Постанова

від 18.10.2017 по справі 924/147/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року Справа № 924/147/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Розізнана І.В. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача (Прокурор)- ОСОБА_1, посвідчення № 001247, від 22.08.2012р.

відповідача1 - представник не з'явився.

відповідача 2 - ОСОБА_2 за довіреністю від 03.04.2017р.

третьої особи: представник не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Юрій" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.06.17 р. у справі № 924/147/17

за позовом Керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької області, м. Старокостянтинів в інтересах держави

до 1. Старокостянтинівської районної державної адміністрації м.Старокостянтинів

2.Фермерського господарства "Юрій" с.Вербівочка Старокостянтинівський район Хмельницька область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Головне управління Держеокадастру у Хмельницькій області м.Хмельницький

про визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди земельної ділянки загальною площею 77,50 га, укладений 12.06.2007р. між Старокостянтинівською райдержадміністрацією та фермерським господарством "Юрій", який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 07.11.2007р. за №040774700193

ВСТАНОВИВ :

Керівник Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької області, м. Старокостянтинів в інтересах держави (надалі- Позивач) звернувся з позовом (а.с. 4- 9) до Старокостянтинівської районної державної адміністрації (надалі - Відповідач 1 ),Фермерського господарства "Юрій" (надалі - Відповідач 2) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Головне управління Держеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди земельної ділянки загальною площею 77,50 га, укладений 12.06.2007р. між Старокостянтинівською райдержадміністрацією та фермерським господарством "Юрій", який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 07.11.2007р. за №040774700193.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2017 року (а.с. 118-122) у позові керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької області, м. Старокостянтинів в інтересах держави до Старокостянтинівської районної державної адміністрації, Фермерського господарства "Юрій", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача- Головне управління Держеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди земельної ділянки загальною площею 77,50 га, укладений 12.06.2007р. між Старокостянтинівською райдержадміністрацією та фермерським господарством "Юрій", який зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 07.11.2007р. за №040774700193 задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельних ділянок віж 12.06.2007 року між Старокостянтинівською райдержадміністрацією та Фермерським господарством "Юрій", зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру у книзі державної реєстрації договорів 07.11.2007р. за № 040774700193, з припиненням його дії на майбутнє.

В обгунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що укладення договору оренди від 12.06.2007р. із визначенням орендної плати без проведеної у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки, суперечить приписам ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", ст. 15 Закону України "Про оренду землі". В укладеному між відповідачами договорі оренди землі передбачено, що нормативно-грошова оцінка має бути визначена в окремій довідці, що є невід'ємною частиною договору (п.2.2. договору). Тому відповідач 2 на підтвердження надав довідку Старокостянтинівського райвідділу земельних ресурсів від 26.01.2006р. №18 із зазначенням вартості 1га сільськогосподарських угідь по Березенській сільській раді, а також ОСОБА_3 земельних ресурсів у Старокостянтинівському районі з техдокументації про нормативну грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь Березенської сільської ради (№ 205 від 28.01.2008р.) щодо вартості ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ станом на 28.01.2008р.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідачів відсутня нормативна грошова оцінка земельних ділянок, зазначених у спірному договорі, яка б була проведена юридичною особою, яка отримала ліцензію на проведення робіт із землеустрою (всупереч ч.3 ст. 18 Закону України „Про оцінку земель» ) , дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не оформлені як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель ( всупереч ч.2 ст. 20 Закону України „Про оцінку земель» ), технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок не затверджена відповідною районною радою ( всупереч ст. 23 Закону України „Про оцінку земель» ). Натомість надані відповідачами докази не передбачені чинним законодавством як можливість заміни вищезазначеним доказам. Тому фактично нормативно-грошова оцінка в порядку, передбаченому чинним законодавством не проводилась і не затверджувалась відповідною районною радою.

Окрім зазначеного, судом першої інстанції відмовлено відповідачу 2 у задоволенні заяви про застосування позовної давності , з огляду на те, що за змістом ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк , у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено , встановлено в три роки. Відповідно до ч. 1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, натомість прокурор не є стороною спірного договору та був позбавлений можливості під час укладання цього правочину перевірити його відповідність чинному законодавству.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 звернувся з апеляційною скаргою (а.с.135-139) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2017 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач 2 обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки при його прийнятті суд не в повному обсязі з ясував усі обставини справи та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що у свою чергу стало причиною порушення норм матеріального та процесуального права та призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції не аргументував у своєму рішенні, яким чином були порушені права, свободи чи інтереси держави.

Не погоджується відповідач 2 із висновком суду першої інстанції щодо відсутності відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Зазначає, що на виконання вимог п.2.2. оспорюваного договору оренди земельних ділянок Фермерським господарством "Юрій" було надано до Старокостянтинівської районної державної адміністрації витяг з технічної документації про нармативну грошову оцінку 1 гектара сільськогосподарських угідь Березненської сільської ради за № 205 від 28 січня 2008 року та орендна плата сплачувалась відповідно вказаних відомостей, щорічно враховуючи коефіцієнт індексації.

Крім того, скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування строку позовної давності та посилається на практику Верховного Суду України, відповідно до якої перебіг позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган, а не прокурор.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 06 вересня 2017 року на 10 годину 30 хв. ( а.с.131).

Заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури у запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що в позові вказувалося, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на необхідність отримання обгрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності з посиланням на постанову Верховного суду України від 18.09.2013 та рішення Європейського суду у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004.

Також у своїх запереченнях Позивач вказує на відсутність у Фермерського господарства "Юрій" нормативно грошової оцінки земельних ділянок, зазначених у спірному договорі, яка була проведена юридичною особою, яка отримала ліцензію на проведення робіт із землеустрою , дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не оформлені як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок на затвердження відповідною районною радою. Зазначене підтверджується інформацією Старокостянтинівської районної ради від 18.01.2017 та листом управління Держзгеокадастру у Старокостянтинівському районі № 8-2203-99.2-44/2-17 від 13.01.2017р.

З приводу доводів апелянта про застосування позовної давності, Позивач вказує на відсутність у Фермерського господарства "Юрій" нормативно грошової оцінки земельних ділянок Старокостянтинівській місцевій прокуратурі стало відомо у січні 2017 року згідно листа управління Держзгеокадастру у Старокостянтинівському районі № 8-2203-99.2-44/2-17 від 13.01.2017р. Старокостянтинівська місцева прокуратура не є та не була стороною спірного договору, а як наслідок була позбавлена можливості під час укладання цього правочину перевірити його відповідність чинному законодавству, а тому Позивач просить відмовити Фермерському господарству "Юрій" в задоволені апеляційної скарги.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 17.10.2017р., у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Філіпової Т.Л. та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 924/147/17.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2017р. визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/228/17 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддяВасилишин А.Р. суддя Розізнана І.В.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Представник відповідача-2 в судових засіданнях 06.09.2017р., та 17.10.2017р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Прокурор в судових засіданнях 06.09.2017р., та 17.10.2017р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа та відповідач-1 не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 06.09.2017р., та 17.10.2017р про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача-2, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, розпорядженням Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 15.03.2007р. №93/2007-р Фермерському господарству "Юрій" надано у тимчасове користування на умовах оренди землі державної власності, що знаходяться за межами населених пунктів району, на території Березненської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 102га.

15.03.2007р. між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією ( відповідач 1) та ФГ "Юрій" ( відповідач 2) укладено спірний договір оренди земельних ділянок від 12.09.2007р., за умовами якого відповідач 1 як орендодавець передає, а відповідач 2 як орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди три земельні ділянки в межах Березненської сільської ради, а саме, в оренду надаються 3 земельні ділянки площею 77,50га, у т.ч. пасовищ 77,50га із земель запасу Березненської сільської ради.

ОСОБА_4 з п.2.2 договору нормативно-грошова оцінка земельних ділянок наведена окремою довідкою, що є невід'ємною частиною договору.

ОСОБА_4 з п.3.1 земельні ділянки надаються у тимчасове користування на умовах оренди строком до 15.03.2032р. ОСОБА_4 з п. 4.1 договору орендна плата за землю встановлюється у розмірі 10,00грн. за 1га. за кожний рік оренди, виплачується щомісячно рівними частинами.

12.06.2007р. між Березненською сільською радою та ФГ "Юрій" складено акт визначення меж та прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в натурі про прийом-передачі земельних ділянок площею 77,50га.

ОСОБА_4 з довідкою Старокостянтинівського райвідділу земельних ресурсів від 26.01.2006р. №18 зазначена вартість 1га сільськогосподарських угідь по Березенській сільській раді.

ОСОБА_4 ОСОБА_3 земельних ресурсів у Старокостянтинівському районі з техдокументації про нормативну грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь Березенської сільської ради ( № 205 від 28.01.2008р.) надана вартість ріллі , багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ станом на 28.01.2008р.

17.01.2012р. стронами підписано додаткову угоду до договору оренди змельної ділянки від 17.01.2012р., згідно з якою сторони домовились про те, що із земель державної форми власності (землі запису) на території Березненської сільської ради надається земельна ділянка площею 77,50га., у т.ч. пасовища - 77,50га, орендна плата становить 100,00за 1га. орендованолї земельної ділянки щорічно; річна сума орендної плати становить 7750,00грн.

На запит прокуратури управлінням Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі надано інформацію про те, інформація щодо проведення нормативно-грошової оцінки. у т.ч. і земельної ділянки, наданої в оренду ФГ "Юрій" відсутня, надано середню вартість 1 га сільськогосподарських угідь по сільських радах (лист від 13.01.2017р.).

На запит прокуратури Старокостянтинівською районною радою повідомлено про те, що технічна документація щодо відведення земельної ділянки ФГ "Юрій не затверджувалась (лист від 18.01.2017р. №30).

ОСОБА_4 з інформаційною довідкою від 24.04.2017р. Відділу у Старокостянтинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області станом на 15.04.2017р. технічна документація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок , розташованих за межами населених пунктів Березненської сільської ради не надходила, надати відомості про вартість земельних ділянок згідно кадастрових номерів 6824280700:08:045:0001, 6824280700:08:042:0001, 6824280700:08:043:0065 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва немає можливості.

Предметом даного позову є вимога прокурора визнати недійсним та припинити на майбутнє договір оренди земельної ділянки загальною площею 77,50 га, укладений між Старокостянтинівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Юрій".

Обґрунтовуючи позов, прокурор посилається на те, що при укладенні договору оренди сторонами не дотримано вимог ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", а відсутність нормативної грошової оцінки земельних ділянок на час укладення договору оренди від 12.06.2007р. є підставою для визнання даного договору оренди землі недійсним відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором про оренду землі.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (ст. 2 Закону України "Про плату за землю").

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки (ст.13 Закону України "Про плату за землю").

ОСОБА_4 ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За приписами ст. 21 названого Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За приписами ст. 5 цього ж Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов'язковим при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

ОСОБА_4 ст. 18 названого Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідач-2, заперечуючи проти позову, вказує, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передавалася за договором оренди від 12.06.2007р. проводилась, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 28.01.2008р.

Так, в матеріалах справи міститься витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку 1 гектара сільськогосподарських угідь Березенської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 28.01.2008р. , видана фермерському господарству "Юрій", відповідно до якого базова вартість ріллі становить 4005,3грн., коефіцієнт - 2,6230, вартість станом на 28.01.2008р. - 10505,9 грн. (а.с. 47).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

Приписами ст. 23 Закону України "Про оренду землі" визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передавалася відповідачу за договором оренди від 12.06.2007р. не розроблялась, не погоджувалась, на розгляд до уповноваженого органу не подавалась та, відповідно, ним не затверджувалась, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що сам по собі витяг з технічної документації є неналежним доказом здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки містить лише дані про нормативну грошову оцінку 1 гектара сільськогосподарських угідь Березенської сільської ради, а не земельної ділянки, що передавалась в оренду.

Отже, оскільки земельним законодавством передбачено обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, яка є основою для визначення розміру орендної плати за них, укладення договору оренди землі без проведення нормативної грошової оцінки свідчить про порушення законодавчих приписів у таких правовідносинах, що з огляду на норми ст. ст. 203, 215 ЦК України є підставою для висновку про обґрунтованість заявлених прокурором вимог.

Як встановлено апеляційним судом, відповідачем-2 подано до суду першої інстанції заяву в якій він просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог та відмовити в задоволенні позову з цих підстав.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996р. за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

ОСОБА_4 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

При цьому, встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Визначення початку відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і суб'єктами, уповноваженими законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Частинами 1, 2, 4 ст. 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Колегією суддів встановлено, що договір оренди земельної ділянки укладено відповідачами 12.06.2007р., в той час як з позовною заявою прокурор в інтересах держави звернувся до господарського суду лише у 2017 році.

При цьому, прокурор зазначає, що про вказані порушення прокуратурі стало відомо лише в 2017 року згідно листа управління Держзгеокадастру у Старокостянтинівському районі № 8-2203-99.2-44/2-17 від 13.01.2017р.

Проте, дослідивши обставини даної справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Наказом від 19.09.2005р. №3гн Генеральний прокурор України визначив основним завданням наглядової діяльності прокуратури захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, державних та публічних інтересів. Із цією метою наказав забезпечити нагляд за додержанням законів, передусім у діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, контролюючих та правоохоронних органів.

Аналогічні вимоги до підпорядкованих прокурорів містять також і накази Генерального прокурора, зокрема, від 18.10.2010р. №3гн, від 12.04.2011р. №3гн, від 07.11.2012р. №3гн.

Також вказані накази, крім іншого, містять конкретні вказівки до прокурорів, а саме: періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданнях цих органів.

Таким чином, нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими місцевими державними адміністраціями рішеннями, що є обов'язком органів прокуратури відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може свідчити про те, що прокурор не міг бути обізнаний про існування договору до спливу строку позовної давності та підтверджувати доводи останнього про початок перебігу цього строку лише з січня 2017 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції ухвалою від 06.09.2017р. зобов'язував Старокостянтинівську районну державну адміністрацію надати суду інформацію стосовно того, чи повідомляла адміністрація прокуратуру району (області) про прийняття головою адміністрації розпорядження від 15.03.2007р. №93/2007-р щодо передачі у користування на правах оренди земельної ділянки ФГ "Юрій" та про укладений на підставі нього договір оренди земельної ділянки від 12.06.2007р.

На виконання вимог ухвали суду від 06.09.2017р., відповідач-1 надав суду лист Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 12.10.2017р. №45/1571-14/2017 в якому зазначено, що відповідно до номенклатури справ Старокостянтинівської районної державної адміністрації, журнали реєстрації вхідної та вихідної документації зберігаються протягом 10 років, тому надати інформацію за 2007 рік не має можливості.

Як зазначалось раніше, спірний договір оренди зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № №040774700193 від 07.11.2007р.

При вирішенні даного спору в частині застосування правил ЦК України про позовну давність, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати правову позицію Верховного суду України викладену в постанові від 01.07.2015р. у справі №6-178цс15 про те, що оскільки положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, тому про порушене право прокуратурі було відомо з часу державної реєстрації уповноваженим органом держави договору оренди земельної ділянки від 12.06.2007р., тобто з 07.11.2007р.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що прокурор мав усі можливості та повноваження для отримання повної та достовірної інформації протягом встановленого законом строку позовної давності, як про розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 15.03.2007р. №306/2006-р., так і про договір оренди земельної ділянки від 12.06.2007р. на підставі якого він укладений (від дати його укладення та державної реєстрації), тому приходить до висновку відмовити в задоволенні позову прокурора у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що позов безпідставний та необґрунтований, тому в його задоволенні слід відмовити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фермерського господарства "Юрій" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.06.2017р. у справі №924/147/17 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.06.2017р. у справі №924/147/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з Старокостянтинівської місцевої прокуратури (31100, м. Старокостянтинів, вул. К.Острозького, 41, код 02911102) на користь фермерського господарства "Юрій" (31112, Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н., с. Вербівочка, код 23845970) 1760 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Місцевому господарському суду видати судовий наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

6. Справу повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Василишин А.Р.