Ухвала

від 18.10.2017 по справі 675/1076/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ухвала

іменем україни

18 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Ситнік О.М., Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В., Леванчука А.О., Ступак О.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Ізяславського району в інтересах держави до Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Кунівська сільська рада Ізяславського району Хмельницької області, про скасування розпоряджень та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 04 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року прокурор Ізяславського району в інтересах держави звернувся до суду з даним позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що розпорядженням Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 27 вересня 2012 року № 488/2012-р надано дозвіл чотирьом громадянам, зокрема ОСОБА_6, ОСОБА_7, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів ради, з метою передачі їх у власність громадян для ведення особистого селянського господарства.

05 грудня 2012 року Ізяславська районна державна адміністрація Хмельницької області видала розпорядження № 601/2012-р, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок і передано земельні ділянки площею по 2,0000 га у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7

На підставі цього розпорядження 24 грудня 2012 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, одержали відповідно державні акти серії НОМЕР_1, НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку. Всупереч вимог чинного законодавства райдержадміністрація передала земельні ділянки у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7 із земель резервного фонду, створеного під час паювання земель Колективного сільськогосподарського підприємства Росія (далі - КСП Росія ), хоча останні не були членом цього підприємства, не зайняті у соціальній сфері населених пунктів і не проживають на території ради.

У зв'язку з цим, прокурор просив суд: визнати розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 27 вересня 2012 року № 488/2012-р в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7 незаконним і скасувати його; визнати розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 05 грудня 2012 року № 601/2012-р в частині передачі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_6, ОСОБА_7, незаконним і скасувати його; визнати державні акти серії НОМЕР_1, НОМЕР_2 на право власності на земельні ділянки площею 2,0000 га (кадастрові номери НОМЕР_3, НОМЕР_4), видані 24 грудня 2012 року відповідно на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_7, недійсними.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 04 травня 2016 року, позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації № 488/2012-р від 27 вересня 2012 року Про надання громадянам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель Кунівської сільської ради в частині надання ОСОБА_6, ОСОБА_7 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею по 2 га кожному за межами населених пунктів на території Кунівської сільської ради Ізяславського району.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації № 601/2012-р від 05 грудня 2012 року Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність із земель Кунівської сільської ради в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6, ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га кожному на території Кунівської сільської ради Ізяславського району, передачі у приватну власність цих земельних ділянок для ОСОБА_6, ОСОБА_7 та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24 грудня 2012 року, виданий на ім'я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_3, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 682210001002666.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 24 грудня 2012 року, виданий на ім'я ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 2 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_4, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 682210001002669.

Стягнуто з Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави з кожного по 406 грн 00 коп. судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7 просять скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно набули земельні ділянки у власність, оскільки земельні ділянки належать до земель резерву, який створюється в процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, підлягає перерозподілу в першу чергу між працівниками державних і комунальних закладів, підприємств та організацій культури, освіти й охорони здоров'я та пенсіонерів з їх числа, що проживають у сільській місцевості.

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитися не можна виходячи з наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 27 вересня 2012 року № 488/2012-р надано дозвіл чотирьом громадянам, зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів ради, для надання їх у приватну власність громадян.

05 грудня 2012 року Ізяславська районна державна адміністрація Хмельницької областівидала розпорядження № 601/2012-р, яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок і передала у приватну власність ОСОБА_6 та ОСОБА_8 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0000 га кожному.

На підставі цього розпорядження 24 грудня 2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 одержали державні акти серії НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку (кадастрові номери НОМЕР_3, НОМЕР_4), зареєстровані відповідно у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 682210001002666 і № 682210001002669.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, рішенням чотирнадцятої сесії Ізяславської районної ради народних депутатів XXI скликання від 21 жовтня 1993 року № 1 затверджено районну програму земельної реформи на 1993в€'1995 роки, яка передбачала, зокрема, необхідність передання земель сільськогосподарських підприємств і організацій в колективну власність та створення резервного фонду.

Рішенням одинадцятої сесії Кунівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області XXI скликання від 17 листопада 1993 року затверджено програму земельної реформи та приватизації землі на 1993в€'1995 роки по Кунівській сільській раді Ізяславського району Хмельницької області.

Рішеннями третьої сесії Кунівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 09 березня 1995 року передано у колективну власність КСП Росія 1898 га сільськогосподарських угідь, затверджено резервний фонд площею 260,7 га та видано державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 29, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю № 1.

Відповідно до інформації Кунівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 22 червня 2015 року на території сільської ради діяло КСП Росія . Площа земель резервного фонду, який був створений для подальшого розподілу між членами КСП та між працівниками державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, становила 261 га.

Станом на 01 червня 2015 року площа земель резервного фонду, що залишилася нерозподіленою між громадянами, становила 35 га. На території сільської ради рахуються 109 осіб соціальної сфери та 10 осіб учасників антитерористичної операції, які мають право на безоплатну приватизацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не проживали та не проживають на території сільської ради, не зайняті у соціальній сфері села та не брали участі у розвитку інфраструктури населених пунктів сільської ради, не були членами КСП Росія , яке діяло на території Кунівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Разом з тим, згідно з листом відділу Держземагентства в Ізяславському районі у Хмельницькій області від 23 червня 2015 року земельні ділянки передавалися ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до ст. ст. 118, 121 ЗК України у приватну власність із земель державної власності. У листі зазначено, що інформацією про те, чи виділялися вказані земельні ділянки із земель запасу чи резерву, відділ Держземагентства в Ізяславському районі у Хмельницькій області не володіє, а тому за вказаною інформацією слід звернутися до Кунівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Із матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції допитано в якості спеціаліста виконуючого обов'язки відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі Хмельницької області ОСОБА_9, яка пояснила, що на території Ізяславського району документально не створено землі резервного фонду і підтвердити, чи належать спірні земельні ділянки до земель резерву, вона не може, оскільки документація на землі резерву не виготовлялася.

Відсутність документації із землеустрою щодо створення резервного фонду із земель державної власності на території Кунівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області підтверджується також повідомленням в.о. начальника відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі Хмельницької області від 14 вересня 2015 року.

Таким чином, зробивши висновок про те, що на території Кунівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області створювався резервний фонд із земель колективної власності, суди не врахували, що відсутні належні та допустимі докази, що земельні ділянки, виділені відповідачам, входили до складу земель резервного фонду.

Закон України Про власність , який втратив чинність 20червня 2007 року, передбачав у ст. 2, що власність в Україні виступає у таких формах: приватна, колективна, державна.

Згідно зі ст. 30 зазначеного Закону колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо).

Тобто колективною власністю розпоряджався лише власник, а не орган місцевого самоврядування.

Відповідно до п. п. 1, 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Разом з тим, наявність такого резервного фонду могла бути не передбачена, оскільки ні Земельний кодекс України, ні зазначений Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 не містили імперативних норм щодо створення такого фонду.

Крім того, при створенні резервного фонду мали бути зазначені конкретні межі земельної чи земельних ділянок, які включалися до такого фонду і після реорганізації КСП мали бути передані до органів місцевого самоврядування чи органів державної влади залежно від місця знаходження землі та періоду, коли така реорганізація відбулася.

Із матеріалів справи не вбачається, що зборами членів КСП, тобто співвласників земель колективної власності, приймалося рішення про створення земель резервного фонду та його розміри. Візуальний огляд картографічних матеріалів не може бути допустимим доказом віднесення чи невіднесення спірних земельних ділянок до резервного фонду КСП.

Висновок судів про належність спірних земельних ділянок до земель резервного фонду є припущенням також з урахуванням того, що доведення розташування конкретної земельної ділянки у певному земельному масиві потребує спеціальних знань, у тому числі, через проведення судової експертизи, оскільки у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз'яснено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суд відповідно до ст. ст. 143, 144 ЦПК призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Також під час розгляду справи судами не враховано, що у цивільному процесі прокурор може звертатися з позовом тільки у чітко передбаченому в ст. 23 Закону України Про прокуратуру (у редакції, що діяла на час звернення до суду) порядку, згідно з яким не встановлено право прокурора звертатися до суду з позовом про захист права колективної власності, оскільки землі резервного фонду, у контексті позовної заяви, входили до земель, переданих у колективну власність членів КСП Росія .

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року встановлено порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначивши, що при вирішенні питання щодо процедури скасування ухвали органу владних повноважень не було передбачено достатніх гарантій недопущення зловживання суб'єктом владних повноважень.

Міжнародною судовою установою встановлено порушення національним суб'єктом владних повноважень прав заявника, завдане припиненням помилково наданого йому права на землю; встановлено відсутність строку, протягом якого відповідні рішення можуть бути скасовані, а також те, що ставлення суб'єктів владних повноважень до ситуації заявника було непослідовним, нескоординованим, а це створило тривалий стан невизначеності щодо права заявника на земельну ділянку.

Отже, суди попередніх інстанцій у повному обсязі не з'ясували обставини справи, дійшли передчасного висновку про задоволення позову прокурора, тому судові рішення мають бути скасовані з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 04 травня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.М. Ситнік Судді: Ю.Г. Іваненко А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.В. Ступак