КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9374/17 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
24 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Ісаєнко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2017 року у справі за адміністративним позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Публічного акціонерного товариства Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва про стягнення заборгованості.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2017 року позов задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва" (код ЄДРПОУ 01035101) на користь Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 40375920) заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з березня по червень 2017 року в сумі 54363,80 грн. (п'ятдесят чотири тисячі триста шістдесят три гривні вісімдесят копійок).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві перебуває на обліку ПАТ Український головний проектно - розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва (код ЄДРПОУ 01035101).
Колишнім працівникам відповідача було призначено пенсію, у відповідності до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , в редакції від 13.12.1991р. № 1977-ХІІ. З моменту призначення по сьогоднішній день пенсіонер отримують вказаний вид пенсії.
За відповідачем обліковується заборгованість по різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року №848-VIII, (далі - Закон №848-VIII), і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.03.2017 р. по 30.06.2017 р. у розмірі 54363,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи засвідченими копіями відповідних повідомлень (розрахунків) разом із доказами їх надіслання (вручення) відповідачу за березень-червень 2017 р., картками особового рахунку.
Управлінням, згідно направлених повідомлень відповідачу, було визначено до сплати різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам за період березня 2017 р. по червень 2017р. за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, а саме:
Березень - нараховано до сплати 7 792,36 грн., але в суму - боргу зараховано переплату в 664,96 грн. і тому борг складає - 7 127,40 грн.
Квітень - нараховано до сплати 19 975,30 грн.;
Травень - нараховано до сплати 13 740,79 грн.;
Червень - нараховано до сплати 13 520,31 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
Так, відповідно до частини 9 статті 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Згідно пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. №372) за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Тобто, враховуючи положення вказаної статті на відповідача, з моменту призначення пенсії, було покладено обов'язок відшкодовувати органам Пенсійного фонду України між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів .
Однак на сьогоднішній день вказаний вище Закон України в редакції від 13.12.1991р. № 1977-ХІІ втратив чинність на підставі набрання законної сили Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність від 26.11.2015 № 848-VIII, де також законодавцем закріплено обов'язок підприємства здійснювати відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме в ч. б ст. 37 визначено: різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.
З наведених норм вбачається, що на відповідача, як старим так і новим Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , покладено обов'язок щодо сплати до Пенсійного фонду вищевказаної різниці в сумі пенсії.
Пунктом 5 Порядку № 372, встановлено, що зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Оскільки відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві різницю між сумами пенсій, призначених на підставі Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність та пенсіями, обчисленими відповідно до інших законодавчих актів особам, які працювали на його підприємстві за оскаржуваний період, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача, що вони не є науковою установою та те, що довідки про підтвердження стажу наукової роботи ними не видавались, оскільки ці обставини не є належним та допустимими доказами та не звільняють апелянта від сплати коштів.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного і водогосподарського будівництва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: Ю.А. Ісаєнко
А.Ю. Коротких
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2017 |
Оприлюднено | 27.10.2017 |
Номер документу | 69761462 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Ганечко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні