Рішення

від 10.10.2017 по справі 536/1514/17

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1514/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Колотієвського О.О.,

при секретарі - Клоновій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Агрофірма Вересень про визнання договору оренди земельної ділянки розірваним, зобов язання повернути ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2017 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Агрофірми Вересень про визнання договору оренди земельної ділянки розірваним, зобов язання повернути ділянку.

ОСОБА_1 обґрунтував свій позов тим, що він є власником земельної ділянки, розташованої на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області загальною площею 3,32 га., кадастровий номер 5322480800:02:000:0152.

01.09.2008 року, між ОСОБА_1, та відповідачем, Агрофірмою Вересень , укладено Договір № 131 оренди вищезазначеної земельної ділянки. Термін дії договору - до 2018 року.

Позивач має намір самостійно обробляти земельну ділянку, тому листом від 05 серпня 2017 року, повідомив відповідача, що Договір №131 оренди земельної ділянки від 01.09.2008 року, розриває в односторонньому порядку, як це передбачено договором, не обумовлюючи таке розірвання настанням будь-яких подій та умов, в тому числі невиконанням орендарем умов договору, а в зв'язку з необхідністю ведення особистого сільськогосподарського виробництва, що зумовлює використання за особистими потребами вказаної земельної ділянки.

Також, позивач прохав відповідача, в 10-денний термін з моменту отримання його повідомлення про припинення дії договору внаслідок його розірвання в односторонньому порядку, передати йому вищезазначену земельну ділянку за актом приймання-передачі в вигляді, в якому вона була передана Агрофірмі Вересень в оренду.

Агрофірмою Вересень , лист позивача отримано 08.08.2017 року, про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 3970300020585, проте будь-якої відповіді не було надано, земельну ділянку не повернуто.

Пунктом 36 спірного договору оренди землі передбачено його розірвання в односторонньому порядку.

Пункт 36 договору №131 є чинним, а тому повиннен виконуватися у повному обсязі.

На підставі викладеного, позивач просила суд ухвалити рішення, яким визнати розірваним в односторонньому порядку, на його вимогу, договір №131 оренди земельної ділянки, розташованої на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер 5322480800:02:000:0152, загальною площею 3,32 га, укладений 01.09.2008 року між ОСОБА_1, та Агрофірмою Вересень , та який зареєстровано у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , запис за № 041056700219.

Зобов'язати Агрофірму Вересень передати йому, ОСОБА_1 за актом приймання-передачі, земельну ділянку, належну йому на праві власності, розташовану на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер 5322480800:02:000:0152 , загальною площею 3, 32 га, в стані, в якому вона була передана в оренду.

Судові витрати по справі стягнути на його користь з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися. На адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання не з явився, про час і місце розгляду справи належно увідомлений, про причини неявки суд не повідомив. Заяв про розгляд справи за його присутності або про причини неявки від відповідача не надходило, що за відсутності заперечень позивача є підставою для ухвалення заочного рішення (ст. 224 ЦПК України ).

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступне:

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області: ділянка загальною площею 3,32 га., кадастровий номер 5322480800:02:000:0152, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, виданий 28.10.2002 року на його ім'я, Гориславською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області.

01.09.2008 року, між ОСОБА_1, та відповідачем, Агрофірмою Вересень , укладено Договір № 131 оренди вищезазначеної земельної ділянки, який зареєстровано у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що 05.05.2010 р. зроблено запис за № 041056700219. Термін дії договору - до 2018 року.

Позивач має намір самостійно обробляти земельну ділянку, тому листом від 05.08.2017 року, він повідомив відповідача, що Договір оренди земельної ділянки № 131 від 01.09.2008 року, розриває в односторонньому порядку, як це передбачено договором, не обумовлюючи таке розірвання настанням будь-яких подій та умов, в тому числі невиконанням орендарем умов договору, а в зв'язку з необхідністю ведення особистого сільськогосподарського виробництва, що зумовлює використання за особистими потребами вказаної земельної ділянки.

Також, позивач прохав відповідача, в 10-денний термін з моменту отримання його повідомлення про припинення дії договору внаслідок його розірвання в односторонньому порядку, передати йому вищезазначену земельну ділянку за актом приймання-передачі в вигляді в якому вона була передана Агрофірмі Вересень в оренду.

Агрофірмою Вересень , лист позивача отримано 08.08.2017 року, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 3970300020585. Відповіді на даний лист позивачу відповідач не надав.

Відповідач земельні ділянки в добровільному порядку не повертає.

Договір оренди земельної ділянки № 131, укладений сторонами 01.09.2008 року в письмовій формі, підписаний обома сторонами; сторони у справі були вільними в укладенні договору та визначенні його умов, ними було досягнуто згоди з усіх істотних та додаткових умов договору, до яких включено, окрім типових умов, і особливі, у тому числі умови пункту 36. Після підписання договору, він був зареєстрований у встановленому законом порядку в Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України .

Відповідно до ч. 1 статті 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 статті 210 , ч. 3 статті 640 ЦК України , ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України та статті 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Тобто, при укладенні спірного договору, сторонами було дотримано всіх зазначених в статтях 202 , 203 ЦК вимог, необхідних для чинності правочину, як в цілому, так і окремих його частин, в тому числі у п.36 договору, згідно якого, розірвання договору в односторонньому порядку, допускається. Сторони на власний розсуд погодили саме таку умову розірвання договору в односторонньому порядку, і саме в такій редакції.

При укладенні договору сторонами було дотримано також інших вимог законодавства, а саме: ч.1 статті 627 , ч.1 статті 628 , статті 629 , ч.1 статті 638 , ч.3 статті 651 Цивільного кодексу України .

Пункт 36 спірного договору не суперечить нормам законодавства, насамперед Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до даних правовідносин, іншим актам законодавства, в тому числі положенням статей 525 , 651 ЦК України , тощо.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1,2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно частин 3, 4 статті 31 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Аналіз статей 525 , 651 ЦК України , статті 31 Закону України Про оренду землі свідчить про те, що законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Як зазначено вище, пунктом 36 спірного договору оренди землі передбачено розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Даний пункт договору містить можливість одностороннього розірвання договору, не обумовлюючи таке розірвання настанням будь-яких подій та умов, в тому числі невиконаннями орендарем умов договору, а отже лише за бажанням однієї з сторін. При цьому, слід врахувати, що положення п.36 договору ніяким чином не суперечать положенням п.п.34,35 цього ж договору, оскільки кожен з цих пунктів договору регулює різні підстави та умови припинення (розірвання) договору: п.35 - випадки дострокового розірвання договору за згодою сторін, що відповідає ч.3 ст. 31 Закону, п.34 - випадки припинення дії договору, що передбачені частиною першою статті 31 Закону.

Пункт 36 не має жодних посилань, що він доповнює інші умови договору, у тому числі умови п.п.34,35 договору; тобто, право на одностороннє розірвання договору, надане сторонам пунктом 36, не пов'язане з жодними умовами, наслідками поведінки іншої сторони договору, з настанням певних обставин, подій та умов, а залежить лише від одностороннього волевиявлення сторони договору, у тому числі у зв'язку з необхідністю ведення орендодавцем особистого сільськогосподарського виробництва, що зумовлює використання ним, як власником, за особистими потребами вказаної земельної ділянки. В тексті п.36 договору відсутні будь-які слова, які б свідчили про змістовний, логічний зв'язок цієї умови договору, визначеної п.36, з будь-якою іншою, у тому числі з пунктами 34,35 договору; про те, що вони доповнюють одна одну. Таких ознак в умовах пункту 36, та в підпунктах 34,35 договору немає.

Агрофірма Вересень є суб'єктом господарювання відповідно до приписів Господарського кодексу України і здійснює підприємницьку діяльність.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, усі ризики щодо власної господарської діяльності лежать виключно на суб'єкті господарювання.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини проголошено право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Крім того, відповідно до положень Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

А тому, ОСОБА_1 має право користуватися належною йому земельною ділянкою на свій власний розсуд.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституцією України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 статті 6 цього Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: обєкт оренди (кадастровий номер,місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За змістом частин 1,4 статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору,в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно статей 11 , 13 , 15 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини; цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільногозаконодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Укладаючи спірний договір оренди землі, сторони узгодили усі умови (пункти) договору, визначились з їх змістом, а тому спірний договір оренди землі є укладеним.

Пункт 36 договору №131 оренди землі передбачав розірвання договору в односторонньому порядку, який був в тексті договору на момент його підписання, а отже сторони на час укладення цього договору погоджувалися на таку умову щодо одностороннього розірвання будь-якою стороною договору. Даний пункт, виходячи зі змісту та логіки інших пунктів договору від 01 вересня 2008 року, не пов язаний, не суперечить та не спростовує їх.

Так, пунктами 34,35 Договору передбачені підстави його припинення, а п.36 передбачено розірвання договору без обумовлення права на його застосування настанням будь-яких подій чи взаємозвязку з п.34 та 35 Договору.

У зв язку з цим суд вважає мотивованим та обґрунтованим волевиявлення ОСОБА_1, спрямованого у вигляді листа від 05 серпня 2017 року до АФ Вересень про розірвання договору оренди в односторонньому порядку з вимогою про повернення йому земельної ділянки.

Згідно статті 31 цього Закону розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Тобто законодавець обмежив право на розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у випадку відсутності такого порядку розірвання в законі чи договорі. В даному випадку сторони договором від 01 вересня 2008 року в двосторонньому порядку погодили таке право, а тому це є правом позивача ОСОБА_1, підстав для відмови йому в цьому суд не вбачає.

Враховуючи, що договір фактично розірвано позивачем, що зафіксовано в його письмовому зверненні до відповідача, але це не визнається відповідачем, оскільки ним не вчинено дій, направлених на передачу земельної ділянки власнику, порушене право підлягає відновленню в судовому порядку, з зобов язанням відповідача повернути позивачу ОСОБА_1 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України , судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України , Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем ОСОБА_1 при подачі позову було сплачено судовий збір в розмірі 1280 гривень 00 копійок, позовні вимоги задоволені в повному обсязі, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з АФ Вересень на користь позивача судових витрат у виді судового збору у розмірі 1280 гривень.

Керуючись, ст.ст. 10 , 11 , 60 , 88 , 209 , 212 , 214 , 215 , 218 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Агрофірми Вересень про визнання договору оренди земельної ділянки розірваним, зобов язання повернути ділянку - задовольнити.

Визнати розірваними в односторонньому порядку, договір № 131 оренди земельної ділянки, розташованої на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер 5322480800:02:000:0152, загальною площею 3,32 га, укладений 01.09.2008 року між ОСОБА_1, та Агрофірмою Вересень , та який зареєстровано у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , запис за № 041056700219 від 05.05.2010 року.

Зобов'язати Агрофірму Вересень передати ОСОБА_1, за актом приймання-передачі, земельну ділянку, належну йому на праві власності, розташовану на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер 5322480800:02:000:0152, загальною площею 3,32 га, в стані, в якому вона була передана в оренду.

Стягнути з Агрофірми Вересень на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1280 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя О. О. Колотієвський