Постанова

від 19.10.2017 по справі 925/1505/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року Справа № 925/1505/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівДанилової М.В., Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Агроінвестресурси" на постанову від 22.06.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№925/1505/16 господарського суду Черкаської області за позовомЧеркаської міської ради доПриватного підприємства "Агроінвестресурси" простягнення 53 432,91 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИЛА:

Черкаська міська рада звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Агроінвестресурси" про стягнення 50 193 грн. 46 коп. заборгованості з орендної плати за землю за період з 19.03.2015 по 30.09.2016, 3 149 грн. 48 коп. пені., що разом становить 53 432 грн. 94 коп.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.02.2017 (суддя Грачов В.М.0 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 26 265,88 грн. боргу з орендної плати за землю та 2 227,34 грн. пені; в задоволені решти вимог відмовлено.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 у складі: Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г., Суліма В.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПП "Агроінвестресурси" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.526 Цивільного кодексу України та нез'ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Черкаська міська рада звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи без участі її повноважного представника. У клопотанні також міститься прохання залишити постанову апеляційної інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 04.11.2014 за № 2-256 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах" затверджено проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах згідно з додатком, зокрема, земельна ділянка площею 0,3140га на розі вул. 30-річчя Перемоги та вул. Конєва, кадастровий номер 7110136700:05:036:0026.

На підставі зазначеного рішення, 19.03.2015 позивач та відповідач уклали договір оренди землі, згідно із умовами якого позивач на підставі протоколу земельних торгів від 19.03.2015 за № 46 зобов'язався надати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій), яка знаходиться в м. Черкаси, на розі вул. 30-річчя Перемоги та вул. Конєва (п. 1); в оренду передається земельна ділянка площею 0,3140га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій. Кадастровий номер земельної ділянки 7110136700:05:036:0026 (п. 2); на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна та інфраструктури (п. 3).

Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.03.2014 становить 655 380,80 грн.

Згідно із п. 9 договору за оренду земельної ділянки відповідач сплачує орендну плату у грошовій формі.

Річна орендна плата за користування земельною ділянкою визначається за результатами проведення земельних торгів і становить 63 011,72 грн.

Пунктом 10 договору оренди визначено, що обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п. 13 договору в разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесення інших змін на підставі вимог діючого законодавства, а також в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати та нормативної грошової оцінки, що діють в м. Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Відповідач бере на себе обов'язок уточнення зміни розмірів орендної плати (п. 11 договору).

Пунктом 14 договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Договір посвідчено державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В., зареєстровано у реєстрі за № 1-575, номер запису про державну реєстрацію іншого речового права: 9110743.

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 19.03.2015 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,3140га, яка знаходиться в м. Черкаси, на розі вул. 30-річчя Перемоги та вул. Конєва.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо сплати орендної плати, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своїм правовим змістом укладений договір є договором найму (оренди) земельної ділянки та відповідає вимогам ст. 792 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 760 ч. 3, 762 ч. 1, 3, 5, 763 ч. 1, ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З огляду на викладене, суди правильно зазначили про наявність зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати.

Що стосується розміру орендної плати, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач набув право оренди земельної ділянки за результатами проведених земельних торгів, які було проведено 19.03.2015, що підтверджується протоколом № 46.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає:

а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості);

б) державну реєстрацію земельної ділянки;

в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку;

г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї;

ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї;

д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки;

е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України;

є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок;

ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.

Підготовка лотів до проведення земельних торгів у разі звернення стягнення на земельну ділянку включає проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", встановлення стартової ціни лота, яка дорівнює ліквідаційній вартості земельної ділянки, що визначена за результатами експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Судами встановлено, що базова вартість одного квадратного метра земельної ділянки земель міста Черкаси станом на 17.03.2014 становила 127,48 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки розміром 0,3140га у 2014 році, з урахуванням індексації за минулі роки, становила 655 380 грн. 80 коп., що підтверджується довідкою (витяг № 242 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) № 01-09/2405 від 18.03.2014.

Згідно ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на день проведення торгів (аукціону)) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Стартовий розмір річної орендної плати всупереч вимог закону складав 19 661 грн. 42 коп. без ПДВ., а тому, враховуючи, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент проведення земельних торгів становила 818 570 грн. 62 коп. (з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249), стартовий розмір річної орендної плати на торгах, які проводилися у 2015 році в Черкасах не міг бути меншим 24 557 грн. 12 коп.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

В п. 2.19.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 за № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що якщо у договорі оренди землі сторони визначили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, а він не виконав чи виконав неналежним чином свій обов'язок щодо розрахунку розміру орендної плати і це призвело до виникнення заборгованості, то з урахуванням вимог частини першої статті 15, частин першої і другої статті 21 Закону України "Про оренду землі", статті 526 ЦК України і статті 193 ГК України така заборгованість підлягає стягненню з орендаря за позовом орендодавця.

Розмір орендної плати (у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки землі) в договорі не зазначено, а встановлено лише суму річної орендної плати станом на 19 березня 2015 року, яка за результатами проведення земельних торгів становила 63 011 грн. 72 коп.

Судами встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2016р. складала 1 173 011,70 грн. (818 570,62 грн.*1,433 (коефіцієнт індексації), отже річна орендна плата в 2016р. складала 90 295,75 грн. (1 173 011,70 грн.*7,69777%), а місячна орендна плата в 2016р. склала суму у розмірі 7 524,65 грн.

Тобто, загальний розмір орендної плати за спірний період з 19.03.2015 по 30.09.2016 складає суму у розмірі 117 182,60 грн.

13.03.2015 відповідачем сплачено гарантійний внесок у розмірі 983,07 грн., а 24.03.2015 відповідачем було сплачено 62 028,62 грн. за оренду згідно із договором від 19.03.2015. Також у матеріалах справи наявні докази сплати орендної плати за квітень 2016р. - вересень 2016р.

Згідно розрахунку здійсненого судами, за період з 19.03.2015 по 30.09.2016 відповідачем фактично сплачено 90 916 грн. 72 коп., у зв'язку з чим заборгованість відповідача зі сплати орендної плати складає 26 265 грн. 88 коп. (117 182 грн. 60 коп. - 90916 грн. 72 коп.).

Враховуючи викладене, суди правомірно дійшли висновку про задоволення позову щодо стягнення орендної плати в сумі 26 265 грн. 88 коп.

Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із п. 14 договору за несвоєчасне внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Враховуючи встановлення факту несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди щодо своєчасної сплати орендної плати, суди дійшли обгрунтованого висновку про стягнення пені у розмірі 2 227,34 грн. Розрахунок пені апеляційною інстанцією перевірено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди правомірно дійшли висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агроінвестресурси" залишити без задоволення.

Постанову від 22.06.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі №925/1505/16 господарського суду Черкаської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді М. Данилова

О. Яценко