Постанова

від 18.10.2017 по справі 825/1226/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року Чернігів Справа № 825/1226/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Житняк Л.О.,

суддів Баргаміної Н.М., Скалозуба Ю.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

представника позивача Коленченка О.О.,

представника відповідача Качанка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферма КРС Україна" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферма КРС Україна" (далі - ТОВ "Ферма КРС Україна") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.07.2017 № 27014/40203849 та зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.06.2017 №4, подану позивачем (згідно збільшених позовних вимог).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 31.07.2017 № 27014/40203849 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 22.06.2017 №4 прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України. Так, позивач зазначив, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений у наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Проте, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість фіскальний орган як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних вказав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити та зазначив, що ТОВ "Ферма КРС Україна" було призупинено в автоматичному режимі реєстрацію податкової накладної від 22.06.2017 №4 по операціях з контрагентом - ФГ "СІБАГРО". У свою чергу, позивачем на адресу Державної фіскальної служби України надіслано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по вищевказаній податковій накладній. У ході опрацювання наданих платником матеріалів, з метою встановлення реальності господарських операцій, оперативним управлінням здійснено вихід за реєстраційною адресою, яка вказана платником. 24.07.2017 оперативним управлінням складено акт про відсутність ТОВ "Ферма КРС Україна" за юридичною адресою: вул. І.Мазепи,2 м. Чернігів. У зв'язку з відсутністю ТОВ "Ферма КРС Україна" за юридичною адресою та наданням платником неповного переліку документів, робочою групою ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято рішення з пропозиціями щодо відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та комісією Державної фіскальної служби прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.06.2017 № 4 з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. За таких обставин, відповідач вважає, що Державна фіскальна служба України у оскаржуваних відносинах діяла у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України. Крім того, представник відповідача зазначив, що позовна вимога ТОВ "Ферма КРС Україна" про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ "Ферма КРС Україна" податкову накладну, не підлягає задоволенню, оскільки питання реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційною функцією фіскального органу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16.06.2017 між ТОВ "Ферма КРС Україна" (Продавець) та ФГ "СІБАГРО" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу худоби № 21, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця за договірними цінами велику рогату худобу, свиней, коней, у живій вазі, які відповідають по якості діючим стандартам, ветеринарним вимогам для забійних тварин, у кількості і строки, вказані у видаткових накладних та прийомних квитанціях, а Покупець зобов'язується прийняти худобу та оплатити її вартість на умовах цього договору (а.с.27).

22.06.2017 позивачем виписано податкову накладну № 4 на загальну суму 140 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 23 333,33 грн. (а.с.12), яку 12.07.2017 подано до Державної фіскальної служби України для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Цього ж дня, позивачем отримано квитанцію № 1, де зазначено: "відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 0102 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п."в" пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу" (а.с.13).

27.07.2017 ТОВ "Ферма КРС Україна" надіслано до відповідача повідомлення № 18 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК № 4, в якому зазначено: "ФГ "СІБАГРО" здійснена передплата на розрахунковий рахунок ТОВ "Ферма КРС Україна" за поставку великої рогатої худоби 22.06.2017. ТОВ "Ферма КРС Україна" були перераховані кошти у червні 2017 року за придбання великої рогатої худоби у ФГ "БУТЕНКО" та ТОВ "КРАПИВ'ЯНСЬКЕ". ТОВ ""Ферма КРС Україна" орендує ферму, у штаті є свій зоотехнік та присвоєно номер господарства. Договори на оренду ферми, постачання і придбання великої рогатої худоби та послуги ветеринарної лікарні, виписки банка додаються" (а.с.15).

Вказане підтверджується Квитанцією № 1, наявною у матеріалах справи (а.с.16).

Разом з тим, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 31.07.2017 прийнято рішення № 27014/40203849 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.06.2017 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із подання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.11).

Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним та таким, яке підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Так, спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

При цьому об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пп."а", "б" п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України). Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно п.187.1. ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1. ст.188 Податкового кодексу України). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України).

Так, у відповідності до п.74.2. ст.74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3. ст.74 Податкового кодексу України).

Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться і у пп.201.16.1 п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2. ст.74 цього Кодексу.

Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається зі змісту Квитанції № 1, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.

Водночас, у вищевказаній квитанції фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п."в" пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Проте, фіскальним органом, в порушення пп.201.16.1 п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, не вказано у Квитанції № 1 конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567. Крім того, формулювання фіскальним органом у Квитанції № 1 вимоги надання "та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу", також, на думку суду, є нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.

Так, наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Критерії оцінки), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 містить у собі п.4, згідно якого зобов'язано Державну фіскальну службу України до 25.06.2017 здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки".

В свою чергу, Критерії оцінки містять п.4, у якому вказано: "Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою".

Разом з тим, вичерпний перелік документів наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 взагалі не містить пункту 4. Тобто, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів та/або Таблиці даних, йому необхідно б було чітко їх зазначити.

Так, у відповідності до пп.201.16.2 п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п."в" пп.201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп.201.16.3. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп.201.16.2. Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2017 ТОВ "Ферма КРС Україна" у порядку, визначеному пп.201.16.2. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, надіслано до відповідача повідомлення № 18 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК № 4, в якому зазначено, що ТОВ "СІБАГРО" здійснена передплата на розрахунковий рахунок ТОВ "Ферма КРС Україна" за поставку великої рогатої худоби 22.06.2017. ТОВ ""Ферма КРС Україна" були перераховані кошти у червні 2017 року за придбання великої рогатої худоби у ФГ "БУТЕНКО" та ТОВ "КРАПИВ'ЯНСЬКЕ". ТОВ "Ферма КРС Україна" орендує ферму, у штаті є свій зоотехнік та присвоєно номер господарства.

Також, до вищевказаного повідомлення ТОВ ""Ферма КРС Україна" були додані документи щодо походження товару, а саме: договори купівлі-продажу худоби від 16.06.2017 № 21, від 01.06.2017 № 16 та від 08.06.2017 № 18; договір про надання послуг ветлікарнею від 16.05.2017 № 4 та договір про надання послуг по утриманню великої рогатої худоби від 16.05.2017; виписки з банку; довідка про присвоєння реєстраційного номера господарства від 18.05.2017 (а.с.27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35).

Разом з тим, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказане повідомлення ТОВ "Ферма КРС Україна" та додані до нього документи, підтверджуючі факти, викладені у повідомленні, 31.07.2017 прийнято рішення № 27014/40203849 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.06.2017 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з вказаного вище рішення, останнє не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У свою чергу, абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі - постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до пп."в" пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом 2 постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16. ст.201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до п."в" пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

А отже, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ФГ "СІБАГРО", та на те, що такі документи були надані ТОВ "Ферма КРС Україна" контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 22.06.2017 № 4.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача, як на підставу для формування пропозицій Комісії ДФС щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 22.06.2017 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, на акт про відсутність ТОВ "Ферма КРС Україна" за юридичною адресою: вул. І.Мазепи,2 м. Чернігів, оскільки неперебування позивача за адресою, вказаною в установчих документах, не суперечить податковому законодавству і не виключає можливості провадження ним фактичної господарської діяльності за іншою адресою, а відтак не може бути безумовною ознакою безтоварності операцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 15.07.2015 (справа № К/800/62702/14) та в ухвалі від 16.03.2016 (справа №К/800/63884/14).

Підсумовуючи викладене, суд також звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 19 вказаного Порядку визначено, що розгляд питань на засіданні Комісії включає в себе такі етапи, як: доповідь секретаря Комісії; доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби); внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення; оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою Комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення.

Особи, які не є членами Комісії, не можуть брати участі у заслуховуванні доповідей членів Комісії, внесенні пропозицій членами Комісії, обговоренні та голосуванні.

З аналізу вищевикладеного положення Порядку вбачається, що складання протоколу засідання комісії, як один із етапів розгляду питань, віднесених до компетенції Комісії, є підтвердженням її правомочності, оскільки фіксує, в тому числі, кількість членів комісії, що приймали участь у засіданні.

Так, п.15 Порядку визначено, що засідання Комісії є правомочним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу надавалась можливість підтвердити правомочність засідання комісії шляхом надання відповідного протоколу засідання, проте вказаних доказів ним у судове засідання не представлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 31.07.2017 № 27014/40203849 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 22.06.2017 № 4 і задоволення позовних вимог ТОВ "Ферма КРС Україна" у цій частині.

Щодо позовної вимоги ТОВ "Ферма КРС Україна" про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ ""Ферма КРС Україна" 22.06.2017 податкову накладну № 4, суд зазначає наступне.

Так, представник відповідача як у письмових запереченнях, наявних у матеріалах справи, так і у судовому засіданні, вказував на те, що позовна вимога про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферма КРС Україна" 22.06.2017 податкову накладну № 4 не підлягає задоволенню, оскільки питання реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційною функцією фіскального органу.

Разом з тим, суд не погоджується із вищевказаним твердженням представника відповідача та зазначає, що реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 ст.19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абз.3 п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з п.2 ч.4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. За приписами п.2 ч.2 ст.62 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2010 № 1246 (Порядок № 1246), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, нормами Податкового кодексу України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги ТОВ "Ферма КРС Україна" про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ "Ферма КРС Україна" 22.06.2017 податкову накладну № 4, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ст.6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, "свобода розсуду" фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ТОВ "Ферма КРС Україна" 22.06.2017 податкову накладну № 4 і задоволення позовних вимог ТОВ "Ферма КРС Україна" у цій частині.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління". Також при вирішенні даної справи судом були враховані положення ч.3 ст.2, ч.1 ст. 1 та ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Так, згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позовні вимоги ТОВ "Ферма КРС Україна" підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне присудити ТОВ "Ферма КРС Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 3 200,00 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.07.2017 № 27014/40203849.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.06.2017 №4.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферма КРС Україна" (вул. Івана Мазепи, 2, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40203849) 3 200,00 грн (три тисячі двісті гривень) судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуюча суддя Л.О. Житняк

Судді Н.М. Баргаміна

Ю.О. Скалозуб