Ухвала

від 25.10.2017 по справі 540/893/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/893/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2701/17Головуючий у 1-й інстанції Путря О. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Дорош А.І.

Суддів: Карпушина Г.Л., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Фармко , Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та зобов'язання повернути земельну ділянку власнику,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Фармко про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та зобов'язання повернути земельну ділянку власнику.

12.12.2016 р. ОСОБА_2 подав суду заяву про уточнення позовних вимог та зміну підстав позову (т.2 а.с. 101-102).

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2016 року залучена до участі у справі третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє часостійних вимог на предмет спору, Відділ Держземагенства у Машівському районі Полтавської області та в якості співвідповідача- Відділ Держгеокадастру у Машівському районі Полтавської області (т.2 а.с. 108).

29.08.2017 р. ОСОБА_2 надав обгрунтування позовних вимог (т.3 а.с. 57-59).

Свої вимоги мотивував тим, що договір оренди землі від 30.07.2012 року укладений в порушення вимог ст.15 ЗУ Про оренду землі , не містить істотних умов договору оренди землі , зокрема, кадастрового номеру земельної ділянки, плану або схеми земельної ділянки, акту визначення меж земельної ділянки в натурі. Присвоєння кадастрового номеру та реєстрація земельної ділянки були здійснені на наступний день після укладення договору. На час державної реєстрації договір не був пронумерований, прошитий, а підпис орендодавця міститься лише на останній сторінці договору, що не підтверджує наявність згоди орендодавця з усіма умовами договору. З вищезазначених підстав, вважає, що договір необхідно визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію спірного договору.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 09.02.2017 року вказана цивільна справа передана на розгляд до Полтавського районного суду Полтавської області.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Фармко , Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та зобов'язання повернути земельну ділянку власнику - відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, який, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 на підставі свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 18 . 03.2014 року, виданого приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, в порядку спадкування після ОСОБА_6, померлої 30.08.2013 року, належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 8,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Андріївської сільської ради, Машівського району Полтавської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії РЗ № 678324, виданого Андріївською сільською радою Машівського району Полтавської області 25.01.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 144 , кадастровий номер 5323080400:00:003:0066 (т.1 а.с. 14,129).

У свою чергу попередньому власнику ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.05.2012 року, виданого державним нотаріусом Карлівської держнотконтори Полтавської області, в порядку спадкування після ОСОБА_7, померлої 29.10.2011 року, належала на праві приватної власності вказана земельна ділянка площею 8,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Андріївської сільської ради, Машівського району Полтавської області та належала останній на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії РЗ № 678324, виданого Андріївською сільською радою Машівського району Полтавської області 25.01.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 144 (т.1 а.с. 131) .

Із досліджених місцевим судом оригіналів договору вбачається, що 30.07.2012 року між ОСОБА_6 (орендодавцем ) та ТОВ Компанія Фармко (орендарем) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове (10 років) платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка знаходиться на території Андріївської сільської ради Машівського району Полтавської області (т.2 а.с. 183-86).

До договору долучені його невід`ємні частини: план - схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт меж земельної ділянки; акт приймання-передачі об'єкта оренди (т.2 а.с. 181, 182, 188,189).

Договір посвідчений підписами сторін - орендадавця ОСОБА_6 та орендаря директора ТОВ Компанія Фармко .

Договір оренди зареєстровано у Відділі Держземагенства в Машівському районі Полтавської області 10.12.2012 року за № 53230004001796.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що спірний договір від 30.07.2012 року містить всі істотні умови договору оренди землі та відповідає вимогам законодавства, діючого а час укладення договору. Позивачем не доведений той факт, на який він посилався раніше, як на підставу своїх вимог, що договір не був підписаний орендодавцем, у подальшому позивач змінив підстави позову та на цю підставу більше не посилався. За життя орендодавець ОСОБА_6 договір оренди землі не оскаржувала та неодноразово отримувала за ним орендну плату, а після її смерті орендну плату отримував і позивач, що підтверджується розрахунково-фінансовими документами. Викладене свідчить про волевиявлення орендодавця на укладення цивільно-правової угоди та спростовує твердження позивача, що за наявності підпису лише на останній сторінці договору була відсутня згода орендодавця з усіма умовами договору. Цивільним законодавством не передбачено що під час укладення цивільно-правової угоди у письмовій формі кожна її сторінка має посвідчуватися підписами сторін, тому в цій частині вимоги позивача є безпідставними. Договір оренди землі від 30.07.2012 р. пройшов державну реєстрацію 10.12.2012 р. Підстави позивача про те, що на час державної реєстрації договір не був пронумерований, прошнурований, не був скріплений печаткою юридичної особи є недоведеним, це не впливає на його дійсність та державну реєстрацію.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є правильним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного спору є визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації та зобов язання повернути земельну ділянку власнику з тих підстав, що на час укладання та реєстрації договору оренди землі станом на 30.07.2012 р., як вказує позивач, у договорі були відсутні істотні умови та невід ємні його частини, а саме кадастровий номер земельної ділянки, план або схема земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, на дату державної реєстрації договір не був пронумерований, прошнурований та не скріплений печаткою будь-якої юридичної особи.

По справі вбачається, що позивач не є стороною спірного договору оренди землі від 30.07.2012 р.

Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними відповідно до ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину .

Оскільки позивач не є стороною у договорі, то як заінтересована особа повинен вказати у чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів вчиненням правочину. Спірний договір оренди землі укладений між сторонами задовго до набуття позивачем права власності на земельну ділянку у порядку спадкування.

Ухвалюючи судове рішення, місцевий суд вірно визначився з характером спірних правовідносин та з нормами матеріального права, що їх регулюють.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ст. 3 ЦПК України позивач на свій розсуд обрав спосіб захисту порушеного права. Суд не може вийти за межі та підстави заявлених позовних вимог.

Виходячи із предмету спору, меж заявлених позовних вимог, досліджених у судовому засіданні доказів, колегія суддів приходить до висновку про те, що дійсно відсутні підстави для задоволення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, спірний договір оренди укладений 30.07.2012 р.

Згідно вимог ст. 15 Закону України Про оренду землі у редакції від 07.08.2011 р., яка була чинна на час укладання спірного договору, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної

ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Пред являючи даний позов, позивач ОСОБА_2 вказав такі підстави, які не впливають на законність договору оренди землі та не тягнуть за собою визнання його недійсним.

Як пояснив колегії суддів позивач, він бажає повернути у своє володіння спірну земельну ділянку та використовувати її самостійно.

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд не встановив розбіжності між наданими договорами оренди землі та те, що акт приймання-передачі до договору не містить дати, що на думку позивача вказує на здійснення відповідачем дописок у договорі після його державної реєстрації, не заслуговують на увагу, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області до матеріалів цивільної справи надані належним чином засвідчені акт приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 30.07.2012 р., договір оренди землі від 30.07.2012 р., збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів (т.2а.с. 181-189). Позивач не спростував вказані документи та не надав належних та допустимих доказів щодо вчинення в них дописок відповідачем тощо. Крім цього, вказане позивачем щодо розбіжності між наданими договорами оренди землі виходить за межі предмету позову.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що наразі неможливо встановити який саме договір та з якими умовами підписав орендодавець, тобто є всі підстави для визнання договору оренди землі недійсним, оскільки вказане виходить за межі позовних вимог, при уточненні позову та зміні його підстав позивач на це не посилався. Вбачається, що сам позивач не визначився, який договір оренди землі він хоче визнати недійсним.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що відсутність кадастрового номеру земельної ділянки тягне у даному випадку визнання договору оренди землі недійсним, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю видано громадянину України ОСОБА_8 (пай № 71) площею 8,980 га 25.01.2002 р., присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки на час видачі Державного акту на землю не було передбачено законодавством, згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки у Державному акту визначені межі суміжних ділянок (т.1 а.с.125). На час укладення спірного договору оренди землі земельна ділянка була об єктом права приватної власності та предметом цивільного обороту, присвоєння цій земельній ділянці у подальшому кадастрового номеру згідно вимог чинного законодавства не впливає на законність спірного договору оренди землі.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що за умови укладення договору в простій письмовій формі єдиним доказом ознайомлення сторін з умовами договору можуть бути лише підписи обох сторін на кожній сторінці договору, а саме на спірному договорі оренди землі, оскільки діючим законодавством це не передбачено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 25 вересня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С У Д Д І: