Постанова

від 03.10.2017 по справі 910/8297/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2017 р. Справа№ 910/8297/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Тищенко О.В.

за участі представників:

від позивача: Науменко А.В. - представник;

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Військової частини А0215 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 року у справі № 910/8297/17 (суддя: Грєхова О.А.)

за позовом Військової частини А0215

до Публічного акціонерного товариства Банк Михайлівський

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Гранум Ресурс

про стягнення забезпечення виконання договору про закупівлю, інфляційних витрат та 3 % річних у розмірі 22 146, 60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А0215 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Банк Михайлівський про стягнення забезпечення виконання договору про закупівлю, інфляційних витрат та 3 % річних у розмірі 22 146, 60 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва 17.07.2017 року у справі № 910/8297/17 в задоволенні позовних вимог Військової частини А0215 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Військова частина А0215, звернулася до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 року у справі № 910/8297/17 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги Військової частини А0215 задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду не відповідає нормам матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим - підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.09.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 розгляд справи відкладено на 03.10.2017.

У судове засідання 03.10.2017 представники відповідача та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача та третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

03.11.2014 між Військовою частиною А0215 (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гранум Ресурс (далі - постачальник) укладено Договір про закупівлю товару за державні кошти № 261/14 (далі - Договір поставки), за умовами постачальник зобов'язувався у 2014 році постити замовникові товар, зазначений у пункті 1.2 та у Специфікації товару (Додаток № 1 до Договору). Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити такий товар.

Найменування товару: наріжчик швів (далі - товар), код 28.24.1 Інструмент електромеханічний для роботи однією рукою; інструмент ручний портативний із силовим урухомлювачем/приводом, інший згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010. Кількість товару зазначена у специфікації товару (Додаток № 1 до Договору) (п. 1.2 Договору поставки).

Відповідно до п. 1.4 Договору поставки постачальник здійснює постачання товару за цим Договором після відправлення замовником (командиром військової частини А0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов Договору. яким замовник визначає обсяги закупівлі товару.

У разі планування закупівлі за рахунок коштів спеціального фонду дане письмове повідомлення надається постачальнику замовником виключно після надходження коштів на рахунки замовника на вищевказані цілі.

Згідно з п. 1.5 та 1.6 Договору поставки підставою замовлення є Річний план закупівель на 2014 рік Міністерство оборони України, військова частина А0215 , код ЄДРПОУ 24981451, затверджений рішенням комітету з конкурсних торгів від 23.12.2013 № 239/13 (зі змінами). Підставою укладення Договору є Протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів військової частини А0215 від 20.10.2014 № 600/14.

У відповідності до пункту 3.1 Договору поставки сума цього Договору становить 692 583 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 115 430,50 грн.

Сума цього Договору включає всі витрати постачальника, які пов'язані з постачання товару. У випадку перевищення постачальником суми Договору, сума перевищення оплаті не підлягає.

Пунктом 3.2 Договору поставки обумовлено, що ціна одиниці товару, визначена за результатами процедури торгів у протоколі погодження ціни (Додаток № 2 до Договору).

За умовами п. 4.1 Договору поставки розрахунки за товар здійснюються за фактом постачання згідно з чинним законодавством протягом 2014 бюджетного року, за умови проведення платежів Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області, після отримання представником замовника (військовою частиною А1049) наступних документів:

- рахунку фактури;

- видаткової накладної;

-акту прийому поставленого товару (форма - Додаток № 3 до Договору), затвердженого командиром військової частини А0215;

- акту прийому (форма № 4, затверджена наказом Міністерства оборони України від 24.12.2010 № 690), затвердженого командиром військової частини А3406.

Відповідно до п. 4.6 Договору поставки після закінчення постачання товару та проведення розрахунків за цим Договором) або по факту припинення дії цього Договору) сторони у місячний строк проводять остаточну звірку взаєморозрахунків з підписання акту виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків (форма - Додаток № 4 до Договору). Акт виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків є підтвердженням взаємного виконання сторонами зобов'язань за даним Договором.

Згідно з п. 5.1, п. 5.2 та п. 5.3 Договору поставки строк постачання товару до 01.12.2014. Товар поставляється після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов Договору. Місце поставки товару: м. Миколаїв, склад вантажоотримувачу замовника (військова частина А3406). Товар поставляється силами, засобами постачальника. Постачальник за два робочі дні до дати постачання товару повинен повідомити замовника про дату його постачання.

У відповідності до пункту 5.5 Договору поставки датою виконання зобов'язань постачальника з постачання товару є дата затвердження замовником (командиром військової частини А0215) акту прийому поставленого товару (форма - Додаток № 3 до Договору).

Пунктом 6.3 Договору поставки передбачено, що постачальник зобов'язаний здійснити постачання товару в строки, відповідно до умов цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами. Строк дії Договору - до 31.12.2014, а в частині гарантійних зобов'язань до повного їх виконання (п. 10 Договору поставки).

Згідно з п. 11.5 Договору поставки постачальником внесено забезпечення виконання умов Договору в розмірі 13 851,66 грн.

Вид надання забезпечення виконання договору про закупівлю: гарантія (безвідклична, безумовна банківська гарантія, оформлена відповідно до вимог постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639).

Замовник повертає забезпечення виконання Договору про закупівлю після виконання постачальником Договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або Договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених частинами першою та другою статті 30, частиною третьою статті31 Закону. А також згідно з умовами, зазначеними у Договорі, але не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Замовник повертає постачальнику оригінал гарантії особисто, після отримання від нього оригіналу запиту на таке повернення. При отриманні оригіналу гарантії особисто, необхідно надати керівнику підприємств - паспорт, завірену копію документу, що підтверджує його повноваження (наказ, протокол установчих зборів, тощо); уповноваженому представник підприємства - паспорт, довіреність на право отримання оригіналу гарантії.

Одночасно з поверненням оригіналу банківської гарантії сторони підписуються Акт передачі гарантії.

Забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається замовником у разі не виконання або несвоєчасного виконання постачальником свої зобов'язань за Договором закупівлі та/або порушення якості (комплектності) та/або кількості товару.

Кошти, що надійшли як забезпечення виконання Договору (у разі, якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

29.12.2014 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди, викласти пункти 1.1, 3.1, 4.1, 4.3 та 10.1 Договору поставки у новій редакції.

Пунктом 1.1 Договору поставки (у редакції Додаткової угоди № 1) визначено, що виконавець зобов'язується поставити замовникові товар у відповідності до специфікації товару, а замовник прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п. 3.1 Договору поставки (у редакції Додаткової угоди № 1) сума цього договору становить 692 583 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 115 430,50 грн.

За умовами п. 4.1 Договору поставки (у редакції Додаткової угоди № 1) розрахунки за товар, наданий у 2015 році, здійснюються за фактом постачання згідно з чинним законодавством протягом 2015 бюджетного року, за умови проведення платежів Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області, після отримання представником замовника (військовою частиною А1049) наступних документів:

- рахунку фактури;

- видаткової накладної;

- акту прийому поставленого товару (форма - Додаток № 3 до Договору), затвердженого командиром військової частини А0215;

- акту прийому (форма № 4, затверджена наказом Міністерства оборони України від 24.12.2010 № 690), затвердженого командиром військової частини А3406.

Договір діє по 20.03.2015, а в частині проведення розрахунків і дії гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання (п. 10.1 Договору поставки у редакції Додаткової угоди № 1).

Надалі, сторонами було також укладено Додаткову угоду № 2 від 27.01.2015 до Договору, якою пункти 1.1, 3.1, 4.1, 4.3, 10.1 та 13.1 Договору викладено в новій редакції.

При цьому, у Додатку № 1 до Договору від 03.11.2014 № 261/14 в редакції додаткової угоди № 2 від 27.01.2015 Специфікація товару сторонами погоджено термін постачання товару - до 01.12.2014 після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов Договору.

Відповідач листом № 150115 від 15.01.15. повідомив позивача про готовність поставити товар за Договором до 21.01.15.

Проте, відповідач не виконав умови укладеного між сторонами Договору щодо своєчасної поставки товару, порушив строки поставки з 02.12.14. по 26.01.15.

Наведені обставини були встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі №910/22804/15 за позовом Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А 0215 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гранум Ресурс про стягнення 87 265,46 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі №910/22804/15, повторного доказування не потребують.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст. 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

У розділі І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639 (надалі - Положення), визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії. Гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти №261/14 від 03.1.2014, 30.10.2014 Публічним акціонерним товариством Банк Михайлівський (далі - відповідач, гарант) як гарантом надано Гарантію забезпечення виконання договору про закупівлю № 490/10-Г, за умовами якої, гарант зобов'язувався виплатити бенефіціару будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що 13 851,66 грн., після одержання гарантом викладеної на українській мові та підписаної уповноваженою особою письмової вимоги бенефіціара, у якій бенефіціар заявляє щодо невиконання або несвоєчасного виконання принципалом своїх зобов'язань за договором закупівлі та/або порушення якості (комплектності) та/або кількості товару.

Сума гарантії залишається незмінною.

Гарант в десятиденний строк з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара (з доданими до неї документами) розглядає та перевіряє її на відповідність умовам даної гарантії, та перераховує на рахунок бенефіціара суму, яка визначена в цій гарантії.

Гарант має право відмовити бенефіціарові, якщо вимога або додані до неї документи:

- не відповідають умовам гарантії;

- надані гарантові по закінченні строку дії Гарантії.

Письмова вимога бенефіціара повинна бути відправлена на поштову адресу гаранта: 01001, м. Київ, провулок Рильський, буд. 10-12/3, разом з:

- копією (ями) засвідченою (ними) бенефіціаром відповідного (них) документа (ів), яка (і) підтверджують, що принципал не виконав свої зобов'язання за Договором;

- карткою із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством.

Зобов'язання гаранта за цією гарантією припиняються у разі:

1) сплати бенефіціару загальної суми цієї гарантії;

2) закінчення строку, на який видана гарантія;

3) відмови бенефіціара від свої прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією;

4) закінчення строк дії Договору.

Термін дії банківської гарантії по 31.01.2015 включно.

Ця гарантія цілком і автоматично втрачає свою силу після закінчення строку її дії, незалежно від того, чи була вона повернута чи ні. Зобов'язання по цій гарантії припиняються із закінченням строку гарантії. Передача Бенефіціаром та/або іншою особою вимоги за гарантією установі зв'язку до закінчення останнього дня строку гарантії не може розцінюватися як своєчасне пред'явлення такої вимоги, якщо така вимога була отримана гарантом після закінчення строку гарантії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з Вимогою від 04.12.2014 за № 350/129/138/3070/пс, яку підписано тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини А 0215 Сідаш В.В., про сплату забезпеченого зобов'язання на суму 13851,66 грн.

До вказаної вимоги від 04.12.2014 № 350/129/138/3070/пс позивачем додано завірену копію повідомлення № 350/129/138/2646/пс; завірену копію доповіді про порушення строків постачання; завірену копію картки із зразками підписів та завірену копію Гарантії.

За результатами розгляду вимоги позивача відповідачем 19.12.2004 року відмовлено бенефіціарові у її задоволенні, оскільки вимогу підписано неуповноваженою особою та не надано відповідачеві всіх належних чином оформлених документів, передбачених Гарантією, а саме: 1) картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством; 2) копії документів, посвідчені бенефіціаром, які підтверджують, що принципал не виконав зобов'язання за договором закупівлі, яким крім іншого є: договір № 261/14 від 03.11.2014 року, що повинен містити предмет, який відповідає умовам Гарантії та строки виконання поставки товарів, що є простроченими, як вказано у вимозі.

20.01.2015 позивач повторно звернувся до відповідача з Вимогою за №350/129/138/116/пс від 20.01.2015 року, про виплату грошових коштів у сумі 13851,66 грн., встановлених Гарантією. Дану вимогу підписано уповноваженою особою - командиром військової частини А0215 Байдак Ю.А.

До листа за №350/129/138/116/пс від 20.01.2015 року додано лист ГУ Державної казначейської служби у Вінницькій області щодо підтвердження підпису та печатки уповноваженої особи та завірена копія договору.

За наслідками розгляду відповідачем повторної вимоги позивача, викладеної у листі банк у своєму листі від 03.02.2015 листом за № 24-05-1560 зазначив, що бенефіціар не дотримався умов Гарантії та не надав банку всіх належним чином оформлених документів, передбачених Гарантією, а саме: 1) картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара (оригінал), що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством; 2) копії документів, посвідчених бенефіціаром, які підтверджують, що принципал не виконав зобов'язання за договором. Як зазначив гарант у даному листі, відповідно до умов договору принципал повинен був поставити товар у термін до 01 листопада 2014 року, після відправлення бенефіціаром принципалу повідомлення про готовність виконання умов договору. Однак, позивачем надано копію такого повідомлення, але не надано доказів його відправлення у зв'язку із чим не вбачається можливим зробити висновок, що строк виконання зобов'язань за договором настав і з боку принципала існує порушення.

Таким чином, спір між сторонами справи виник внаслідок невиконання відповідачем, як гарантом, його зобов'язань за Гарантією.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Нормами ч. 1 ст. 565 Цивільного кодексу України передбачено, гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Отже, з умов Гарантійного листа та норм права слідує, що обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.09.2011 № 3-63гс11.

Як вже зазначалось, за умовами Гарантійного листа до письмової вимоги, яка пред'являється бенефіціаром гарантові у зв'язку із невиконанням зобов'язань принципалом, має бути додано:

- копію(ями) засвідчену(ними) бенефіціаром відповідного(них) документа(ів), яка(і) підтверджують, що принципал - ТОВ Гранум Ресурс не виконав свої зобов'язання за договором;

- картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством.

З наведених умов Гарантії, зокрема, вбачається, що картка із зразками підпису посадової особи бенефіціара надається бенефіціаром гарантові у вигляді оригіналу.

Враховуючи вказані умови Гарантії та обставин справи, які підтверджуються матеріалами справи, вимога позивача від 04.12.2014 за № 350/129/138/3070/пс, містила копію картки із зразками підписів, яка засвідчена неналежною особою.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що позивачем при зверненні до відповідача із вимогою від 04.12.2014 за № 350/129/138/3070/пс порушено правила, встановлені ч. 2 ст. 563 Цивільного кодексу України та умови гарантійного листа, а саме до даної вимоги не додано документи, вказані в гарантії.

Щодо вимоги №350/129/138/116/пс від 20.01.2015 року судом встановлено, що до вимоги позивачем було додано: лист ГУ Державної казначейської служби у Вінницькій області щодо підтвердження підпису та печатки уповноваженої особи та завірена копія договору.

З наведеного переліку документів, доданих до другої вимоги, вбачається, що позивачем не надано відповідачеві жодного документу, які передбачені Гарантійним листом.

Таким чином, позивачем не доведено і документально не підтверджено того факту, що ним було додано до своїх вимог ті документи, які передбачені Гарантійним листом та необхідні для задоволення гарантом вимог бенефіціара, зокрема, оригіналу картки із зразками підписів.

Водночас, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ Про віднесення Публічного акціонерного товариства БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ до категорії неплатоспроможних Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві БАНК МИХАИЛІВСЬКИЙ та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку та рішення від 13.06.2016 року № 991 Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у Приватному акціонерному товаристві БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ .

Згідно з даними рішеннями розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23 травня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ було призначено Ірклієнка Ю.П.

Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 р. оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товаритсва БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ .

На підставі Рішення НБУ № 124-рш виконавчою дирекцією Фонду гарантування винесено Рішення № 1213 від 12.07.2016 р., згідно з яким з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ Ірклієнко Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування № 1702 від 01.09.2016 р. змінено Уповноважену особу фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ та призначено Волкова О.Ю.

В умовах здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації діяльність Банку регламентується спеціальним законодавством, зокрема, Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Відповідно до абз. 3 п. 2 та п. 3 ст. 46 Закону з дня призначення Уповноваженої особи, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 статті 49 Закону Уповноважена особа припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Частиною 4 вказаною вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Отже, з огляду на зазначене вище, та враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для Позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , при цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для стягнення з відповідача коштів у сумі 13851,66 грн. відсутні, а відтак, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини А0215 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 року по справі № 910/8297/17 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/8297/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді А.Г. Майданевич

О.В. Тищенко