Постанова

від 17.10.2017 по справі 911/1510/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2017 р. Справа№ 911/1510/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Молоко-Країна" на рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2017 року по справі № 911/1510/17 (суддя - Горбасенко П.В.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Черепин" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Молоко-Країна" про стягнення 176 831,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.07.2017р. по справі №911/1510/17 провадження у справі в частині стягнення 7 000,00 грн. основного боргу - припинено. Решту позову задоволено частково. Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Молоко-Країна на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Черепин 155 388,09 грн. боргу, 8 983,63 грн. інфляційних втрат, 2 479,78 грн. 3% річних та 2 607,77 грн. судового збору. По решті - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2017р. у справі № 911/1510/17 скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Від Сільськогосподарського виробничого кооперативу Молоко-Країна надійшла заява про приєднання до матеріалів копію платіжного доручення №5077 від 14.09.2017р. на суму 25 000,00 грн., призначення платежу сплата згідно рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2017р. по справі №911/1510/17.

Сільськогосподарський виробничий кооператив Молоко-Країна та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Черепин" своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників сторін, яка належним чином повідомлена.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

21.04.2016р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Черепин (постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Молоко-Країна (покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції (сировини) № 756/111, згідно якого постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця сировину власного виробництва, в перерахунку на молоко за базисним вмістом жиру та білку, що відповідають за якістю чинним стандартам, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам, надалі товар за договірними цінами, обумовленими протоколом погодження цін, який є невід'ємною частиною договору, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах договору в кількості і в терміни, передбачені договором.

Згідно п.п. 2.5., 2.6., 2.7. договору оплата за товар здійснюється протягом 10 (десять) банківських днів від дати приймання товару покупцем. Оплата проводиться за умови, що постачальник надав всі необхідні документи на товару згідно із вимогами договору та чинного законодавства. Якщо постачальником не було надано всі необхідні супровідні документи на товар під час приймання товару, термін відстрочення платежу рахується від дати надання таких документів. В разі, коли останній день строку платежу припадає на вихідний день банківської установи, днем виконання зобов'язання є перший за ним робочий день.

Згідно з п.п. 7.2., 7.3. договору строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 договору, та діє до 31 грудня 2017 року, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 726388,09грн., що підтверджується видатковими накладними №85 від 30.04.2016р., №142 від 31.05.2016р., податковими накладними №88/2 від 30.04.2016р., №110/2 від 31.05.2016р., №129/2 від 30.06.2016р., №185/2 від 31.07.2016р., №208/2 від 31.08.2016р., №297/2 від 30.09.2016р., №312/2 від 31.10.2016р., квитанціями до податкових накладних, прийомними квитанціями №12 від 03.06.2016р., №19 від 06.07.2016р., №24 від 05.08.2016р., №29 від 05.09.2016р.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою №205 від 05.12.2016р. про сплату 271 388,09 грн. заборгованості за товар згідно договору поставки №756/111 від 21.04.2016р.

Після чого відповідач частково розрахувався на суму 69 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №506 від 01.02.2017р., №712 від 15.02..2017р., №905 від 27.02.2017р., №1310 від 16.03.2017р., №1714 від 07.04.2017р.

Доказів погашення заборгованості на суму 162 388,09 грн. матеріали справи не містять.

За статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу є документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

19.05.2017р. відповідач згідно платіжного доручення №2593 від 19.05.2017р. сплатив 7 000,00 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження в цій частині позовних вимог, оскільки оплата відбулась в процесі розгляду справи.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування рішення.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо сплачених 25 000,00 грн., то апеляційний господарський суд не може змінити рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2017р. на цю суму, оскільки оплата відбулась після винесення рішення, призначення платежу у платіжному дорученні №5077 від 14.09.2017р. зазначено як сплата згідно рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2017р. по справі №911/1510/17.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2017р. у справі №911/1510/17.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 14.07.2017р. у справі №911/1510/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 911/1510/17 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді М.Л. Яковлєв

Г.В. Корсакова