Ухвала

від 17.10.2017 по справі 329/291/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/3789/17 Головуючий у 1 інстанції: Богослов А.В.

Є.У.№ 329/291/17 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Бєлки В.Ю.

Трофимової Д.А.

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_4 на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 21 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства ОСОБА_4 , про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 5,2636 га, розташована на території Обіточненської сільської ради Чернігівського району Запорізької області відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1. Так, 15.08.2008 директор ФГ ОСОБА_4 ОСОБА_4 запропонував їй укласти договір оренди землі та взяв на себе усі зобов'язання щодо оформлення та реєстрації такого договору, вона погодилася та підписала договір оренди землі. Тривалий час вона намагалася отримати примірник договору оренди землі. І лише взимку 2014 року отримала примірник договору оренди землі та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 28.01.2014. Отримавши примірник договору вона звернула увагу, що в ньому стоїть не її підпис і такий договір вона не підписувала з відповідачем.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд, визнати договір оренди землі від 15.08.2008 №55 підписаний від її імені невідомою собою, недійсним.

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 21 серпня 2017 року позов задоволено повністю.

Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством ОСОБА_4 №55 від 15 серпня 2008 року - визнано недійсним.

Стягнуто з Фермерського господарства ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 24 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду ФГ ОСОБА_4 подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в та ухвалити нове, по суті позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 5,2636 га, кадастровий НОМЕР_3, що розташована на території Обіточненської сільської ради Чернігівського району Запорізької області відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 29.12.2006.

28 січня 2014 року реєстраційна служба Чернігівського районного управління юстиції Запорізької області здійснила реєстрацію права оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 15 років за ФГ ОСОБА_4 . Підставою для такої реєстрації був договір оренди землі №55 від 15.08.2008, укладений між ОСОБА_3 та ФГ ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права серії НОМЕР_2 від 28.01.2014.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що оспорюваний договір оренди не був підписаний позивачкою.

Ця обставина підтверджується висновком почеркознавчої експертизи №4-144 від 11.07.2017, проведеної Запорізьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, за яким підписи в графах М.Я.Назаренко в договорах оренди землі №55 від 15.08.2008, виконані не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що договір оренди виконувався та позивач отримувала орендну плату, не можуть бути підставою для визнання правомірним договору у якому відсутній підпис позивачки, тому що за таких обставин неможливо з'ясувати узгодженість суттєвих умов договору.

Так, позивач посилається на те, що редакція договору, який був зареєстрований без її підпису, відрізняється від тієї, яку вона мала намір укласти та копію якого мала, тим більше, його умови суперечать закону.

Відповідно позивач заперечує свій намір на передання належної їй земельної ділянки в оренду на умовах, зазначених в оспорюваному договорі.

За частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на те, що доказів на підтвердження того, що позивач була обізнана щодо умов договору оренди та погоджувала їх, відповідачем не надано, суд першої інстанції зробив правильний висновок про неможливість відмови у позові на підставі того що раніше позивач отримувала орендну плату.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, згідно положень статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частиною п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. На підставі статті 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Свої висновки суд першої інстанції зробив з посиланням на висновки Верховного Суду України, в постанові суду від 25 грудня 2013 року №6-118цс13, за якими при вирішенні судом спору про визнання договору недійсним з підстав відсутності у сторони волі на його укладення правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору, а не момент його державної реєстрації.

При апеляційному розгляді відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності, зазначаючи про те, що позивач знала про від відсутність її підпису у договорі взимку 2014 року (січень або лютий), а до суду звернулася в березні 2017 року, тобто з пропуском трирічного строку звернення до суду.

Натомість за ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідачем не надано достовірних відомостей про дату отримання позивачем примірника оспорюваного договору.

Крім того, за ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем до ухвалення судового рішення не робилася заява про застосування строку позовної давності, що унеможливлює вирішення питання про застосування позовної давності на стадії апеляційного перегляду судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 21 серпня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: