Постанова

від 04.04.2018 по справі 924/147/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/147/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Старокостянтинівської районної державної адміністрації - не з'явився

Фермерського господарства "Юрій" - не з'явився

Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - не з'явився

Генеральної прокуратури України - Збариха С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 (у складі колегії суддів: Бучинська Г.Б. (головуючий), Василишин А.Р, Розізнана І.В.)

у справі за позовом Керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави

до Старокостянтинівської районної державної адміністрації, Фермерського господарства "Юрій",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

про визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2017 Керівник Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Старокостянтинівської районної державної адміністрації (далі - Старокостянтинівської РДА) та Фермерського господарства "Юрій" (далі - ФГ "Юрій") про визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди земельних ділянок загальною площею 77,50 га, укладеного 12.06.2007 між Старокостянтинівською РДА та ФГ "Юрій", зареєстрованого Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 07.11.2007 за №040774700193.

Поновні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір оренди суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", оскільки розмір зазначеної у ньому орендної плати визначений без проведення нормативно-грошової оцінки землі.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2017 позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельних ділянок від 12.06.2007, укладений між Старокостянтинівською РДА та ФГ "Юрій", зареєстрований Старокостянтинівським районним центром Державного земельного кадастру у книзі державної реєстрації договорів 07.11.2007 за № 040774700193, з припиненням його дії на майбутнє.

Місцевий господарський суд виходив з того, що укладення договору оренди земельних ділянок від 12.06.2007 із визначенням орендної плати без проведеної у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки, суперечить приписам ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", ст. 15 Закону України "Про оренду землі". При цьому, судом першої інстанції відмовив ФГ "Юрій" у задоволенні заяви про застосування позовної давності, пославшись на те, що про обставини, які стали підставою для оскарження договору оренди земельних ділянок від 12.06.2007 прокурор дізнався лише в 2017 році.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо недотримання відповідачами під час укладення оспорюваного договору вимог закону щодо належного проведення нормативно-грошової оцінки землі, однак дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви ФГ "Юрій" про застосування позовної давності до вимог прокурора.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, 06.11.2017 Заступник прокурора Рівненської області звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 скасувати, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2017 - залишити в силі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Заступник прокурора Рівненської області посилається на те, що під час звернення до суду з даним позовом прокурором не пропущено позовну давність, оскільки він дізнався про порушення прав держави лише у січні 2017 року за результатом опрацювання інформації управління Держгеокадастру у Староконстянтинівському районі, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Сторони та третя особа були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи судом касаційною інстанцією. Оскільки неявка сторін не визнавалась судом обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності вказаних представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Генеральної прокуратури України, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Старокостянтинівської РДА від 15.03.2007 №93/2007-р ФГ "Юрій" надано у тимчасове користування на умовах оренди землі державної власності, що знаходяться за межами населених пунктів району, на території Березненської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 102 га.

15.03.2007 між Старокостянтинівською РДА та ФГ "Юрій" укладено договір оренди земельних ділянок від 12.09.2007 (далі - договір оренди), відповідно до якого Старокостянтинівська РДА як орендодавець передає, а ФГ "Юрій" як орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди три земельні ділянки в межах Березненської сільської ради, площею 77,50 га, у т.ч. пасовищ 77,50 га із земель запасу Березненської сільської ради.

Згідно з п. 2.2 договору оренди нормативно-грошова оцінка земельних ділянок наведена окремою довідкою, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1, 4.1 договору оренди земельні ділянки надаються у тимчасове користування на умовах оренди строком до 15.03.2032 з орендною платою за землю у розмірі 10,00 грн за 1 га за кожний рік оренди, яка виплачується щомісячно рівними частинами.

12.06.2007 між Березненською сільською радою та ФГ "Юрій" складено акт визначення меж та прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в натурі про прийом-передачі земельних ділянок площею 77,50 га.

Згідно з довідкою Старокостянтинівського райвідділу земельних ресурсів від 26.01.2006 №18 зазначена вартість 1 га сільськогосподарських угідь по Березенській сільській раді.

В матеріалах справи наявний витяг Управління земельних ресурсів у Старокостянтинівському районі з техдокументації про нормативну грошову оцінку 1 га сільськогосподарських угідь Березненської сільської ради (№ 205 від 28.01.2008) надана вартість ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ станом на 28.01.2008.

17.01.2012 між Старокостянтинівською РДА та ФГ "Юрій" укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 17.01.2012, згідно з якою сторони домовились про те, що із земель державної форми власності (землі запасу) на території Березненської сільської ради надається земельна ділянка площею 77,50 га, у т.ч. пасовища - 77,50 га, орендна плата становить 100,00 грн за 1 га орендованої земельної ділянки щорічно; річна сума орендної плати становить 7 750,00 грн.

Предметом даного позову є вимога прокурора визнати недійсним та припинити на майбутнє договір оренди земельних ділянок загальною площею 77,50 га, укладений між Старокостянтинівською РДА та ФГ "Юрій" як такий, що укладений без проведений у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки.

Згідно з ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди.

За змістом ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язковим є проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Частиною 2 ст. 20 вказаного Закону встановлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За змістом ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Судами попередніх інстанцій надано оцінку наявним в матеріалах справи доказами та встановлено, що на запит прокуратури управлінням Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі надано інформацію про те, що проведення нормативно-грошової оцінки у тому числі і земельної ділянки, наданої в оренду ФГ "Юрій", відсутня; вказано середню вартість 1 га сільськогосподарських угідь по сільських радах (лист від 13.01.2017).

На запит прокуратури Старокостянтинівською районною радою повідомлено, що технічна документація щодо відведення земельної ділянки ФГ "Юрій" не затверджувалась (лист від 18.01.2017 №30).

Згідно з інформаційною довідкою від 24.04.2017 Відділу у Старокостянтинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області станом на 15.04.2017 технічна документація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Березненської сільської ради не надходила, надати відомості про вартість земельних ділянок згідно кадастрових номерів 6824280700:08:045:0001, 6824280700:08:042:0001, 6824280700:08:043:0065 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва немає можливості.

Крім того, судами попередніх інстанцій здійснено оцінку витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку 1 гектара сільськогосподарських угідь Березненської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 28.01.2008, виданого ФГ "Юрій", та встановлено, що оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передавалася відповідачу за договором оренди від 12.06.2007 не розроблялась, не погоджувалась, на розгляд до уповноваженого органу не подавалась та, відповідно, ним не затверджувалась, з огляду на що вказаний витяг з технічної документації є неналежним доказом здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки містить лише дані про нормативну грошову оцінку 1 гектара сільськогосподарських угідь Березенської сільської ради, а не земельних ділянок, що передавались в оренду.

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, оскільки законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, встановивши, що на час укладення спірного договору оренди землі нормативно грошова оцінка не проводилась, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що договір в цій частині суперечить приписам чинного законодавства, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Поряд з тим, ФГ "Юрій" подано до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності до позовних вимог.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

За пунктом 1 статті 32 Конвенції юрисдикція Європейського суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, які складовою національного законодавства України, наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"). Судова практика Європейського суду з прав людини з цього питання є стабільною.

Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст. 261 ЦК України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом із тим ч.ч. 2, 4 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення прокурора з відповідним позовом) встановлено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір оренди земельної ділянки укладено відповідачами 12.06.2007, в той час як з позовною заявою прокурор в інтересах держави звернувся до господарського суду лише у 2017 році.

У Наказі Генерального прокурора України "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів" від 19.09.2005 №3гн, чинному на момент виникнення спірних правовідносин, визначено основним завданням наглядової діяльності прокуратури захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, державних та публічних інтересів. Встановлено обов'язок забезпечення нагляду за додержанням законів, передусім у діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, контролюючих та правоохоронних органів. Аналогічні вимоги до підпорядкованих прокурорів містились також і в наступних наказах Генерального прокурора України від 18.10.2010 №3гн, від 12.04.2011 №3гн, від 07.11.2012 №3гн.

Вказані накази містили, зокрема, конкретні вказівки до прокурорів, зокрема, періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданнях цих органів.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності у прокурора можливості та повноважень для отримання повної та достовірної інформації протягом встановленого законом строку позовної давності, як про розпорядження Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 15.03.2007 №306/2006-р, так і про договір оренди земельної ділянки від 12.06.2007 на підставі якого він укладений (від дати його укладення та державної реєстрації), а тому правомірно відхилив доводи прокурора про те, що про вказані порушення прокуратурі стало відомо лише в 2017 згідно листа управління Держгеокадастру у Старокостянтинівському районі № 8-2203-99.2-44/2-17 від 13.01.2017

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд правильно застосував положення ч. 1 ст. 261 ЦК України та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові з підстав спливу позовної давності.

Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акта не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законної постанови апеляційного господарського суду.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 у справі №924/147/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий