Справа № 369/7177/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/780/592/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 12.10.2017
УХВАЛА
Іменем України
12 жовтня 2017 року м.Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар: ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника ТОВ ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2017 року про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
В С Т А Н О В И Л А:
Прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №32016110200000067 за ознаками злочину ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.
07 липня 2017 року слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області клопотання задовольнив, наклавши арешт на майно, а саме:
готівкові кошти у білому конверті у кількості 79 банкнот по 100 доларі США кожна, загальною сумою 7900 доларів США, готівкові кошти у сумі 110520 гривень, жорсткий диск ST380817HS, жорсткий диск ST380815AS.
Слідчий суддя послався на те, що дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, воно підлягає задоволенню, оскільки відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 05.07.2017 року слідчого СУ ФР Києво-Святошинського ОДГО ГУ ДФС у Київській області старшого лейтенанта податкової поліції ОСОБА_9 речі та документи, на які прокурор просить накласти арешт визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №32016110200000067.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2017 року, скасувати ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2017 року в частині накладення арешту на майно, належне ОСОБА_8 , що було вилучене в ході проведення обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до протоколу обшуку від 04.07.2017 p., а саме: готівкові грошові кошти у білому конверті у кількості 79 банкнот по 100 доларів США кожна, загальною сумою 7900 доларів США та готівкові грошові кошти у сумі 110520 гривень.
Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно в частині накладення арешту на належне ОСОБА_8 , що було вилучене в ході проведення обшуку в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до протоколу обшуку від 04.07.2017 p., а саме: готівкові грошові кошти у білому конверті у кількості 79 банкнот по 100 доларів США кожна, загальною сумою 7900 доларів США та готівкові грошові кошти у сумі 110520 гривень.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що розгляд вказаного подання був проведений без виклику власника грошових коштів. Зазначає, що в ухвалі слідчого судді Києво-Святошинського районного суду від 09.06.2017р. не надано дозвіл на їхнє відшукання, тому їх вилучення є незаконним. Вважає, що в зв`язку з цим вилучені грошові кошти незаконно визнані речовими доказами. Крім того дані кошти були вилучені особами, які не мали прав та повноважень проводити обшук та інші слідчі дії.
Заслухавши суддю доповідача,
думку представника ОСОБА_8 ОСОБА_10 , який підтримав апеляційну скаргу, та просив її задовольнити,
прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника, та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим до клопотання, кримінальне провадження №3201611020000067 здійснюється за фактом сприяння невстановленими особами в період 2016 року в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, діючим суб`єктам підприємницької діяльності шляхом оформлення безтоварних операцій з продажу імпортованої продукції за участю ТОВ «Пікаділлі» (код ЄДРПОУ 37606014), ТОВ «ТД ФОІ» (код ЄДПОУ 40014595), ТОВ «Імек Фрут» (код ЄДРПОУ 39662353), ТОВ «Деливер Плюс» (код ЄДРПОУ 39157234), тов. «Фрут Лайт» (код ЄДРПОУ 39334472), ТОВ «Іберія Фрут» (код ЄДРПОУ 38964649).
Враховуючи, що перевірка вищенаведених обставин органом досудового розслідування триває, то відповідно до ст. 170 КПК України існує необхідність у накладенні арешту на майно, що вилучено під час обшуку, згідно протоколу обшуку від 04.07.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , та визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадження, а саме на готівкові грошові кошти у білому конверті у кількості 79 банкнот по 100 доларів США кожна, загальною сумою 7900 доларів США та готівкові грошові кошти у сумі 110520 гривень.
Перевіривши доводи органу досудового розслідування з приводу необхідності накладення арешту, встановивши достатність даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах та які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування щодо обставин вчинення злочину, врахувавши положення ст.ст. 98, 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає, що матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.
Відповідно до вимог ст.170 КПК України арешт допускається, зокрема з метою збереження речових доказів. Згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів може бути накладений на майно будь якої фізичної чи юридичної особи, якщо є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.
Враховуючи, що метою накладення арешту у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, то посилання апелянта як на підставу для скасування ухвали слідчого судді, щовилучені кошти не підпадають під визначення речових доказів є необґрунтованим, оскільки згідно постанови про визнання речовими доказами від 05.07.2017р. вказані об`єкти визнані речовими доказами (а.с.13-16).
Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, на даній стадії вирішення питання про неправомірність визнання даних коштів речовими доказами та встановлення належності даних коштів - знаходиться поза межами повноважень слідчого судді.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на готівкові грошові кошти у білому конверті у кількості 79 банкнот по 100 доларів США кожна, загальною сумою 7900 доларів США та готівкові грошові кошти у сумі 110520 гривень з метою забезпечення їх збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на грошові кошти, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Поновити строк на апеляційне оскарження представнику ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду від 07 липня 2017 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2017 року залишити без змін.
С У Д Д І:
(підписи)
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2017 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 69771299 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Київської області
Рудніченко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні