Постанова

від 27.09.2017 по справі 910/6783/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2017 р. Справа№ 910/6783/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Іоннікової І.А.

За участі представників:

Від позивача: Ляхович Е.М. - представник

Від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД ТРЕЙД ОПТИМА на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року по справі № 910/6783/17 (суддя - Привалова А.І.)

за позовом Приватного (малого) підприємства Алекс

до Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД ТРЕЙД ОПТИМА

про стягнення 153 097,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року у справі № 910/6783/17 позовні вимоги Приватного (малого) підприємства Алекс задоволено в повному обсязі.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД ТРЕЙД ОПТИМА на користь Приватного (малого) підприємства Алекс основний борг у сумі 153 097 грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2296 грн. 47 коп. Видати наказ.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ ФУД ТРЕЙД ОПТИМА звернулося до Київського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року у справі № 910/6783/17 та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог Приватного (малого) підприємства Алекс відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно визнав доведеними обставини, що мають значення для справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.09.2017.

Представник позивача 25.07.2017 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача 13.09.2017 через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та зобов'язання сторін скласти акт звірки взаєморозрахунків.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 продовжено строк вирішення спору, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД ТРЕЙД ОПТИМА про зобов'язання сторін скласти акт звірки взаєморозрахунків - задоволено, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю ФУД ТРЕЙД ОПТИМА направити до Приватного (малого) підприємства Алекс свого повноважного представник для складання акту звірки взаєморозрахунків за договором № 90/06 від 23.06.2015. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю ФУД ТРЕЙД ОПТИМА та Приватне (мале) підприємство Алекс скласти акту звірки взаєморозрахунків за договором № 90/06 від 23.06.2015 та надати оригінал відповідного акту в суд до 26.09.2017.

27.09.2017 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків підписаного тільки представником позивача та докази направлення відповідного акту відповідачу електронною поштою.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 не виконав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

23.06.2015 року між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено Договір № 90/06 (далі - Договір), згідно п.1.1 якого позивач зобов'язувався продавати мінеральну воду власного виробництва відповідачу (далі - товар) в асортименті та розфасовці, по кількості, ціні та на умовах, вказаних у Договорі.

Ціни на товар узгоджуються сторонами і вказуються в супровідних документах (п.2.1 Договору).

Згідно з п.2.2 Договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за поставлену партію товару у повному обсязі (100%) протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту її отримання.

В умовах п.7.2. Договору визначено, що відповідач гарантує, що оплата за поставлений товар буде проведена в повному обсязі та в строк, визначений у Договорі.

Пунктом 11.4. Договору встановлено термін дії договору, і зазначено, що він діє до 31.12.2015 року, а за відсутності заперечень Сторін термін дії Договору продовжується на наступний рік.

Пункт 8.6. передбачає, що припинення дії та/або розірвання договору, згідно п.11.5. не звільняє Покупця від зобов'язань по оплаті поставленого продавцем товару та суми виставленої неустойки.

На виконання умов договору позивачем за видатковими накладними № РН-АЛ00740 від 08.09.2016р. та № РН-АЛ00748 від 12.09.2016р., копії яких залучені до матеріалів справи, поставив відповідачу товар на загальну суму 155 131,20 грн.

Відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань за договором повну вартість отриманого товару в сумі 153 097,67 грн. позивачу не оплатив.

При цьому, 25.01.2017р. відповідач звертався до позивача з листом б/н від 25.01.2017р., в якому запропонував графік погашення заборгованості, що на той час складала 183 097,67 грн., протягом лютого 2017 - серпня 2018 рр.

Як зазначає позивач, рекомендованим листом за вих. № 23 від 31.01.2017р. відповідачу було надіслано відповідь з проханням провести остаточні розрахунки протягом 45 календарних днів. Відповіді на даний лист відповідач не надав, однак відповідачем було здійснено часткову оплату у сумі 30 000,00 грн.

Оскільки отриманий товар відповідач не оплатив у повному обсязі, позивач 10.03.2017р. рекомендованим листом направив відповідачу претензію за вих. № б/н від 09.03.2017р. з вимогою про сплату боргу. Проте, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Згідно пояснень позивача, часткові платежі відповідача проводилися на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з тої заборгованості, що виникла у найдавніший (минулий) період, до повного її погашення.

Крім того, як вбачається з довідки ПАТ Комінвестбанку за вих. № 253 від 19.05.2017р., доданої до справи позивачем, відповідач при проведенні платежів за отриманий товар у призначенні платежу вказував лише номер та дату договору, тобто без уточнення номеру та дати видаткової накладної, за якою оплачувався отриманий товар. Відтак, суд вважає обґрунтованим проведення позивачем зарахування платежів відповідача на погашення заборгованості за попередні періоди.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 153 097,67 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт отримання товару за представленими накладними відповідачем ні у першій інстанції ні у суді апеляційної інстанції не спростовано та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 153 097,67 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 153 097,67 грн. правомірна задоволена судом попередньої інстанції.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД ТРЕЙД ОПТИМА залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2017 року по справі № 910/6783/17 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/6783/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

І.А. Іоннікова