Постанова

від 07.03.2018 по справі 808/1936/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2018 року справа № 808/1936/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 808/1936/17 (прийнята у відкритому судовому засіданні: 04.10.2017р., головуючий суддя: Бойченко Ю.П.) за адміністративним позовом Громадської організації Садово-городницьке товариство Волна до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася Громадська організація Садово-городницьке товариство Волна (далі позивач) з позовом про визнання протиправними та скасування постанов Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі відповідач) від 30.05.2017р №221 та 221/1 про накладення штрафу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року позовні вимоги Громадської організації Садово-городницьке товариство Волна задоволено, визнано протиправними та скасовані оскаржені позивачем рішення відповідача.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невірну оцінку з'ясованих судом обставин, відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом дана невірна оцінка встановленим обставинам та доказам у справі. Відповідач стверджує про правомірність оскаржених позивачем постанов про накладення штрафу, оскільки мало місце порушення законодавства про працю.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. Зазначив, що погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним і обґрунтованим, а доводи та вимоги апеляційної скарги безпідставними.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено що 13 квітня 2017 року до ГУ Держпраці у Запорізькій області надійшло депутатське звернення депутата Енергодарської міської ради Лабяк Н.І., яка вказала на порушення керівництвом ГО "СГТ "Волна" вимог трудового законодавства, а саме зазначено, що посадові особи ГО "СГТ "Волна" виконують свої обов'язки без офіційного оформлення трудових відносин, трудові книжки не ведуться, не укладаються договори про повну матеріальну відповідальність, тощо (а.с.137).

У зв'язку з надходженням на адресу відповідача депутатського звернення, ГУ Держпраці у Запорізькій області направлено до Державної служби України з питань праці запит про надання згоди на проведення позапланової перевірки.

Листом від 20.04.2017 №4652/4/4.2-ДП-17 Державна служба України з питань праці надала згоду на проведення позапланової перевірки ГО "СГТ "Волна" (а.с.138).

Наказом першого заступника начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області від 25.04.2017 №634 призначено позапланову перевірку ГО "СГТ "Волна"на підставі звернення депутата Енергодарської міської ради Лабяк Н.І.(а.с.139).

11 травня 2017 року ГУ Держпраці у Запорізькій області видано направлення на проведення перевірки, на період з 11.05.2017 по 13.05.2017 (а.с.140).

11 травня 2017 року ГУ Держпраці у Запорізькій області проведено позапланову перевірку ГО "СГТ "Волна", за результатами якої складено акт №08-10-0021/0510 (а.с.141-149).

За результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України в частині того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали у ГО "СГТ "Волна" без належного оформлення трудових відносин, а також вимог статті 30 Закону України "Про оплату праці" - з моменту обрання на посаду голови товариства ОСОБА_1 нарахування та виплата заробітної плати в Товаристві не проводилась.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, уповноваженою особою відповідача 30 травня 2017 року прийнято постанову №221, якою на позивача накладено штраф в розмірі 192 000,00 грн, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, та постанову №221/1, якою на позивача накладено штраф в розмірі 3200,00 грн., на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України (а.с.61-64).

Вважаючи постанови протиправними, позивач звернувся з позовом до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог статті 24 КЗпПУ та статті 30 Закону України "Про оплату праці", а тому підстави для притягнення його до відповідальності відповідно до статті 265 КЗпП України відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, враховуючи наступне.

Так, під час перевірки уповноважені особи відповідача прийшли до висновку, що позивачем допущено порушення вимог статті 24 КЗпП України та статті 30 Закону України "Про оплату праці" по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Частиною 3 статті 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В акті перевірки відповідачем зазначено про те, що в ході проведеної позапланової перевірки ГО "СГТ "Волна" встановлено, що згідно протоколу №1 зборів уповноважених осіб Товариства від 30.01.2016 на посаду голови був обраний ОСОБА_1, однак з 30.01.2016 трудові відносини з головою ГО "СГТ "Волна" належним чином не оформлені, наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 в Товаристві відсутній, повідомлення до Фіскальної служби про прийняття на роботу не направлялось, але ОСОБА_1 здійснював свої повноваження як голова Товариства.

Також в акті перевірки зазначено, що рішенням засідання правління Товариства від 06.08.2016 №07 ОСОБА_2, яка не є членом СГТ "Волна" надана довіреність для отримання готівкових коштів від членів Товариства та оформлення фінансових документів. ОСОБА_1 видано доручення від 08.08.2016 ОСОБА_2 щодо підпису фінансових документів та отримання готівки від членів Товариства. При цьому, з 08.08.2016 по дату перевірки трудові відносини з ОСОБА_2 не оформленні згідно з вимогами чинного законодавства, наказ про прийняття її на роботу в Товаристві відсутній, повідомлення в Фіскальну службу не направлялось.

Відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_2 проводила оформлення фінансових документів та приймала готівку від членів Товариства, тобто фактично виконувала роботу бухгалтера.

Відповідно до ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, серед іншого: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Садово-городницького товариства "Волна" (третя редакція) Садово-городницьке товариство "Волна" є об'єднання громадян, створене на підставі єдності інтересів членів Товариства для спільної реалізації своїх прав і свобод у відповідності Закону України "Про об'єднання громадян" (а.с.10).

Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про громадські об'єднання", визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про об'єднання громадян".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про громадські об'єднання" громадські об'єднання утворюються і діють на принципах:1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому. Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом (ч.2, 3 ст.3 Закону України "Про громадські об'єднання").

Відповідно до пп.8.2.2 п.8.2 Статуту СГТ "Волна" було визначено, що члени правління, голова Товариства та заступник голови Товариства обираються строком на 3 роки зборами уповноважених осіб.

Трудові відносини у Товаристві регулюються законодавством України про працю. Для виконання статутних завдань і цілей Товариство залучає до роботи за трудовим договором осіб, які не є членами Товариства (п.3.5, 3.6 Статуту).

ОСОБА_1 у спірний період не перебував у трудових відносинах з Громадською організацію "Садово-городницьке товариство "Волна", а був членом цієї організації.

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_4, в якій він надає згоду на обрання головою СГТ "Волна" з виконанням своїх обов'язків безоплатно, на громадських засадах (а.с.22).

Відповідно до пункту 6.18 нової редакції Статуту ГО "СГТ "Волна" (а.с.78-87), голова, члени правління та ревізійної комісії виконують свої обов'язки безоплатно на громадських засадах.

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку, що твердження відповідача про порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України та статті 30 Закону України "Про оплату праці" в частині не укладання трудового договору з ОСОБА_1 та не виплати йому заробітної плати не ґрунтується на приписах чинного законодавства України.

Щодо не оформлення трудових відносин з ОСОБА_2.

З матеріалів справи судом встановлено, що 08.08.2016 головою правління СГТ "Волна" вчинено доручення, яким на підставі рішення правління СГТ "Волна" №07 від 06.08.2016 головою правління надано згоду та доручено ОСОБА_2 знаходитись в конторі СГТ "Волна" за адресою вул. Будівельників, 17, від імені голови правління ставити підпис на фінансових документах, та отримувати готівку від членів СГТ "Волна", за відсутності голови правління в конторі (а.с.23).

Відповідно до ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно ч.1 ст.1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Довіреність є документом, який підтверджує, засвідчує повноваження представника на вчинення тих юридичних дій, які в ній обумовлені. Довіреність не зобов'язує повіреного, а надає йому повноваження. Відмова повіреного від здійснення дій, зазначених у довіреності, може бути здійснена в будь-який момент і тягне за собою припинення правовідносин доручення.

Натомість, трудовий договір характеризується, зокрема тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов'язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов'язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.

Відносини, які виникають з договору доручення не є тотожними трудовим правовідносинам, а укладання договору доручення не свідчить про наявність трудових відносин між повіреним та довірителем.

Відповідач не зазначив в акті перевірки про наявність доказів, які б свідчили, що ОСОБА_2 перебувала саме в тудових відносинах з позивачем, виконувала роботу на постійній основі з обумовленими правами та обов'язками, з визначенням внутрішнього трудового розпорядку та умовами оплати її праці, а відтак, у громадської організації не виникало перед нею обов'язку оформлювати трудові відносини (адже трудових відносин не існувало).

Враховуючи вищенаведене, є вірними висновки суду першої інстанції, що порушень вимог статті 24 КЗпП України позивач не допускав.

Відповідно до вимог КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийняття оскаржених позивачем рішень, з огляду на що суд обґрунтовано їх скасував.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального чи процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.,322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 808/1936/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду в строк, передбачений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак