Постанова

від 18.10.2017 по справі 821/1233/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1233/17 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.А.,

при секретарі - Рябчич А.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2017 року №0001051306 на суму 58112,50 грн, -

встановив:

17 серпня 2017 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4В.) до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2017 року №0001051306 на суму 58112,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.04.2017 р. за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 щодо взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомпанія Лан за листопад 2016 року складено акт перевірки №19/21-22-13-03/НОМЕР_1. На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0001051306 від 08 червня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 58112,50 грн. Позивач вважає, що дане податкове повідомлення - рішення прийнято контролюючим органом без з'ясування фактичних обставин та з порушенням чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач 03 жовтня 2017 року подав письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає з таких підстав. В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_4 відобразила взаємовідносини з ТОВ Агрокомпанія Лан (код ЄДРПОУ 38339930) в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року №9242551942 від 15.12.2016 року, сума податкового кредиту 46490,00 грн. В ході проведення перевірки реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом-постачальником не встановлена, як наслідок такі операції не мають впливу на податковий облік позивача. Все це на думку відповідача є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини викладені в акті перевірки.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

ФОП ОСОБА_4 зареєстрована Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні, свідоцтво про державну реєстрацію №24990000000047838 від 03.02.2016 року. Позивач знаходиться на податковому обліку в Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області №210316014920 від 03.02.2016 року. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №200259088 від 01 квітня 2016 року.

За період, що перевірявся позивач здійснював такі види діяльності за КВЕД: 46.90- Неспеціалізована оптова торгівля; 46.43 - Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення: 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

На підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області № 303 від 19 квітня 2017 року, направлення №271/21-22-13-03 від 19 квітня 2017 року, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.4. п.78.1 ст.78, ст.81 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_4 щодо взаємовідносин з ТОВ Агрокомпанія Лан за листопад 2016 року.

При перевірці використано: податкову декларацію з ПДВ за листопад 2016 року, договір з ТОВ Агрокомпанія Лан №1 від 01.11.2016 року, платіжні доручення, особові рахунки по сплаті ПДВ, податкові, видаткові накладні, рахунки фактури. Для проведення зустрічної звірки до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області направлено запит Про проведення зустрічної звірки суб'єкта оподаткування №51/7/21-03-13-02 від 10.01.2017 року.

За наслідками перевірки ГУ ДФС у Херсонській області складено акт Про результати документальної виїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) щодо взаємовідносин з ТОВ Агрокомпанія Лан (код ЄДРПОУ 38339930) за листопад 2016 року № 19/21-22-13-03 від 28 квітня 2017 року (а.с. 8-20), висновком якого є порушення вимог п.44.1 ст.44, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за перевіряємий період листопад 2016 року на загальну суму ПДВ 46490,00 грн, в результаті чого занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного (звітного) періоду, яка сплачується до державного бюджету (рядок 18.1) на суму 46490,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 19/21-22-13-03 від 28 квітня 2017 року, відповідачем 08 червня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 58112,50 грн, в тому числі основний платіж 46490 грн, штрафні (фінансові) санкції 11622,50 грн.

Підставою для висновків акту перевірки та, як наслідок, для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач зазначив, що контрагент-постачальник позивача не має такого виду діяльності за КВЕД, який дає змогу реалізувати придбану позивачем продукцію. Керівник та головний бухгалтер ТОВ Агрокомпанія Лан заперечує свою причетність до здійснення товариством фінансово-господарської діяльності, а позивач не надала доказів оплати придбаного товару та не надала доказів реалізації цього товару.

При вирішенні спору по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вимогами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

ОСОБА_5 з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

ОСОБА_5 положень статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що для включення ФОП ОСОБА_4 до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість достатніми підставами мають бути: придбання нею товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, належним чином оформлена первинна бухгалтерська документація.

Преамбула до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачає, що цей ОСОБА_6 визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

ОСОБА_6 поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

ОСОБА_5 з вимогами ст. 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 січня 2011 року у справі № 21-37а10. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідачем, відповідно до акту перевірки та письмових заперечень, реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом-постачальником заперечується з таких підстав. ТОВ Агрокомпанія Лан в період листопада 2016 року здійснював такі види діяльності за КВЕД: 28.30 - Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; 33.20 - становлення та монтаж машин і устаткування; 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основна); 46.61 - Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт. Посадовими особами товариства є керівник та бухгалтер - ОСОБА_7, який не підтвердив свою причетність до здійснення товариством фінансово-господарської діяльності. Товариство не має в наявності будь-яких основних фондів та виробничих потужностей, на ньому працює одна особа, яка є одночасно і керівником і головним бухгалтером. Жодних договорів на виконання іншими суб'єктами господарювання допоміжних послуг товариство не укладало та такими послугами не користувалось. Таким чином, перевіркою встановлено, що документальне оформлення операцій з отримання послуг від ТОВ Агокомпанія Лан за листопад 2016 року в сумі ПДВ 46490 грн, позбавлене юридичної сили та є безпідставним, а тому відсутні підстави вважати правовідносини між позивачем та ТОВ Агрокомпанія Лан реальними та враховувати їх вплив на податкову звітність.

Позивач надав первинні документи на підтвердження взаємовідносин з контрагентом-постачальником.

З наданої бухгалтерської документації вбачається, що між позивачем та контрагентом ТОВ Агрокомпанія Лан укладено договір №1 від 01 листопада 2016 року ( а.с. 29-32), термін дії договору з 01.11.2016 року по 31.12.2017 року (п.13.1 договору). Продавець зобов'язується передати покупцю товар у кількості та за ціною, що зазначені відповідно до умов даного договору, покупець зобов'язується приймати товар, обробляти його до продажу кінцевим споживачам та оплачувати товар відповідно до умов цього договору (п.1.1. договору). Моментом переходу права власності на товар від продавця до покупця є момент оплати товару останнім в порядку, передбаченому розділом 5 договору (п.1.3 договору). Покупець зобов'язаний: забезпечувати прийом та обробку товару для його подальшого продажу кінцевим споживачам крім товару неналежної якості та з терміном придатності (датою кінцевої реалізації) меншим ніж 6 місяців; забезпечувати схоронність товару з моменту його прийому до моменту передачі в торгівельну мережу: забезпечувати збирання та перевезення непроданого товару із торгівельної мережі до бази експедирування покупця. Продавець зобов'язаний … одночасно з товаром передавати покупцю документи, що підтверджують його кількість, приналежність та відповідність (сертифікат, висновок або лист державної санітарно-епідеміологічної експертизи, тощо) вимогам чинного законодавства України. При прийманні-здачі товару за кількістю і якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при ОСОБА_8 СРСР від 15.06.1965 р. №П-6, та Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при ОСОБА_8 міністрів СРСР від 25.04.1966 р. №П-7 та іншими діючими нормативними документами (п.4.1. договору). Покупець зобов'язаний розраховуватися з продавцем щомісячно за фактично реалізований товар по відпускній ціні продавця (п.5.1 договору). Усі зміни до даного Договору вносяться тільки за погодженням сторін і оформлюються додатковими угодами (п.12.1 договору).

Судом встановлено, що додаткових угод до договору №1 від 01.11.2016 року сторонами не укладалось.

На виконання умов договору продавець 20 листопада 2016 року передав покупцю товар: гребінці чоловічі великі 500 шт за ціною 7,48 грн всього на суму 3740,00 грн; гребінці чоловічі маленькі 1000 шт за ціною 4,98 грн всього на суму 4980,00 грн; карти 36 листів 3600 шт за ціною 5,00 грн всього на суму 18000,00 грн; карти 54 листів 1500 шт за ціною 5,80 грн всього на суму 8700,00 грн; ліхтарик 2 лампи 1728 шт за ціною 5,55 грн всього на суму 9590,40 грн; ліхтарик 3 лампи 1920 шт за ціною 11,56 грн всього на суму 22195,20 грн; ліхтарик 4 лампи 1728 шт за ціною 9,18 грн всього на суму 15863,04 грн; пакет майка 5000 шт за ціною 0,34 грн всього на суму 1700 грн; пакет з пластиковою ручкою 2990 шт за ціною 4,97 грн всього на суму 14860,30 грн; пакет господарський 4000 шт за ціною 1,65 грн всього на суму 6600 грн; пакет з ручкою 7000 шт за ціною 2,04 грн всього на суму 14280 грн; пакет маленький з ручкою 6000 шт за ціною 1,47 грн всього на суму 8820 грн; ручка 520 1728 шт за ціною 3,72 грн всього на суму 6428,16 грн; ручка 521 1728 шт за ціною 3,72 грн всього на суму 6428,16 грн; ручка 503 1920 шт за ціною 3,72 грн всього на суму 7142,40 грн; ручка 505 2304 шт за ціною 3,72 грн всього на суму 8570,88 грн; ручка 801 чотна 1728 шт за ціною 4,40 грн всього на суму 7603,20 грн; ручка 567 синя 3456 шт за ціною 3,70 грн всього на суму 12787,20 грн; ручка 555 синя 8400 шт за ціною 1,47 грн всього на суму 12348,00 грн; ручка 555 чорна 5600 шт за ціною 1,47 грн всього на суму 8232,00 грн; tribal синя 2880 шт за ціною 4,56 грн всього на суму 13132,80 грн; цінник 2000 шт за ціною 4,15 грн всього на суму 8300 грн. Товару передано всього на 264362,09 грн, з них 44060,35 ПДВ. Передача товару підтверджується податковою накладною №1 від 20.11.2016 року, рахунком-фактурою №СФ-0001 від 20.11.2016 року, видатковою накладною №РН-001 від 20.11.2016 року.

На виконання умов договору продавець 18 листопада 2016 року передав покупцю товар: цінник зелений 3000 шт за ціною 4,05 грн всього на суму 12150 грн. Товару передано всього на 14580,00 грн, з них 2430,00 ПДВ. Передача товару підтверджується податковою накладною №1 від 18.11.2016 року, рахунком-фактурою №СФ-001 від 18.11.2016 року, видатковою накладною №РН-01 від 18.11.2016 року.

Сплата за отриманий в листопаді 2016 року товар відбувалась в кілька етапів: 06 грудня 2016 року в сумі 2187,00 грн, 09 грудня 2016 року в сумі 39654,31, 21 грудня 2016 року в сумі 100000 грн, 19 січня 2017 року в сумі 50000 грн, 20 квітня 2017 року в сумі 65000 грн, 24 квітня 2017 року в сумі 22100,80 грн, 14 липня 2017 року в сумі 1000 грн.

Сторони не надали суду доказів звернення ТОВ Агрокомпанія Лан до ФОП ОСОБА_4 з питання затримки в оплаті поставленого товару, що враховуючи умови договору №1 від 01.11.2016 року мало бути вчинено вже в березні 2017 року.

Сторони не надали суду доказів реалізації придбаного у ТОВ Агрокомпанія Лан товару контрагентам-покупцям.

Суд не погоджується з позицією ФОП ОСОБА_4 стосовно наявності розумної економічної причини та наявності мети отримати доход у взаємовідносинах з ТОВ Агрокомпанія Лан , з таких підстав.

ОСОБА_5 з відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомпанія Лан здійснює такі види діяльності за КВЕД: 28.30 - Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; 33.20 - становлення та монтаж машин і устаткування; 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основна); 46.61 - Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт.

З перелічених видів економічної діяльності жоден не дає ТОВ Агрокомпанія Лан можливості здійснити передбачені договором №1 послуги. За правилами Національного класифікатора України (чинного з 01.01.2012 року) розділ поділяється на групи, які в свою чергу можуть поділятись на класи, але в будь-якому разі ці групи та класи відносяться саме до відповідного розділу. Клас 28.30 відноситься до розділу 28 - Виробництво машин і устаткування. Клас 33.20 відноситься до розділу 33 - Ремонт і монтаж машин і устаткування. Відповідно, класи 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин та 46.61 - Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням відносяться до розділу 46.2 - Оптова торгівля сільськогосподарською сировиною та живими тваринами та розділу 46.6 - Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням. Врешті, клас 49.41 відноситься до розділу 49.4 - Вантажний автомобільний транспорт, надання послуг перевезення речей.

Тобто, контрагент-постачальник здійснив такі види діяльності, які не внесено ним до ЄДРПОУ та не зазначено перед органами статистики.

Окремо суд звертає увагу, що позивач протягом грудня 2016 року-липня 2017 року сплачувала кошти за отриманий товар, порушуючи вимоги договору №1 від 01.11.2016 року стосовно порядку оплати товару; періодичність сплати за отриманий товар передбачала періодичність реалізації відповідних партій товару в торгівельних мережах; передача товару на реалізацію в торгівельні мережі передбачає отримання та складання певних первинних документів, притаманних таким господарським операціям; сторони не надали доказів реалізації отриманих товарів, як не надали й доказів зміни умов договору №1 від 01.11.2016 року.

Позивач не довів, а відповідач не встановив, яким чином господарські відносини з ТОВ Агрокомпанія Лан використовувались в подальшій діяльності та як вони плинули на отримання позитивного економічного ефекту, що, враховуючи суму угоди в 278942 грн, розцінюється судом як відсутність економічних причин для здійснення відповідних господарських відносин.

Сторони не довели наявність економічної мети направленої на отримання економічної вигоди щодо господарських операцій, натомість, як доказ протилежного, суд бере до уваги відсутність доказів реалізації отриманого товару та відсутність будь-яких доказів звернення продавця на адресу покупця з вимогою сплатити за отриманий товар, як це передбачає договір №1 від 01.11.2016 року. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції.

Проаналізувавши надані сторонами документи стосовно господарських відносин з ТОВ Агрокомпанія Лан суд не встановив переконливих доказів розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності з цим контрагентом, до того ж керівник та головний бухгалтер ТОВ Агрокомпанія Лан ОСОБА_7 заперечив, перед Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, свою причетність до спірних господарських операцій.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Втім податкова вигода може визнаватись необґрунтованою зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). Слід зазначити, що діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Платник податків самостійно визначає для себе коло партнерів в різних сферах господарської діяльності, але він повинен забезпечити доказову базу для належного підтвердження господарських операцій.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

ОСОБА_5 Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Первинні фінансові та бухгалтерські документи, надані позивачем є недостатніми для висновку про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом в повному обсязі, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про правомірність дій відповідача.

Наведене зумовлює правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 08 червня 2017 року №0001051306 на суму 58112,50 грн.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 18 жовтня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 23 жовтня 2017 р.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 8.3.3.