Рішення

від 09.10.2017 по справі 910/13195/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2017Справа № 910/13195/17

Суддя Плотницька Н. Б., розглянувши справу

за позовомПублічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вакула плюс" простягнення 1 296 138 грн 14 коп. Представники: від позивача:Некрасов Д.А. - представник за довіреністю; від відповідача:Пономаренко О.В. - представник за довіреністю,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Горизонт" стягнення 1 282 522 грн 32 коп. безпідставно набутих коштів та 13 615 грн 82 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Горизонт" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору № 1207000333 від 11.07.2012 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання протягом строку дії договору, оплачених позивачем послуг, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 282 522 грн 32 коп. безпідставно набутих коштів та 13 615 грн 82 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13195/17, розгляд справи призначений на 25.09.2017.

30.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

25.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 25.09.2017 замінено назву відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Горизонт" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вакула плюс", а також для дослідження та оцінки доказів по справі оголошено перерву до 09.10.2017.

05.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення та клопотання про залучення до участі у справі третю особу.

У судове засідання 09.10.2017 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник позивача в повному обсязі підтримав подане через відділ діловодства суду клопотання про залучення до участі у справі Публічне акціонере товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Суд, розглянувши заявлене клопотання прийшов до висновку про відмову в його задоволенні, у зв'язку з необґрунтованістю, з огляду н наступне.

Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Згідно з частини 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 господарським судам України щодо того, що питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, з огляду на обставини справи та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що прийняття рішення в даній справі не впливає на права та обов'язки Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а тому, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про залучення Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Також, представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та спросять суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 09.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2012 між Публічним акціонерним підприємством "Укртрансгаз" (замовник за договором) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Горизонт" (виконавець за договором) укладено договір № 1207000333, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2012-2017 роках за завданням замовника надати послуги з розробки землевпорядної документації та оформлення документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", які знаходяться на території Львівської області.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1003028970 від 18.09.2017, вбачається, що 11.09.2017 до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Горизонт" (ідентифікаційний код 35426428) внесено зміни щодо повного найменування з Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Горизонт" (ідентифікаційний код 35426428) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вакула плюс"(ідентифікаційний код 35426428), щодо скороченого найменування, щодо місцезнаходження, щодо складу або інформація про засновників.

У подальшому між сторонами були підписані додаткові угоди № 1 від 09.04.2013, № 2 від 29.07.2013, № 3 від 27.11.2014, № 4 від 10.07.2015, № 5 від 29.09.2015 та № 6 від 06.07.2016 до договору, відповідно до яких вносили зміни та доповнення до договору.

Згідно з пунктом 10.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині надання послуг до 30 червня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. договору виконавець зобов'язується у 2012-2017 роках за завданням замовника надати послуги з розробки землевпорядної документації та оформлення документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками Публічним акціонерним підприємством "Укртрансгаз", а саме: Послуги в галузі архітектури (розробка землевпорядної документації та оформлення документів, які посвідчують право постійного користування земельними ділянками); Лот № 10 послуги в галузі архітектури інші (розробка землевпорядної документації та оформлення документів на право постійного користування земельними ділянками, які знаходяться на території Львівської області).

Відповідно до пункту 4.1. договору замовник приймає послуги за відповідними актами здачі-приймання наданих послуг, які складаються за результатами виконання кожного окремого етапу, згідно узгодженого сторонами графіку надання послуг (календарного плану).

Згідно з пунктом 4.2. договору оплата наданих послуг здійснюється протягом 30-ти робочих днів з дати підписання сторонами відповідного акту здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

У відповідності до пункту 5.5. договору по завершенню кожного з етапів послуг, виконавець передає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг у двох примірниках з доданням до нього супроводжувального листа, документів, податкової накладної, звіту про виконання цього договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що останнім відповідно до платіжних доручень № 17511 від 24.12.2014 на суму 29 325 грн 52 коп., № 170 від 14.01.2015 на суму 87 976 грн 56 коп., № 3631 від 24.03.2015 на суму 131 964 грн 84 коп., № 3632 від 24.03.2015 на суму 124 633 грн 46 коп., № 3697 від 26.03.2015 на суму 131 964 грн 84 коп., № 3698 від 26.03.2015 на суму 109 970 грн 70 коп., № 4956 від 23.04.2015 на суму 7 331 грн 38 коп., № 8836 від 22.07.2015 на суму 139 296 грн 22 коп., № 12088 від 25.09.2015 на суму 36 656 грн 90 коп., № 12961 від 19.10.2015 на суму 40 939 грн 48 коп., № 13708 від 30.10.2015 на суму 133 983 грн 79 коп., № 6866 від 30.05.2016 на суму 37 217 грн 72 коп., № 1079 від 26.01.2017 на суму 256 598 грн 16 коп. та № 1080 від 26.01.2017 на суму 14 662 грн 75 коп., на виконання умов договору № 1207000333 від 11.07.2012 було переховано відповідачу 1 282 522 грн 32 коп. авансових платежів, проте відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору протягом строку його дії не виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг. Враховуючи те, що договір № 1207000333 від 11.07.2012 припинив свою дію 30.06.2017, що призвело до припинення зобов'язань відповідача по наданню послуг, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 1 282 522 грн 32 коп. безпідставно набутих коштів, у зв'язку з тим, що підстава, на якій вони були набуті, відпала.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, на виконання умов договору № 1207000333 від 11.07.2012 відповідачем були надані послуги, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання послуг № 1 від 14.12.2014 на суму 29 325 грн 52 коп., № 2 від 30.12.2014 на суму 58 651 грн 04 коп., № 3 від 30.12.2014 на суму 29 325 грн 52 коп., № 4 від 20.03.2015 на суму 65 982 грн 42 коп., № 5 від 20.03.2015 на суму 65 982грн 42 коп., № 6 від 20.03.2015 на суму 65 982 грн 42 коп., № 7 від 20.03.2015 на суму 58 651 грн 04 коп., № 8 від 20.03.2015 на суму 65 982 грн 42 коп., № 9 від 20.03.2015 на суму 65 982 грн 42 коп., № 10 від 20.03.2015 на суму 65 982 грн 42 коп., № 11 від 20.03.2015 на суму 43 988 грн 28 коп., № 12 від 20.04.2015 на суму 7 331 грн 38 коп., № 13 від 14.07.2015 на суму 14 662 грн 76 коп., № 14 від 14.07.2015 на суму 124 633 грн 46 коп., № 15 від 18.09.2015 на суму 29 325 грн 52 коп., № 16 від 18.09.2015 на суму 7 331 грн 38 коп., № 17 від 12.10.2015 на суму 40 939 грн 48 коп., № 18 від 27.10.2015 на суму 133 983 грн 79 коп., № 19 від 26.05.2016 на суму 37 217 грн 72 коп., № 20 від 13.01.2017 на суму 256 598 грн 16 коп., № 21 від 13.01.2017 на суму 14 662 грн 75 коп.

При дослідженні вищевказаних платіжних доручень судом встановлено, що позивачем призначення платежів визначено як оплата за розробку документації із землеустрою згідно договору № 1207000333 та відповідного акту, а саме: № 1 від 14.12.2014, № 2 від 30.12.2014, № 3 від 30.12.2014, № 4 від 20.03.2015, № 5 від 20.03.2015, № 6 від 20.03.2015, № 7 від 20.03.2015, № 8 від 20.03.2015, № 9 від 20.03.2015, № 10 від 20.03.2015, № 11 від 20.03.2015, № 12 від 20.04.2015, № 13 від 14.07.2015, № 14 від 14.07.2015, № 15 від 18.09.2015, № 16 від 18.09.2015, № 17 від 12.10.2015, № 18 від 27.10.2015, № 19 від 26.05.2016, № 20 від 13.01.2017 та № 21 від 13.01.2017.

Відповідно до положень Постанови № 22 від 21.01.2004 Національного банку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, судом встановлено, що позивачем, відповідно до платіжних доручень № 17511 від 24.12.2014, № 170 від 14.01.2015, № 3631 від 24.03.2015, № 3632 від 24.03.2015, № 3697 від 26.03.2015, № 3698 від 26.03.2015, № 4956 від 23.04.2015, № 8836 від 22.07.2015, № 12088 від 25.09.2015, № 12961 від 19.10.2015, № 13708 від 30.10.2015, № 6866 від 30.05.2016, № 1079 від 26.01.2017 та № 1080 від 26.01.2017 були оплачені надані відповідачем послуги на загальну суму 1 282 522 грн 32 коп., що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання послуг № 1 від 14.12.2014, № 2 від 30.12.2014, № 3 від 30.12.2014, № 4 від 20.03.2015, № 5 від 20.03.2015, № 6 від 20.03.2015, № 7 від 20.03.2015, № 8 від 20.03.2015, № 9 від 20.03.2015, № 10 від 20.03.2015, № 11 від 20.03.2015, № 12 від 20.04.2015, № 13 від 14.07.2015, № 14 від 14.07.2015, № 15 від 18.09.2015, № 16 від 18.09.2015, № 17 від 12.10.2015, № 18 від 27.10.2015, № 19 від 26.05.2016, № 20 від 13.01.2017 та № 21 від 13.01.2017.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а саме позивачем не надано доказів в підтвердження того, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо надання послуг договору № 1207000333 від 11.07.2012 на суму 1 282 522 грн 32 коп. чи доказів в підтвердження відсутності правової підстави набуття вказаних коштів, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 282 522 грн 32 коп. безпідставно набутих коштів визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення 13 615 грн 82 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що є похідними від вимог про стягнення безпідставно набутих коштів.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 23.10.2017

Суддя Н.Б. Плотницька