Постанова

від 11.10.2017 по справі 910/11369/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2017 р. Справа№ 910/11369/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Кисельов А.В. - дов. №14/06 від 10.02.2017р.

від відповідача: Стефієнко І.М. - дов. №19/2017/04/27-Н від 27.04.2017р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Планета" ЛТД на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2016р.

у справі № 910/11369/16 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Планета" ЛТД

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про визнання недійсним рішення комісії

В судовому засіданні 11.10.2017р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Планета" ЛТД звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним рішення комісії, яке оформлене протоколом № 1194 від 06.06.2016р. по розгляду акта про порушення № 46058 від 30.03.2016 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача прийнято без врахування того, що самовільне підключення здійснено від неопломбованого ПАТ "Київенерго" ГРЩ невстановленого власника та не вказаного в додатках № 6А, 10, 13 до договору про постачання електричної енергії №3106861 від 11.09.2003р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2016р. у справі №910/11369/16 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняте нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, не повному з'ясуванню обставин справи, неправильному та неповному дослідженню доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме ст. 26 Закону України Про електроенергетику , п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996р. та п. 2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з презумпції винуватості позивача, не прийняв до уваги наявні в матеріалах справи докази та не надав належної правової оцінки фактичним обставинам.

На думку апелянта, суд першої інстанції неправильно оцінив та не надав належної правової оцінки Акту Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у місті Києві №08/11-14-366 від 02.07.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017р. апеляційну скаргу позивача повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.

10.05.2017 р. апеляційна скарга позивача надійшла до суду повторно.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) апеляційну скаргу 10.05.2017р. передано на розгляд головуючому судді Скрипці І.М., протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017р. колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, склад суду змінювався, згідно ст. 69 ГПК строк розгляду справи продовжувався, у відповідності до ст. 77 ГПК, України розгляд справи відкладався та у справі оголошувалась перерва, останній раз на 11.10.2017р.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 11.10.2017р. підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняте нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 11.10.2017р. заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення з підстав, викладених у відзиві, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.09.2003р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго") (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Планета" Лтд (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 3196861 (надалі - в Договір), відповідно до п. 1.1. якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов договору, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною.

Згідно з Додатком № 6А (акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін) до Договору до балансової належності електромереж та установок споживача належать кл 0,4 кв від зб 5776/3 до зб 5776/4; зб 5776/4; кл 0,4 від зб 5776/4 до ГРЩ ресторану та внутрішні мережі; кл-0,4 в віл зб 5776/4 до ГРЩ комп'ютерного клубу та внутрішні мережі.

30.03.2016р. СВП "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" було складено акт про порушення № 46058, в якому зазначено, що за адресою: м.Київ, вул. Артема (Січових Стрільців), 11 виявлено порушення ТОВ фірма "Планета" Лтд ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п.п., 1.3., 5.1., 10.2., 6.40. ПКЕЕ, а саме самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі з метою без облікового споживання електроенергії. Схема електропостачання споживача: зк 5776/3 (межа розподілу між ПАТ "Київенерго" та ТОВ фірма "Планета" Лтд) - АВВГ 4х120 - зк 5776/4 - кп х 35 - ВВГ 4 х 16 кв. мм (ГРЩ будівлі знаходиться на балансі ТОВ фірма "Планета" Лтд) - офісне приміщення (самовільне підключення). Акт підписано трьома представниками енергопостачальної організації, представник споживача від підписання акту відмовився.

Відповідно до протоколу № 1194 від 06.06.2016р. засідання комісії по розгляду акта про порушення № 46058 від 30.03.2016р. за наслідками розгляду даного акту комісією прийнято рішення про проведення нарахування згідно з пунктом № 2.9. та за формулою № 2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, що становить суму до сплати за недораховану електроенергію у розмірі 44 863,80 грн.

Відмовляючи у задоволені позову, місцевий господарський суд виходив з того, що актом № 46058 від 30.03.2016р., складеним СВП "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" підтверджено, що самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі з метою без облікового споживання електроенергії здійснено від ГРЩ, який знаходиться у балансовій належності ТОВ фірма "Планета" Лтд.

Відтак господарським судом було зроблено висновок, що актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (Додаток № 6А до Договору) підтверджено, що збірка 5776/4 належить ТОВ фірма "Планета, а тому за всі під'єднання до такої збірки відповідає позивач.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ч.1 ст. 277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

В пункті 6.41. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ), встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до частини першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006р. N 122 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. N 562 прийнята Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (надалі - Методика); за змістом пункту 1.1 Методики вона встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (пункт 1.2 Методики). Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Підпункт 3 частини 1 пункту 2.1 Методики передбачає застосування зазначеної Методики на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією та в разі виявлення, зокрема, таких порушень Правил користування електричною енергією, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням або без порушення схеми обліку.

У пункті 1.2 Правил дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. Водночас зі змісту інших положень Правил, зокрема з того ж підпункту 1 пункту 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі N 15/147/10).

Таким чином, для донарахування вартості електроенергії споживачу визначальним є факт порушення ним Правил користування електричною енергією; якщо ж таку особу порушника встановити неможливо, відповідає власник майна, або особа, яка володіє іншими речовими правами щодо цього майна.

Натомість матеріали справи не містять доказів на підтвердження викладених у складених відповідачем актах відомостей, про те, що ГРЩ-0,4 кВ, що знаходиться на сходовій клітині перебуває на балансі позивача.

Колегія суддів зазначає, що єдиний документ, в якому відображено, що ГРЩ-0,4 кВ знаходиться у балансовій належності ТОВ фірма "Планета" Лтд є складений відповідачем акт про порушення №46058 від 30.03.2016р.

Матеріали справи містять документи, що спростовують факти, викладені в вищенаведеному акті.

Відтак, відмовляючи у задоволенні позову, місцевим господарським судом не було враховано, що в матеріалах справи міститься акт Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії у місті Києві № 08/11-14-366 від 02.07.2016р., відповідно до якого за зверненням позивача було проведено позаплановий захід з державного енергетичного нагляду на енергетичних об'єктах та встановлено наступне.

Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційній відповідальності сторін на балансі споживача знаходиться КЛ-4,0 кВ від ЗБ-5776/3 до ЗБ-5776/4, ЗБ-5776/4, КЛ-0,4 кВ від ЗБ-5776/4 до ГРЩ ресторану та внутрішні мережі, КЛ-0,4 кВ від ЗБ-5776/4 до ГРЩ комп'ютерного клубу та внутрішні мережі і електроустановки ресторану Суаре за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрілців, буд.11.

Під час огляду встановлено, що фактична схема обліку не відповідає договорній. Фактично встановлено два лічильника, які не вказані в додатках до договору. На однолінійній схемі в Акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін не вказана до облікова ГРЩ-0,4 кВ, яка розташована на сходовій клітині та від якої здійснюється електропостачання ПрАТ Супутник Україна на підставі договору №3111366 від 28.01.2004р.

Відповідно до вищезазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що під час прийняття спірного акту відповідачу було відомо, що від ГРЩ-0,4 кВ, що знаходиться на сходовій клітині, здійснюється електропостачання ПрАТ Супутник Україна на підставі укладеного договору.

Крім того, позивач 01.09.2017р. надав до Київського апеляційного господарського суду копію висновку експерта №14431/16-46 від 30.06.2017р. за результатами проведення електротехнічної експертизи, проведеної в інший господарський справі.

Колегією суддів встановлено, що вказана експертиза проводилась по тому самому об'єкту, що є предметом розгляду в межах даної справи. В обґрунтуваннях подання даного доказу позивач вказує, що даний висновок містить відомості, які є важливими для повного та всебічного розгляду справи.

Також позивачем було обґрунтовано неможливість подання даного доказу до суду першої інстанції.

За загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу рішення цього суду або відхилені судом. Водночас суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Однак подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Підставами для задоволення клопотання про додаткове подання доказів можуть бути: а) додаткові докази існували в момент розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає, не знала і не могла знати про їх існування; б) додаткові докази існували в момент розгляду справи в суді першої інстанції, і особа, яка їх подає, знала про їх існування, але не змогла надати їх суду з причин, які від неї не залежали; в) суд першої інстанції помилково виключив з судового розгляду надані особою докази, які мали значення для справи; г) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив особі в задоволенні клопотання про витребування чи залучення доказів, які мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не обмежений у праві збирати докази, зокрема, витребувати їх у сторін та інших учасників провадження, а також будь-яких інших осіб незалежно від їх участі у справі. З метою правильного вирішення спору апеляційний господарський суд зобов'язаний витребувати необхідні для вирішення спору докази.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приймає даний висновок експерта, як доказ у даній справі, оскільки заявник не міг подати дані докази до суду першої інстанції, так як висновок експерта був складений 30.06.2017р., тобто після прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно висновку експерта № 14431/16-46 від 30.06.2017 р., у результаті проведених досліджень не встановлено факту щодо здійснення самовільного підключення споживачів електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Планета" ЛТД до електричної мережі за схемою, вказаною в Акті про порушення № 46059 від 30.03.2016р. Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Крім того, Висновком експерта встановлено, що схеми електромереж, які зазначені в Акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток 6А до Договору № 3106861 від 11.09.2003р.), а також схеми електропостачання (додатки 10, 13 до Договору від 11.09.2003р. № 3106861), на час огляду, не відповідають фактичним схемам електромереж.

Також, експерт зробив висновок, що документально ніякими спільними документами між ПАТ "Київенерго" та власником електричних мереж ТОВ Фірма "Планета" ЛТД, належність ГРЩ, через який, за твердженнями, викладеними у матеріалах справи Публічним акціонерним товариством "Київенерго", здійснювалось самовільне підключення Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Планета" ЛТД до електричної мережі, до балансової належності та експлуатаційної відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Планета" ЛТД, не підтверджується.

Дослідивши даний висновок експерта, колегія суддів дійшла висновку, що експертом було досліджено схеми електромереж, які зазначені в акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності (додаток 6А до договору №3106861 від 11.09.2003р.), схеми електропостачання (додатки 10, 13 до договору №3106861 від 11.09.2003р.), які розглядаються у справі №910/11369/16.

Також судом встановлено, що належних доказів спростування зазначених висновків відповідачем не надано.

Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Дослідження висновку експерта - це процесуальна дія, спрямована на одержання з висновку експерта відомостей про факти судом і доведення їх до сприйняття учасників процесу. Суд зобов'язаний особисто сприйняти наданий йому висновок експерта з метою його правильної оцінки при винесенні рішення. Досліджуючи висновок експерта, суд повинен перевірити дотримання прав осіб, які беруть участь у справі, під час призначення та проведення експертизи, а також чи було їм надано можливість ознайомитися з висновком експертизи.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 ГПК України висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Згідно п.18 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" у перевірці й оцінці експертного висновку судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке оформлене протоколом № 1194 від 06.06.2016р. засідання комісії по розгляду акта про порушення №46058 від 30.03.2016р. є безпідставним, оскільки як встановлено апеляційним судом, самовільне підключення позивачем до електричної мережі за схемою, вказаною у відповідному акті про порушення, не здійснювалося.

Відтак, рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2016р. у справі №910/11369/16 не відповідає фактичним обставинам справи.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 104 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Планета" ЛТД на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2016р. у справі №910/11369/16 з підстав,викладених у ній, підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2016р. у справі №910/11369/16 підлягає скасуванню у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Планета" ЛТД на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2016р. у справі №910/11369/16 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2016р. у справі №910/11369/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4. Визнати недійсним рішення комісії ПАТ Київенерго , яке оформлене Протоколом №1194 від 06.06.2016 року засідання комісії по розгляду акта про порушення №46058 від 30.03.2016р.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Планета" ЛТД (04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 11а, ідентифікаційний код 19036437) 1378,00 грн. судового збору за подання позову.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Планета" ЛТД (04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 11а, ідентифікаційний код 19036437) 1515, 80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

8. Матеріали справи № 910/11369/16 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

С.А. Гончаров