Постанова

від 25.10.2017 по справі 805/2969/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 р.                                                   Справа № 805/2969/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта №70» м. Маріуполь

про: стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 2011 року № 1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 1) за період з 01 квітня 2017 року по 31 травня 2017 року у сумі 24988,02 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта № 70» м. Маріуполь про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 2011 року № 1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 1) за період з 01 квітня 2017 року по 31 травня 2017 року у сумі 24988,02 грн.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта № 70» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 2011 року № 1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 1) за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року у сумі 24988,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням наданої заяви про уточнення позовних вимог позивач посилається на те, що згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства зобов'язані з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до п. «а» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку. Сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року складає 24988,02 грн., у зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Через канцелярію суду надав клопотання, відповідно до якого просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та просив суд розглядати справу без участі представника управління.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі не прибуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта № 70» зареєстроване в якості юридичної особи 11 серпня 2006 року за № 12641020000000313, включено до ЄДРПОУ за № 34440090 та перебуває на обліку у Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач має заборгованість по фактичним витратам з виплати та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року по працівникам, які працювали на підприємстві відповідача на загальну суму 24988,02 грн., що підтверджується наявним у справі розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період, розпорядженнями (протоколами) при призначення пільгових пенсій, довідками про розрахунок стажу, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З доданих до матеріалів справи документів вбачається, що зазначеним особам, які працювали на підприємстві відповідача була призначена та виплачується пільгова пенсія за списком № 1, що підтверджується довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії та виписками банку.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому вищевказаного підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "є" та "ж" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

З вищенаведеного вбачається, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі – Закон № 1788-ХІІ) вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058- IV у контексті положень статті 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.

Дана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України № 21-62а11 від 10 жовтня 2011 року.

Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

-           20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

-           30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

-           40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

-           50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

-           60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

-           70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

-           80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

-           90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

-           100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п. 6.4. зазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 розділу 6 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За приписами пункту 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, позивачу у встановлені строки не вносив. На час розгляду справи є заборгованість в розмірі 24988,02 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, так як він дійсно має право на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, а у відповідача є заборгованість з таких витрат.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта № 70» м. Маріуполь про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 2011 року № 1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 1) за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року у сумі 24988,02 грн. – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта № 70» м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 34440090, юридична адреса: 87502, Донецька область, м. Маріуполь, прос. Єдності, буд. 62А) на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя (код ЄДРПОУ 41250905, юридична адреса: 87502, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Перемоги, буд. 16) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України від 05 листопада 2011 року № 1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 1) за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року у сумі 24988 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 02 копійки.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                             Олішевська B.В.