Ухвала

від 17.10.2017 по справі 179/719/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5860/17 Справа № 179/719/17 Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук Т. А. Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Посунся Н.Є.,

при секретарі Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі селянського (фермерського) господарства Ізмаїл на ухвалу судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2017 року про забезпечення позову Фермерського господарства Еталон-Є до ОСОБА_2, селянського (фермерського) господарства Ізмаїл про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

ФГ Еталон-Є звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, селянського (фермерського) господарства Ізмаїл про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,899 га від 15.06.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та СФГ Ізмаїл , скасувавши його державну реєстрацію вчинену відділом Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області 12.03.2012 року, та повернути вказану земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2, в користування ФГ Еталон-Є .

Ухвалою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2017 року забезпечено даний позов шляхом заборони селянському (фермерському) господарству Ізмаїл вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов'язані з використання земельної ділянки) на земельній ділянці площею 4,899 га, кадастровий НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2.

В апеляційної скарзі СФГ Ізмаїл , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а ст.152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснює п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Накладаючи заборону селянському (фермерському) господарству Ізмаїл вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов'язані з використання земельної ділянки) на земельній ділянці площею 4,899 га, кадастровий НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2, місцевий суд на навів обґрунтувань співмірності такого виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Більше того, постановивши оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції фактично вирішив по суті наявний спір, не обґрунтувавши яким чином незадоволення заяви про забезпечення позову може утруднити можливе рішення суму, зокрема, про повернення спірної земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, в користування ФГ Еталон-Є .

За викладених обставин, колегія дійшла висновку, що місцевим судом порушені вимоги ст.ст. 151, 152 ЦПК України, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням питання на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства Ізмаїл - задовольнити.

Ухвалу судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2017 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Головуючий

Судді