Постанова

від 04.10.2017 по справі 808/1936/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року 16:50Справа № 808/1936/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Печерикіної А.О. та представників

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Громадської організації Садово-городницьке товариство Волна

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

треті особи ОСОБА_3

ОСОБА_4

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Громадська організація Садово-городницьке товариство Волна (далі - ГО СГТ Волна ), звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ Держпраці), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому позивач, з урахуванням уточнень, просив суд визнати протиправними та скасувати постанови ГУ Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.05.2017 №221 та №221/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність призначення та проведення позапланової перевірки ГО СГТ Волна на підставі звернення депутата Енергодарської міської ради ОСОБА_5, оскільки звернення депутата Енергодарської міської ради не може бути підставою для проведення позапланової перевірки, відповідно до положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Також, позивач вказує на те, що участь у проведенні позапланової перевірки брав не лише інспектор ГУ Держпраці у Запорізькій області, який був зазначений у направленні на проведення перевірки, а і депутат Енергодарської міської ради ОСОБА_5 з юрисконсультом, які чинили тиск на керівництво позивача. Крім того, позивач послався на те, що відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень не було враховано особливості діяльності позивача та те, що позивач є громадською організацією. Вважає, що у позивача був відсутній обов'язок на укладення трудових договорів з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки вказані особи самостійно погодились на безоплатне виконання певних обов'язків у товаристві на громадських засадах.

Також, представник позивача посилався на те, що відповідачем було порушено порядок розгляду справ про накладення штрафних санкцій, оскільки позивача у встановленому законодавством порядку не було повідомлено про дату, час та місце розгляду матеріалів перевірки, що порушило права та законні інтереси ГО СГТ Волна та призвело до необґрунтованого прийняття оскаржуваних рішень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, щодо ГУ Держпраці у Запорізькій області надійшло звернення депутата Енергодарської міської ради ОСОБА_5, в якому вказувалось на порушення вимог трудового законодавства з боку ГО СГТ Волна . Зазначає, що відповідачем у встановленому законодавством порядку було отримано згоду центрального органу виконавчої влади з питань праці на проведення позапланового заходу та правомірно призначено та проведено перевірку позивача. Вказує на те, що за результатами проведеного позапланового заходу було встановлено, що з головою ГО СГТ Волна ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка фактично виконувала обов'язки бухгалтера, трудові відносини не були оформленні належним чином, що є порушенням статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Зазначає, що у зв'язку із встановленими порушеннями відповідачем було порушено розгляд справи про накладення штрафу, проте, позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, на розгляд матеріалів не з'явився, що зумовило прийняття постанов про накладення штрафу без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, подали до суду письмові пояснення, в яких, з посиланням на судові рішення Енергодарського міського суду Запорізької області, вказали на те, що вважають, що між ними та ГО СГТ Волна трудові відносини, в розумінні статті 24 КЗпП України, не виникали, у зв'язку з чим вважають, що у позивача не було підстав на укладення трудових договорів з ними. Вважають, що позовні вимоги ГО СГТ Волна є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В судове засідання треті особи, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не з'явилися, просили розглядати адміністративну справу без їх участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13 квітня 2017 року до ГУ Держпраці у Запорізькій області надійшло депутатське звернення депутата Енергодарської міської ради ОСОБА_5, яка вказала на порушення керівництвом ГО СГТ Волна вимог трудового законодавства, а саме вказано на те, що посадові особи ГО СГТ Волна виконують свої обов'язки без офіційного оформлення трудових відносин, трудові книжки не ведуться, не укладаються договори про повну матеріальну відповідальність, тощо (а.с.137).

У зв'язку з надходженням на адресу відповідача депутатського звернення, ГУ Держпраці у Запорізькій області направлено до Державної служби України з питань праці запит про надання згоди на проведення позапланової перевірки.

Листом від 20.04.2017 №4652/4/4.2-ДП-17 Державна служба України з питань праці надала згоду на проведення позапланової перевірки ГО СГТ Волна (а.с.138).

Наказом першого заступника начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області від 25.04.2017 №634 призначено позапланову перевірку ГО СГТ Волна ,на підставі звернення депутата Енергодарської міської ради ОСОБА_5І.(а.с.139).

11 травня 2017 року ГУ Держпраці у Запорізькій області видано направлення на проведення перевірки, на період з 11.05.2017 по 13.05.2017 (а.с.140).

11 травня 2017 року ГУ Держпраці у Запорізькій області проведено позапланову перевірку ГО СГТ Волна , за результатами якої складено акт №08-10-0021/0510 (а.с.141-149).

За результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України в частині того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 працювали у ГО СГТ Волна без належного оформлення трудових відносин, а також вимог статті 30 Закону України Про оплату праці - з моменту обрання на посаду голови товариства ОСОБА_3 нарахування та виплата заробітної плати в Товаристві не проводилась.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, відповідачем 30 травня 2017 року прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №221, якою на позивача накладено штраф в розмірі 192000,00 грн., на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, та №221/1, якою на позивача накладено штраф в розмірі 3200,00 грн., на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України (а.с.61-64).

Не погодившись прийнятими відповідачем постановами, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп.6 п.4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головному управлінню Держпраці у Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території Запорізької області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (абз.3 п.1, пп.5 п.4 Положення про Головне управління Держпраці у Запорізькій області).

На момент проведення позапланового контрольного заходу у ГО СГТ Волна процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці (правонаступник - Державна служба України з питань праці) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці визначалась ОСОБА_6 проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1291/21603 (далі - ОСОБА_6 №390).

ОСОБА_6 №390 регламентують відповідну процедуру при здійсненні органами Держпраці повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року №1985-IV, та №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059 Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) , Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено підстави для здійснення позапланових заходів, серед яких звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Частиною 4 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для призначення позапланового заходу стало надходження депутатського звернення депутата Енергодарської міської ради.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону України Про статус депутатів місцевих рад у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення.

Згідно ч.2 ст.12 Закону України Про статус депутатів місцевих рад депутат місцевої ради може направляти одержані ним пропозиції, заяви і скарги до відповідних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, об'єднань громадян, якщо вирішення питань належить до їх повноважень, які зобов'язані розглянути їх відповідно до закону і про результати повідомити заявника, а також депутата місцевої ради.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що отримавши депутатське звернення відповідач зобов'язаний був розглянути порушені у зверненні питання, в тому числі і шляхом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Також, суд зазначає, що відповідно до приписів частини 5 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у разі якщо позивач вважав, що відповідачем порушено порядок призначення перевірки, то позивач мав право не допускати перевіряючого до перевірки, проте, позивач таким право не скористався, перевірка фактично проведена та за її результатами прийнято певні рішення, які і породжують для позивача виникнення певних прав та обов'язків, а відповідно саме такі рішення повинні бути предметом судового оскарження.

Щодо встановленого відповідачем порушення статті 24 КЗпП України та статті 30 Закону України Про оплату праці , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Частиною 3 статті 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так в акті перевірки відповідачем зазначено про те, що в ході проведеної позапланової перевірки ГО СГТ Волна встановлено, що згідно протоколу №1 зборів уповноважених осіб Товариства від 30.01.2016 на посаду голови був обраний ОСОБА_3, однак з 30.01.2016 трудові відносини з головою ГО СГТ Волна належним чином не оформлені, наказ про прийняття на роботу ОСОБА_3 в Товаристві відсутній, повідомлення до Фіскальної служби про прийняття на роботу не направлялось, але ОСОБА_3 здійснював свої повноваження як голова Товариства.

Крім того, в акті перевірки зазначено про те, що рішенням засідання правління Товариства від 06.08.2016 №07 ОСОБА_4, яка не є членом СГТ Волна , надана довіреність для отримання готівкових коштів від членів Товариства та оформлення фінансових документів. Відповідно було надано доручення від 08.08.2016 ОСОБА_4 щодо підпису фінансових документів та отримання готівки від членів Товариства. Однак з 08.08.2016 по дату перевірки трудові відносини з ОСОБА_4 не оформленні згідно з вимогами чинного законодавства, наказ про прийняття її на роботу в Товаристві відсутній, повідомлення в Фіскальну службу не направлялось. У зв'язку з чим відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_4 проводила оформлення фінансових документів та приймала готівку від членів Товариства, тобто фактично виконувала роботу бухгалтера.

Відповідно до ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, серед іншого: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Садово-городницького товариства Волна (третя редакція) Садово-городницьке товариство Волна є об'єднання громадян, створене на підставі єдності інтересів членів Товариства для спільної реалізації своїх прав і свобод у відповідності Закону України Про об'єднання громадян (а.с.10).

Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про громадські об'єднання , визнано таким, що втратив чинність Закон України Про об'єднання громадян .

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про громадські об'єднання громадські об'єднання утворюються і діють на принципах:1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому. Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом (ч.2, 3 ст.3 Закону України Про громадські об'єднання ).

Відповідно до пп.8.2.2 п.8.2 Статуту СГТ Волна було визначено, що члени правління, голова Товариства та заступник голови Товариства обираються строком на 3 роки зборами уповноважених осіб.

Трудові відносини у Товаристві регулюються законодавством України про працю. Для виконання статутних завдань і цілей Товариство залучає до роботи за трудовим договором осіб, які не є членами Товариства (п.3.5, 3.6 Статуту).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, у постанові Енергодарського міського суду Запорізької області від 03.07.2017 у справі №316/948/17 за позовом ОСОБА_3 до ГО СГТ Волна про зобов'язання оформити трудові відносини, яка набрала законної сили 14.07.2017, встановлено, що у період з 30 січня 2016 року по день пред'явлення позову, що розглядається, трудові правовідносини між сторонами не виникали, а тому підстави для їх оформлення також відсутні, оскільки правовідносини сторін не підпадають під ознаки трудового договору, зазначені в ч. 1 ст.21 КЗпП .

За таких обставин, судовим рішенням, що набрало законної сили, підтверджено, що ОСОБА_3,у спірний період, не перебував у трудових відносинах з Громадською організацію Садово-городницьке товариство Волна .

Суд також зазначає, що в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_7 до СГТ Волна , в якій ОСОБА_3 надає згоду на обрання головою СГТ Волна з виконанням своїх обов'язків безоплатно, на громадських засадах, тобто третя особа - ОСОБА_3 самостійно погодився на виконання обов'язків голови Товариства на громадських засадах, як член такого товариства, та без укладання трудового договору.

В статуті СГТ Волна (як в третій, так і в новій редакції) не йдеться про те, що голова організації має саме статус працівника товариства,не обмежує статут позивача і можливість обрання особи головою організації на громадських засадах.

Крім того, відповідно до пункту 6.18 нової редакції Статуту ГО СГТ Волна (а.с.78-87), голова, члени правління та ревізійної комісії виконують свої обов'язки безоплатно на громадських засадах.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України та статті 30 Закону України Про оплату праці в частині не укладання трудового договору з ОСОБА_3 та не виплати заробітної плати не ґрунтується на приписах чинного законодавства України.

Щодо не оформлення трудових відносин з ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 08.08.2016 головою правління СГТ Волна вчинено доручення, яким згідно рішення правління СГТ Волна №07 від 06.08.2016 головою правління надано згоду та доручено ОСОБА_4 знаходитись в конторі СГТ Волна за адресою вул. Будівельників, 17, від імені голови правління ставити підпис на фінансових документах, та отримувати готівку від членів СГТ Волна , за відсутності голови правління в конторі (а.с.23).

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно ч.1 ст.1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором:1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення (ч.1, 2 ст.1007 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1008 Цивільного кодексу України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору;2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;3) смерті довірителя або повіреного.

Отже, доручення не є актом чи приписом, не є управлінським рішенням, не підлягає примусовому виконанню. Довіреність є документом, який підтверджує, засвідчує повноваження представника на вчинення тих юридичних дій, які в ній обумовлені. Довіреність не зобов'язує повіреного, а надає йому повноваження. Відмова повіреного від здійснення дій, зазначених у довіреності, може бути здійснена в будь-який момент і тягне за собою припинення правовідносин доручення.

Натомість, трудовий договір характеризується, зокрема тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов'язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов'язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.

Отже, відносини, які виникають з договору доручення не є тотожними трудовим правовідносинам, а укладання договору доручення не свідчить про наявність трудових відносин між повіреним та довірителем.

Також, суд зазначає, що до матеріалів справи позивачем та третіми особами надано копію рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 03.07.2017 у справі №316/949/17 за позовом ОСОБА_4 до ГО СГТ Волна про зобов'язання оформити трудові відносини, яке набрало законної сили 14.07.2017, та яким встановлено, що з 08.08.2016 по день подання позову позивач - ОСОБА_4 не вступала у трудові правовідносини з відповідачем - ГО СГТ Волна ,а відтак, у відповідача не виникало перед позивачем обов'язку належним чином оформлювати трудові відносини (адже трудових відносин не існувало), відповідач не зобов'язаний був видавати наказ про прийняття позивача на роботу, а також повідомляти про прийняття позивача на роботу Державну фіскальну службу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про порушення вимог статті 24 КЗпП України в частині не укладання трудового договору з ОСОБА_4 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Також, суд зазначає, що механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2ст.265 Кодексу законів про працю України та ч.ч.2-7 ст.53 Закону України Про зайнятість населення визначений ОСОБА_6 накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - ОСОБА_6 №509).

Відповідно до пункту 3 ОСОБА_6 №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Згідно п.4 ОСОБА_6 №509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Пунктом 5 ОСОБА_6 №509 визначено, що у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів..

Відповідно до п.6 ОСОБА_6 №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно пункту 7 ОСОБА_6 №509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6цього ОСОБА_6 і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

З матеріалів справи встановлено, що листами від 19.05.2017 №08/03.4-14/3262 та №08/03.4-14/3262 позивач повідомлявся про те, що розгляд справи відбудеться 30.05.2017(а.с.152-153).

Разом з тим, як встановлено з наданої до листів квитанції оператора поштового зв'язку Укрпошта , вказані листи були направлені 22.05.2017 за напрямом 71501, Енергодар, проте, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач має інший поштовий індекс - 71503.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що недолік у останній цифрі індексу, на переконання суду, не є суттєвим недоліком, який перешкоджає доставці кореспонденції до адресату, за умови належного заповнення інших поштових реквізитів.

Проте, враховуючи те, що позивач вказує на те, що саме через помилку у поштовому індексі ним не було своєчасно отримано повідомлення про дату розгляду справи, то саме на відповідача покладається обов'язок довести, що поштове відправлення не було вручено позивачу з незалежних від відповідача підстав.

Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи не надано жодних інших доказів на підтвердження того, що неотримання позивачем листів від 19.05.2017 №08/03.4-14/3262 та №08/03.4-14/3262 відбулося не з вини ГУ Держпраці у Запорізькій області, а з вини позивача.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимог пункту 6 ОСОБА_6 №509 в частині повідомлення позивача не пізніше ніж за п'ять днів про дату, час та місце розгляду справи по виявленим фактам порушення трудового законодавства, доказів протилежного суду не надано.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що виявлені відповідачем в ході проведеного позапланового контрольного заходу порушення з боку ГО СГТ Волна законодавства про працю не відповідають фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимог Громадської організації Садово-городницьке товариство Волна підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Громадської організації Садово-городницьке товариство Волна задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.05.2017 №221 та постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.05.2017 №221/1.

3. Судові витрати в сумі 2928 (дві тисячі дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок присудити на користь Громадської організації Садово-городницьке товариство Волна за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко