Ухвала

від 27.09.2017 по справі 2-4725/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-4725/11

Провадження № 4-с/761/349/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу представника в інтересах боржника ОСОБА_1, заінтересовані особи: старший державний виконавець Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Свистанюк Юлія Григорівна про визнання неправомірними рішення, дій державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - скаржник) звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Свистанюк Юлії Григорівни (далі по тексту - державний виконавець), відповідно до якої просила скасувати постанову державного виконавця від 19.04.2017 про відкриття виконавчого провадження (ВП №53796505) з примусового виконання виконавчого листа № 2-4725/2011, виданого 26.03.2013 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення із скаржника на користь ТОВ Кредекс Фінанс заборгованості по кредитному договору в сумі 11 791, 58 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 94 250, 10 грн. та покласти на Броварський МВ ДВС ГТУЮ у Київській області судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.06.2017 позивач отримав виклик від державного виконавця. 12.06.2017 скаржнику стало відомо про те, що державний виконавець постановою від 19.04.2017 відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-4725/2011, виданого 26.03.2013 Шевченківським районним судом м. Києва. Вказану постанову скаржник не отримував. Виконавчий лист, що знаходився в матеріалах виконавчого провадження, мав бути пред'явлений до виконання до 19.03.2014. Двічі виконавчий лист пред'являвся до виконання, останнього разу був повернутий на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження . Скаржник зазначає, що державний виконавець неправильно застосував норми ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 4, ч. 1 і 2 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , що призвело до безпідставного відкриття виконавчого провадження. Вказану обставину скаржник вважає підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки виконавчий лист № 2-4725/2011 був пред'явлений поза межами строку пред'явлення виконавчих документів до виконання.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду надав письмові заперечення на скаргу, відповідно до яких пояснив, що копія оскаржуваної постанови скаржнику надсилалась, проте повернулась до виконавчої служби у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Крім того, пояснив, що виконавчий лист № 2-4725/2011 останнього разу був повернутий постановою від 20.03.2017 без прийняття на підставі п. 6 ч. 4 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з чим у відповідності до норм чинного Закону, строк пред'явлення встановлювався до 20.03.2020. Щодо змін стосовно коду ЄДРПОУ стягувача, то державний виконавець не має право вносити самостійно зміни до виконавчого документу. Таким чином, вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

05.10.2016 набрав законної сили Закон України Про виконавче провадження в новій редакції від 02.06.2016.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження в редакції від 02.06.2016 з відповідними змінами та доповненнями, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2013 Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-4725/2011 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ Кредекс Фінанс заборгованості по кредитному договору в сумі 11 791, 58 доларів США, що згідно офіційного курсу валют НБУ становить 94 250, 10 грн. та судового збору в сумі 942, 50 грн. (а.с. 8-9).

Строк пред'явлення до виконання до 19.03.2014.

Як вбачається з відміток на виконавчому листі, документ був повернутий 31.03.2015, провадження завершено на підставі п. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (чинного на час завершення виконавчого провадження, на даний момент втратив чинність) та 20.03.2017 виконавче провадження завершено згідно п. 6 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження (в новій редакції від 02.06.2016 з відповідними змінами та доповненнями від 17.02.2017).

Згідно п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення,зокрема, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до п. 5 Розділу XIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України Про виконавче провадження в редакції від 02.06.2016, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 12 Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, з врахуванням наведеного, строки подальшого пред'явлення до виконання вказаного виконавчого листа визначені положеннями Закону України Про виконавче провадження , в редакції від 02.06.2016 з відповідними змінами та доповненнями від 17.02.2017.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження , під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (ч. 1 ст. 28 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, стягувач 14.04.2017 звернувся до виконавчої служби із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа № 2-4725/2011

19.04.2017 державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копія постанови була направлена скаржнику, що підтверджується відповідним супровідним листом від 19.04.2017 за № 38030 (38031), копією конверту з відміткою пошти про повернення за закінченням терміну зберігання та відповідним зворотним повідомленням.

06.06.2017 державним виконавцем направлено скаржнику Виклик за вих. № 40201 щодо необхідності з'явитись до виконавчої служби.

Копію оскаржуваної постанови скаржник отримав 12.06.2017, що підтверджується відміткою на Заяві скаржника від 12.06.2017.

З врахуванням наведеного, з матеріалів справи не вбачається, що стягувач звернувся до виконавчої служби з пропущенням строку, встановленого Законом України Про виконавче провадження . Крім того, не доведено скаржником в судовому засіданні і тієї обставини, що державний виконавець невірно застосував положення Закону України Про виконавче провадження щодо строків прийняття до виконання виконавчих документів та відкрив виконавче провадження. Такж, у відповідності до положень Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець не має відповідних повноважень щодо внесення змін у текст виконавчого документу в разі виявлення в ньому помилок.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України Про виконавче провадження та ст. 383-387 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Скаргу представника в інтересах боржника ОСОБА_1, заінтересовані особи: старший державний виконавець Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Свистанюк Юлія Григорівна про визнання неправомірними рішення, дій державного виконавця та скасування постанови від 19.04.2017 року про відкриття виконавчого провадження №53796505 з виконання виконавчого листа №2-4725/11-ц, виданого 26.03.2013 року Шевченківським районним судом м.Києва, - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: