксація стану та умов використання об'єкта.

- 5.1.2. виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання цього договору.

- 5.1.3. відмовитись від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при не оплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що підприємство - балансоутримувач має право:

- 5.2.1. проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умови цього договору в процесі перевірки виконання умов цього договору оренди може бути здійснена фото- та відеофіксація стану та умов використання об'єкта.

- 5.2.2. стягнути з орендаря заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов'язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

Судом встановлено, що орендодавцем нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 34, площею 125,70 кв. м. є Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація (третя особа), а Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (Позивач по справі) є баланссоутримувачем.

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди від 13.08.2015 (Додаток №2 до Договору, копія якого міститься в матеріалах справи), Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва", яке є підприємством - Балансоутримувачем, передало, а Орендар Всеукраїнський благодійний медичний фонд Академіка О. Шалімова, прийняв нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 34, площею 125,70 кв. м.

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду від 04.07.2017 №910/14232/16, Вищий господарський суд України, просив Господарський суд міста Києва, під час нового розгляду справи №910/14232/16, врахувати викладене в постанові Вищого господарського суду України по справі №910/14232/16 при прийнятті рішення у даній справі, а також дослідити питання щодо положень укладеного сторонами договору та норм чинного законодавства щодо обсягу прав та повноважень балансоутримувача, та в чому має і яким чином позивач значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, що є необхідним для з'ясування питання.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, врахувавши вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 04.07.2017 №910/14232/16, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині вимог про розірвання Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №433, укладеного між Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" (позивач, підприємство-балансоутримувач) та Всеукраїнським благодійним медичним фондом Академіка О. Шалімова (відповідач, орендар) та про виселення Всеукраїнського благодійного медичного фонду Академіка О. Шалімова зі спірного приміщення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав:

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що підприємство - балансоутримувач має право:

- 5.2.1. проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умови цього договору в процесі перевірки виконання умов цього договору оренди може бути здійснена фото- та відеофіксація стану та умов використання об'єкта.

- 5.2.2. стягнути з орендаря заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов'язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

Тобто, умовами Договору №433 чітко передбачені права сторін, і Позивач (підприємство-балансоутримувач) не наділений правом розірвання договору та виселення з приміщення за порушення умов договору.

Це право надано лише орендодавцю (Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація), яка є по справі третьою особою без самостійних вимог на стороні Позивача.

Так пункт 5.1.2. Договору наділяє третю особу правом виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання цього договору.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у позивача відсутнє право щодо розірвання договору та виселення з орендованого майна відповідача.

Судом, на виконання вказівок викладених в постанові Вищого господарського суду України від 04.07.2017 №910/14232/16 враховані також приписи частини другою ст.651 ЦК України, які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотнього порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п.9.3. Договору, одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3. цього Договору.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору Орендодавець (третя особа) має право відмовитися від Договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дати закінчення строку платежу.

15.06.2016 року Листом №108-9196 від 14.06.2016 орендодавець звернувся до відповідача з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди в зв'язку з несплатою орендних платежів (копія листа та докази його правлення мітяться в матеріалах справи). Однак відповіді від відповідача орендодавець не отримав.

Проте відповідачем борг був сплачений в вересні 2016 року.

В якості обґрунтування підстави для розірвання укладеного договору № 433 від 15 серпня 2015 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, Позивач посилається на те, що Відповідач не застрахував орендоване приміщення, як передбачено п. 4.2.15 вказаного Договору оренди.

Стаття 783 ЦК України (Глава 58 ЦК України, яка регулює правововідносини з приводу оренди - законодавець визначив наступні підстави розірвання договору найму (оренди) на вимогу наймодавця (орендодавця):

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту покладений на наймача.

Виходячи зі змісту статті 783 ЦК України, перелічені підстави є вичерпаними.

Таких порушень з боку Всеукраїнського Благодійного фонду Академіка О. Шалімова суду не доведено.

Дана обставина свідчить про невідповідність позовних вимог нормам чинного законодавства.

Також, ч. 2 ст. 651 ЦК України унормовано, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона ною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто, йдеться таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що явлені вказаною нормою.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2. ст. 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Так, повинно бути встановлено не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установлено, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі № 6-75цс13.

Щодо ситуації, яка мала місце в даному випадку, то відсутність у Позивача копії Договору страхування орендованого приміщення не спричинила Позивачеві жодних збитків та/або упущеної вигоди, розмір якої не дозволяє потерпілій стороні (Позивачеві в даному випадку) отримувати очікуване при укладені Договору оренди.

Суду доведено, Всеукраїнський Благодійний фонд Академіка О. Шалімова (Відповідач) належним чином виконав умови Договору оренди, вказане приміщення було застраховано в Приватному акціонерному товаристві Київський страховий дім на підставі Договору добровільного страхування майна № 201 /01/010920151 від 01 вересня 2015 року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Пунктом 3.1. (разом із підпунктами 3.1.1. та 3.1.2.) вищезазначеного Договору страхування передбачено страхування орендованого приміщення від пожежі та стихійних лих, що повністю відповідає умовам п. 4.2.15 Договору оренди. Також, суд зазначає, що Договір страхування було укладено в термін, передбачений п. 4.2.15 Договору оренди.

Дана обставина повністю спростовує обставини в якості обґрунтування позовних вимог.

Згідно з п. 9.7. Договору, на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Орендна плата та страхування об'єкту оренди є одними з істотних умов договору оренди, і зобов'язання відповідача щодо сплати орендної плати та страхування об'єкту оренди встановлено безпосередньо в Договорі та закріплено ст.ст. 18, 19, 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно частини першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Отже, позивач як підприємство - балансоутримувач відповідно до договору не має такого права вимагати розірвання договору, таке право має лише орендодавець, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що у позивача відсутні правові підстави для дострокового розірвання договору оренди.

Щодо позовних вимог про виселення відповідача з об'єкту оренди та повернення його по акту приймання-передачі позивачу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що у разі закінчення/припинення дії цього Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт підприємству-балансоутримувачу у стані не гіршому, ніж в якому перебував об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Враховуючи, що правових підстав для дострокового розірвання в судовому порядку укладеного сторонами Договору №433 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 13.08.2015 у позивача немає, а таке право має лише орендодавець, у зв'язку з чим відсутні підстави для виселення відповідача з об'єкту оренди та повернення його по акту приймання-передачі позивачу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Позивачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі щодо задоволення позовних вимог в частині вимог щодо розірвання договору та виселення з нежитлового приміщення, тому зазначені позовні вимоги позивача з підстав викладених в позові задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір, сплачений Позивачем за позовні вимоги щодо розірвання договору та виселення з нежитлового приміщення (3 200,00грн.) покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову в частині розірвання договору та виселення з нежитлового приміщення відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.10.2017

Суддя І.І. Борисенко