Ухвала

від 22.05.2007 по справі 11/399-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/399-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "22" травня 2007 р.                                                           Справа № 11/399-06.

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                        Майора Г.І.

                                                                                   Філіпової Т.Л.

при секретарі                                                             Щепанській Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Гамулко А.З. - голова ,

Мацапура І.М. (довіреність №324 від 21.05.2007р.),

від відповідача: Савченко Ж.В. (довіреність №264/06-24 від 21.05.2007р.)               Дохненко Є.О. (довіреність №263/06-24/08 від 21.05.2007р.),

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області, смт.Тростянець

на постанову господарського суду Вінницької області

від "15" листопада 2006 р.  у справі № 11/399-06 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Тростянецького сільського споживчого товариства, смт.Тростянець

до Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі, смт.Тростянець  

про визнання рішення №21 від 30.05.2006р. нечинним,  

ВСТАНОВИВ:

  В серпні 2006р. Тростянецьке сільське споживче товариство подало до господарського суду Вінницької області позов про визнання нечинним рішення №21 від 30.05.2006р. начальника Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі, яким на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 17111,84грн. та нараховано пеню у розмірі 4281грн.64коп. Позивач посилається на відсутність заборгованості, що підтверджується актом звірки розрахунків від 22.05.2006р., згідно якого заборгованість складала 2550,71грн., яка після звірки була погашена, про що свідчить акт перевірки від 30.03.2006р., в якому про штрафні санкції і порушення  нічого не вказано, а зазначено, що заборгованість відсутня.

Постановою господарського суду Вінницької області від 15 листопада 2006 року у справі №11/399-06 позов Тростянецького сільського споживчого товариства задоволено: визнано нечинним і скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі №21 від 30.05.2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позов підтверджується належними доказами, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим є обґрунтованим.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління Пенсійного фонду у Тростянецькому районі подало  апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову з підстав неповного  з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи скарги, відповідач посилається, що позивач порушив вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме п.3 ст.106, яким, зокрема, передбачено, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій; страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Заборгованість по платнику - Тростянецькому ССТ переходила з місяця в місяць в 2002р. та 2003р. з нарахуванням санкцій. Остаточного погашення боргів у платника не було, тому позивачу обґрунтовано нараховано штрафну санкцію та пеню.  

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали  доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають постанову господарського суду Вінницької  області необґрунтованою, в зв'язку з чим просять її скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити.

Позивач в письмовому запереченні на апеляційну скаргу та його представники в засіданні суду заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважають постанову господарського суду Вінницької  області  обґрунтованою, в зв'язку з чим  просять  залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач посилається, що 30.03.2006р. відповідачем проведена документальна перевірка щодо дотримання позивачем вимог чинного законодавства, про що складено акт, в якому зазначено, що в період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р. порушень дотримання сплати коштів до ПФУ не виявлено, про штрафні санкції не вказано; пропозиції по акту повністю виконані позивачем. Крім того, в акті зазначено, що попередньою документальною перевіркою, яка проводилась за період з 01.07.2001р. по 01.04.2002р., також не виявлено порушень та не застосовано штрафні санкції. Зазначає, що згідно акту звірки розрахунків по сплаті коштів до Пенсійного фонду  станом на 01 лютого 2006 року заборгованість позивача перед Пенсійним фондом складала 2550,71грн., заборгованість по штрафних санкціях та по пені - відсутня. Позивач заперечує ствердження відповідача, що з 31.12.2001р. Тростянецьке ССТ мало несплачений борг в сумі 4550,0грн., оскільки це суперечить акту документальної перевірки №16 від 30 березня 2006 року та акту взаємозвірки розрахунків від 22 лютого 2006 року.  

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства,  апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Управлінням Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прийнято рішення за №21 від 30.05.2006р., згідно якого до Тростянецького сільського споживчого товариства застосовано штраф у розмірі 17111,84грн. та нарахована пеня в розмірі 4281,64грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.

Згідно п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на підставі якої прийнято спірне рішення, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі дона рахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових  санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Приписами статті 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10,12 і 15 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують  нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (п. 2). Пункт 3 даної норми визначає, що обчислення страхових  внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів,  що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 22.02.2006р. (т.1, а.с.8, 57) заборгованість позивача зі сплати недоїмки по страховим внескам  на обов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.02.2006р. складає 2550,71грн. Заборгованість по штрафних санкціях та пені відсутня.

Як свідчать дані картки особового рахунку страхувальника - Тростянецького сільського споживтовариства  станом на 24.03.2006р. за позивачем рахувалась недоїмка по внескам до ПФУ в розмірі 2533,86грн.

УПФУ у Тростянецькому районі проведена документальна перевірка з питань дотримання вимог чинного законодавства щодо  сплати коштів Тростянецьким сільським споживчим товариством до Пенсійного фонду за період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р.,  про що складено акт №16 від 30.03.2006р. (т.1, а.с.54-56). Відповідно до висновків акту в результаті перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків виявлено слідуючі порушення_ - донарахування страхових внесків в сумі 1055,84грн., яке виникло внаслідок прихованого фонду оплати праці в сумі 2539,61грн. згідно якого донараховано страхових внесків в сумі 399,52грн., де 32% 282,54грн., 4% - 66,59грн., 1 - 2% - 50,39грн., а також занижено страхових внесків в сумі 664,02грн., де 32% - 596,49грн., 1 - 2 % - 59,83грн., які теж донараховуються. Таким чином за результатами перевірки позивачу за вказаний період донараховано 2119,38грн.; порушень строків сплати не виявлено. Актом звірки від 22.02.2006р. також не виявлено несвоєчасність оплати страхових внесків.

Отже  заборгованість позивача зі страхових внесків до ПФУ не перевищувала 2550,71 грн. Згідно платіжного доручення №43 від 24.03.2006р. (т.1, а.с.9) позивачем  погашена недоїмка перед Пенсійним фондом в сумі 2550грн.71коп. В картці особового рахунку (т.1, а.с.138) станом на 24.03.2006р. зазначено про зарахування внесків в сумі 2533грн.86коп.;  дані про наявність недоїмки відсутні.

Незважаючи на вищенаведене, Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі 30.05.2006р. прийняло спірне рішення №21 (т.1, а.с.14), яким на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до Тростянецького сільського споживчого товариства застосовано штраф у розмірі 17111,84грн. та нарахована пеня в розмірі 4281,64грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.

З врахуванням наведеного, посилання відповідача на наявність у позивача несплаченого боргу з 31.12.2001р. в сумі 4550,0грн. не є переконливими, оскільки суперечить акту документальної перевірки №16 від 30.03.2006р. та акту взаємозвірки від 22.02.2006р.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З вищенаведеного вбачається, що відповідач не довів правомірність свого рішення, а отже позов Тростянецького сільського споживчого товариства є обґрунтованим, відповідає дійсним обставинам справи.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано  задовольнив позов, визнавши нечинним та скасувавши  рішення Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі №21 від 30.05.2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи  відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Постанова господарського суду Вінницької області від 15.11.2006р. у справі №11/399-06 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаної постанови та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195,196,199,200, 205 206, 212, 254, п.п. 6 і 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд,  

УХВАЛИВ:

1. Постанову господарського суду Вінницької області від 15 листопада 2006 р. у справі №11/399-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України  у Тростянецькому районі Вінницької області - без задоволення.

2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

3. Справу №11/399-06 повернути до господарського суду Вінницької  області.

Головуючий суддя                                                                 Горшкова Н.Ф.

судді:

                                                                                           Майор Г.І.  

                                                                                           Філіпова Т.Л.  

 Віддруковано 4прим.:

---------------------------------

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - в наряд