Постанова

від 20.10.2017 по справі 908/520/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.10.2017 р. справа №908/520/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді секретар судового засідання за участю представників прокурор: від позивача 1: від позивача 2: від відповідача 1: від відповідача 2: ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, посвідчення ОСОБА_6, за довіреністю без участі представника не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 (підписано 10.07.2017) у справі№908/520/17 (суддя Топчій О.А.) за позовом Заступника Прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах 1.Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, м.Дніпро 2.Державної установи Дружелюбівський виправний центр (№1) , с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області до 1.Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» , м. Запоріжжя пропро визнання недійсними та скасування наказів, зобов'язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 р. у справі №908/520/17 позов задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2573/15-16сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою . Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.10.2016 № 8-3786/15-16сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 54,4759 га кадастровий номер 2321581400:03:001:0002 в постійне користування .

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів повернути на користь Державної установи Дружелюбівський виправний центр (№1) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 54,4759 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0002) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова 29а, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок № 35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2 400,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів (69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева 3, код ЄДРПОУ 40672883) на користь прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова 29а, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок № 35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2 400,00 грн.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 р. по справі №908/520/17 в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 р. №8-2573/15-16 СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.10.2016 р. №8-3786/15-16 СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування , припинити провадження у справі в частині задоволених позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду від 04.07.2017р. по справі №908/520/17 є таким, що прийнято із порушенням норм процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що господарським судом першої інстанції протиправно не застосовано п. 92 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011р. №1242. Вважає, що вказаною нормою матеріального права передбачено можливість місцевого органу виконавчої влади відмінити свій попередній розпорядчий документ шляхом визнання його таким, що втратив чинність. Крім того, зазначив, що провадження у справі повинно бути припинено на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи скасування самим Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області оскаржуваних наказів станом на момент розгляду судової справи та прийняття судового рішення.

Заступник прокурора Запорізької області у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про правомірне відхилення судом першої інстанції клопотання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про припинення провадження у справі.

Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції в поясненнях щодо апеляційної скарги просить залишити рішення місцевого господарського суду від 04.07.2017 у справі №908/520/17 без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області без задоволення.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю члена колегії-судді ОСОБА_3, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді: Склярук О.І., Будко Н.В.

Розгляд апеляційної скарги відкладався.

У зв'язку з перебуванням у відпустці члена колегії-судді ОСОБА_7, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді: Будко Н.В., Геза Т.Д.

Прокурор у судових засіданнях заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Представник апелянта у судовому засіданні 12.09.2017р. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача 1 у судових засіданнях заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.

На території с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області з 1988 року по 29.11.1999 функціонувала установа ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому (на теперішній час - Державна установа «Дружелюбівський виправний центр» (№1).

На підставі рішення Вільнянської районної ради народних депутатів від 11.04.1991 №58 установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому 24.01.1997 видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312, який зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 710.

Вказаним державним актом посвідчено отримання установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому у постійне користування земельної ділянки загальною площею 2788 га для ведення сільського господарства, яка розташована на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29.11.1999 №165 установу ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому перейменовано в Дружелюбівську виправну колонію Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№ 1).

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 21.11.2004 № 219 Дружелюбівську виправну колонію (№1) перейменовано у Дружелюбівський виправний центр (№1).

Наказом Державної пенітенціарної служби України від 01.11.2011 № 480 Дружелюбівський виправний центр Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№1) перейменовано у Дружелюбівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1).

Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016 № 3679/128/5 державну установу «Дружелюбівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)» перейменовано у державну установу «Дружелюбівський виправний центр (№1)» .

Розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації від 25.11.2003 № 630 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії №1» Дружелюбівській виправній колонії №1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель загальною площею 2718 га, які розташовані на території Дружелюбівської сільської ради (т.1, а.с. 75).

На виконання вказаного розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на замовлення Дружелюбівської виправної колонії (№1) (договір № 71 від 23.02.2004) протягом 2004-2005 років виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Розпорядженням Вільнянської районної державної адміністрації від 27.10.2005 № 765 «Про затвердження технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської ВК №1» затверджено технічну документацію по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 загальною площею 2552,0047 га, з них: сільськогосподарських угідь 2352,9046 га, в тому числі ріллі 2095,9430 га, на території Дружелюбівської сільської ради. (т. 1, а.с.76).

Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ від 12.08.2016 № 8-2573/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» , яким надано дозвіл ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» (відповідач 2) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, розташованої на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Орієнтовний розмір земельної ділянки 55,0000 га. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) (т.1, а.с. 55).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.10.2016 № 8-3786/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування» , затверджено розроблений проект землеустрою та надано у постійне користування ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 54,4759 га (кадастровий № 2321581400:03:001:0002) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту (т.1, а.с.56).

Не погодившись із вищевказаними обставинами, Заступник прокурора Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом в інтересах Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та Державної установи Дружелюбівський виправний центр (№1) про:

- визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2573/15-16-сг від 12.08.2016р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ;

- визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-3786/15-16-сг від 10.10.2016р. «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 54,4759га кадастровий номер 2321581400:03:001:0002 в постійне користування» ;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 54,4759 га кадастровий номер 2321581400:03:001:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 , щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України , земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією .

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 у справі № 908/520/17 повернуто без розгляду позовну заяву прокурора.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі №908/520/17 скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 про повернення позовної заяви, а справу № 908/520/17 передано на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що прокурором при зверненні до суду з даним позовом дотримані вимоги ст. ст. 2 , 29 Господарського процесуального кодексу України , ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині визначення порушення інтересів держави та обґрунтування необхідності їх захисту, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Вищевказана постанова Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі №908/520/17 не оскаржувалась в касаційному порядку та є такою, що набрала законної сили, у зв'язку із чим обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням не потребують доведення під час розгляду даної справи.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2017 по справі № 808/3080/16 (яка набрала законної сили 10.05.2017) адміністративний позов державної установи Дружелюбівський виправний центр (№ 1) Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» про визнання протиправною відмову відповідача у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок загальною площею 2450,3133 га, які розташовані на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, викладену у листі від 23.06.2016 № 8-8-0.3-5097/2-16 задоволено.

Вказаною постановою визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок загальною площею 2450,3133 га, які розташовані на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, викладену у листі від 23.06.2016 № 8-8-0.3-5097/2-16; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання від 26.05.2016 про надання державній установі «Дружелюбівський виправний центр (№1)» дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок загальною площею 2450,3133 га, які розташовані на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Відповідно до інформаційних довідок за № 89342791 станом на 12.06.2017 та за №91057940 станом на 04.07.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321581400:03:001:0002 площею 54.4759 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, форма власності - державна, розмір частки: 1, власник: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, підстава виникнення іншого речового права - наказ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування, серія та номер 8-3786/15-16-СГ, виданий 10.10.2016, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою; правокористувач: ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» ; власник: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; земельна ділянка площею 54,4759 га.

Розглядаючи вказану справу по суті спору судом встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 54,4759 га (кадастровий № 2321581400:03:001:0002) на момент її передачі відповідачем 1 у постійне користування ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» перебувала у постійному користуванні позивача 2, установи ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому, на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312 від 24.01.1997.

Наведене стало підставою для звернення Заступника прокурора Запорізької області з позовною заявою про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2573/15-16-СГ від 12.08.2016, № 8-3786/15-16-СГ від 10.10.2016 та зобов'язання відповідача 2 повернути земельну ділянку площею 54,4759 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0002) на користь позивача 2.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2573/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та від 10.10.2016 №8-3786/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 54,4759 га кадастровий номер 2321581400:03:001:0002 в постійне користування» видано у порушення вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим вони підлягають визнанню недійсними та скасуванню. Також, суд задовольнив вимоги щодо зобов'язання ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» повернути на користь Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 54,4759 га (кадастровий № 2321581400:03:001:0002).

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень, Донецький апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, передбачених ч. 8 ст. 122 Кодексу, у власність або користування для всіх потреб.

Органом, уповноваженим державою розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області станом на час виникнення спірних правовідносин є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області ( відповідач 1).

Статтею 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян чи юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішеннями органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

З огляду на викладене, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України та ст. 19 Конституції України, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області змогло би розпорядитись спірною земельною ділянкою виключно після припинення, у встановленому чинним законодавством порядку, права постійного користування позивача 2 на неї.

Водночас, матеріали даної справи свідчать, що право постійного користування позивача 2 на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку на момент видання Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області спірних наказів припинено не було. Земельна ділянка у користувача не вилучалась та знаходилася в постійному користуванні.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Доказів зворотнього матеріали справи не містять та сторонами у процесі розгляду справи не надано.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2573/15-16 СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та від 10.10.2016 №8-3786/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування» суперечать ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України та порушують право постійного користування землею позивача 2.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У відповідності до частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, враховуючи знаходження спірної земельної ділянки на момент винесення оскаржуваних наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на праві постійного користування позивача 2, накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2573/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та від 10.10.2016 № 8-3786/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування» порушують права Державної установи Дружелюбівський виправний центр (№1) щодо володіння земельною ділянкою, у зв'язку із чим підлягають визнанню недійсними та скасуванню, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» повернути на користь Державної установи Дружелюбівський виправний центр (№1) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 54,4759га (кадастровий №2321581400:03:001:0002), то під час задоволення цих вимог місцевий господарський суд не врахував наступне.

У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною 2 ст. 95 Земельного кодексу України передбачено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 54,4759 га (кадастровий № 2321581400:03:001:0002).

Вказаний запис було внесено на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування

Проте, право постійного користування Державної установи «Дружелюбівський виправний центр № 1» спірною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності підтверджено Державним актом серії І-ЗП № 001312 та в установленому законодавством порядку не припинялося.

В матеріалах справи відсутні належні докази, у розумінні ст.34 ГПК України, які б свідчили про факт вибуття з володіння (користування) позивача 2 земельної ділянки площею 54,4759 га (кадастровий № 2321581400:03:001:0002) та фактичне користування земельною ділянкою ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» .

Докази існування обставин, які унеможливлювали б використання позивачем 2 спірної земельної ділянки, фактичні дані на підтвердження обставин порушення відповідачем 2 прав позивача 2 щодо користування земельною ділянкою, до матеріалів справи жодною стороною не надані.

Як вбачається з письмових пояснень другого відповідача, ним, жодним чином, не чинилися перешкоди другому позивачу в користуванні вищевказаною земельною ділянкою.

Навпаки, дізнавшись про суспільне напруження біля спірної земельної ділянки, ним було прийнято рішення про добровільне повернення земельної ділянки, проте у зв'язку з наявністю зареєстрованого обтяження, у зв'язку з накладенням арешту на земельну ділянку ухвалою від 12.11.2016 по справі 314/7204/16-К слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області, проведення перереєстрації права користування з відповідача 2 неможливо до зняття арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, вимоги прокурора в частині зобов'язання повернути земельну ділянку відповідачем 2 позивачу 2 фактично зводяться до необхідності відновлення державної реєстрації права на земельну ділянку за позивачем 2 та скасування державної реєстрації речового права на земельну ділянку за відповідачем 2.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги про зобов'язання ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» повернути на користь Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 54,4759 га (кадастровий № 2321581400:03:001:0002) підлягають залишенню без задоволення.

При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що Державна установа «Дружелюбівський виправний центр (№1)» , як законний користувач спірної земельної ділянки, не позбавлена права звернутись до державного реєстратора із заявою про скасування державної реєстрації права постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" спірною земельною ділянкою, враховуючи визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.10.2016 № 8-3786/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування» , який слугував підставою для внесення відповідного запису до Реєстру.

Що стосується твердження заявника апеляційної скарги (Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області), що провадження по справі стосовно вимог про визнання недійсними наказів підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, то судова колегія зазначає наступне.

Згідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п.п.4.2.,4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 ч.1. ст. 80 ГПК України) зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень тобто актів ненормативного характеру, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК України.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливо в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

15.05.2017р. Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ № 8-2361/15-17-СГ «Про припинення права користування земельною ділянкою» .

Зазначеним наказом, серед іншого, прийнято рішення про припинення ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення площею 54,4759га (кадастровий № 2321581400:03:001:0002). За змістом пункту 4 наказу, вирішено накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2573/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та від 10.10.2016 № 8-3786/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування» вважати такими, що втратили чинність.

Проте, зазначене посилання не свідчить про те, що між сторонами врегульовано питання щодо предмета спору.

Апеляційний господарський суд зазначає, що накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2573/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та від 10.10.2016 № 8-3786/15-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування» є актами індивідуальної дії та вичерпують свою дію фактом виконання, що свідчить про відсутність потреби в винесенні окремого наказу про втрату чинності оскаржуваних наказів.

До того ж, вирішуючи спір в даній справі про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2573/15-16-СГ та від 10.10.2016 № 8-3786/15-16-СГ господарський суд повинен виходити з оцінки дій державного органу, вчинених останнім на момент прийняття оскаржуваних наказів.

За таких обставин, доводи скаржника стосовно того, що судом першої інстанції протиправно не було застосовано п. 92 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242, яка передбачає можливість місцевого органу виконавчої влади відмінити свій попередній розпорядчий документ шляхом визнання його таким, що втратив чинність, не має значення під час вирішення спору в даній справі, оскільки суд повинен надати оцінку діям державного органу, вчиненим останнім на момент прийняття оскаржуваних наказів.

Відповідно до приписів ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В даному випадку, місцевим господарським судом, під час розгляду справи не було враховано усі обставини справи, зокрема, що спірна земельна ділянка не знаходилася у другого відповідача, а тому рішення по справі в частині задоволення позовних вимог щодо повернення земельної ділянки підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині - про відмову у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Отже, судовий збір за подання позовної заяви, в частині задоволення позовних вимог підлягає відшкодуванню за рахунок Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. В частині відмови у задоволені позовних вимог витрати підлягають покладенню за рахунок прокурора, щодо судових витрат за пред'явлення апеляційної скарги, то такі витрати підлягають покладенню на скаржника.

Результати апеляційного провадження у справі №908/520/17 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 р. у справі №908/520/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 р. (підписано 10.07.2017р.) у справі №908/520/17 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» повернути на користь Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 54,4759 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0002) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів, та стягнення судових витрат за пред'явлення позову у розмірі 2400,00грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» .

В цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог, та здійснити перерозподіл судових витрат за пред'явлення позову.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69059, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова 29а, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок № 35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області) суму судового збору сплаченого при пред'явленні позову у розмірі 3200,00 грн., та суму судового збору сплаченого прокурором за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду про повернення позовної заяви у розмірі 1600,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 р. (підписано 10.07.2017р.) у справі №908/520/17 залишити без змін.

Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді Н.В. Будко

ОСОБА_3

Надруковано 7 екз.

1 - прокурору;

2 - позивачам;

2 - відповідачам;

1 - у справу;

1 - ГСЗО.