Ухвала

від 12.12.2017 по справі 179/719/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6647/17 Справа № 179/719/17 Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук Т.А. Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

за участі секретаря: Куць О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Ізмаїл

на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2017 року

у цивільній справі за позовом Фермерського господарства Еталон-Є до ОСОБА_2, Селянського (фермерського) господарства Ізмаїл про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Фермерського господарства Еталон-Є до ОСОБА_2, Селянського (фермерського) господарства Ізмаїл про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Позивач в позові посилається на те, що 20 липня 2007 року було створено Фермерське господарство Еталон-Є (далі - ФГ Еталон-Є ), яке зареєстроване в Державному реєстрі юридичних осіб 29.08.2007 року. Між учасниками ФГ Еталон-Є було укладено установчий договір, згідно якого засновниками вказаного господарства є: ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9.

Згідно установчого договору ФГ Еталон-Є , до земель господарства належать земельні ділянки засновників господарства, отримані ними, як членами господарства із земель фермерського господарства, які посвідчені Державними актами на право власності на земельну ділянку, зокрема ОСОБА_2 - 4,8990 га (державний акт від 16.07.2007 р. № НОМЕР_3);

12.03.2012 року між ОСОБА_2 (реєстраційний № 122230004001224) та Селянським (фермерським) господарством Ізмаїл було укладено договір оренди земельної ділянки, яка раніше була передана в користування ФГ Еталон-Є на підставі установчого договору та статуту. Зазначений договір оренди був самовільно укладений членом господарства, як фізичною особою та не був погоджений з головою ФГ Еталон-Є .

У період з 12.03.2012 року по теперішній час, СФГ Ізмаїл користується земельною ділянкою засновника господарства. На пропозицію ФГ Еталон-Є повернути земельну ділянку, керівник СФГ Ізмаїл відмовляв. Засновнику та керівнику ФГ Еталон-Є екземпляри договорів оренди укладених з СФГ Ізмаїл не надавалися. Про існування договорів оренди, ФГ Еталон-Є дізналося 28 листопада 2016 року, у зв'язку із зверненням голови господарства до Відділу Держгеокадастру для уточнення даних по земельним ділянкам. 21.12.2016 року ФГ Еталон-Є було надано Відділом Держгеокадастру в Магдалинівському районі Дніпропетровської області копії договорів оренди земельних ділянок, у зв'язку із запитом господарства.

Позивач вважає, що передання засновником господарства в користування (оренду) вказаної земельної ділянки іншим юридичним особам є порушенням зобов'язань визначених статутом ФГ Еталон-Є та законодавством, оскільки укладення зазначеного правочину засновником не погоджено з розпорядником майна господарства, яким є директор.

На підставі наведеного, позивач вважає, що засновником ФГ Еталон-Є - ОСОБА_2 та СФГ Ізмаїл в порушення вимог законодавства та статуту, самовільно, без погодження із керівником господарства було укладено договір оренди земельної ділянки, у зв'язку із чим є підстави вважати, що вказаний правочин недійсний.

Позивач вважає, що СФГ Ізмаїл користується земельною ділянкою за недійсним правочином, у зв'язку із чим земельна ділянка, яка неправомірно передана відповідачем ОСОБА_2 за договором оренди підлягає поверненню в користування ФГ "Еталон-Є".

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,899 га (кадастровий № НОМЕР_1) від 15.06.2010 року укладений між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством Ізмаїл , скасувавши його державну реєстрацію вчинену Відділом Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області - 12.03.2012 року, реєстраційний № 122230004001224 та повернути земельну ділянку площею 4,899 га, кадастровий № НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2 в користування Фермерського господарства Еталон-Є .

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2017 року позовні вимоги Фермерського господарства Еталон-Є - задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,899 га (кадастровий № НОМЕР_1) від 15.06.2010 року укладений між ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством Ізмаїл , зареєстрований Відділом Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області - 12.03.2012 року, реєстраційний № 122230004001224.

Повернуто земельну ділянку площею 4,899 га, кадастровий № НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2 в користування Фермерського господарства Еталон-Є .

Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач, С(Ф)Г Ізмаїл звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 липня 2007 року було створено Фермерське господарство Еталон-Є , яке зареєстроване в Державному реєстрі юридичних осіб - 29.08.2007 року. Між учасниками ФГ Еталон-Є було укладено установчий договір та статут, які затверджено зборами засновників, згідно яких одним із засновників господарства є - ОСОБА_2 (а. с. 8-9).

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,8990 га, (кадастровий № НОМЕР_1) яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, призначена для ведення фермерського господарства, відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 16.07.2007 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № НОМЕР_3 (а. с. 19)

Згідно ст. 3.1.1 установчого договору ФГ Еталон-Є , до земель господарства належить зокрема земельна ділянка засновника господарства - ОСОБА_2, площею 4,8990 га, отримана ним, як членом господарства із земель фермерського господарства, яка посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку від 16.07.2007 р. № НОМЕР_3 (а. с. 9).

15.06.2010 року між засновником ФГ Еталон-Є - ОСОБА_2 та Селянським (фермерським) господарством Ізмаїл було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Відділом Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області - 12.03.2012 року, реєстраційний № 122230004001224 (а. с. 13-18).

Згідно довідки відділу Держгеокадастру в Магдалинівському районі Дніпропетровської області № 415-99.3-3449/2-16 від 21.12.2016 року наданої на запит ФГ Еталон-Є вбачається, що між ОСОБА_2 та СФГ Ізмаїл укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований - 12.03.2012 року, терміном на 25 років (а.с.20).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його доведеності та обґрунтованості.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.

29 травня 2017 року ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області відкрито провадження у цивільній справі за позовом ФГ Еталон-Є до ОСОБА_2, С(Ф)Г Ізмаїл про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 05.12.2017 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що складено актовий запис про смерть № 03 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто Відповідач по справі помер більш ніж за два року до моменту пред'явлення позову, що місцевим судом досліджено та взято до уваги не було.

Відповідно до ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.ст.205, 207 цього Кодексу.

Згідно ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Під час вирішення питання щодо належних процесуальних дій суду у разі встановлення факту смерті відповідача, що настала до моменту подання позову, слід виходити з визначення цивільної процесуальної правоздатності як передумови виникнення процесуальних відносин між сторонами.

Так, відповідно до ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно зі ст. 29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягай повноліття, а також юридичні особи. При цьому цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті (ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України (ЦК України).

Результати аналізу зазначених правових норм дають підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред'явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася. При цьому вирішення питання щодо належних процесуальних дій суду у наведеному випадку залежить від стадії судового провадження, на якій судом було встановлено факт пред'явлення позову до померлої особи.

Зокрема, якщо на стадії відкриття провадження у справі в результаті виконання вимог ч.3 ст.122 ЦПК України суд встановить, що фізична особа -відповідач знятий з обліку у відповідному органі реєстрації місця перебування та місця проживання особи у зв'язку із смертю, у відкритті провадження має бути відмовлено на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України у зв'язку з тим, що відповідна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

У тому випадку, якщо факт смерті відповідача, що настала до подання позову, буде встановлено на стадії судового розгляду, суду слід керуватись положеннями п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України та закривати провадження у справі у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, позивачу має бути роз'яснене право звернутися з відповідним позовом до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України.

З огляду на положення статей 28, 29 ЦПК України, у разі встановлення під час судового розгляду факту пред'явлення позову до померлої особи формальні підстави для застосування судом положень ст. 37 ЦПК України та встановлення правонаступників відсутні у зв'язку з тим, що підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише обставини, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку, тобто до відкриття провадження у справі.

Оскільки справа наразі знаходиться на розгляді в апеляційному суді, то до спірних правовідносин слід застосувати також положення ст. 310 ЦПК України - відповідно до якого Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Враховуючи те, що смерть фізичної особи відбулася не до ухвалення рішення по справі, а навіть до відкриття провадження по справі, то наявні всі підстави, згідно до п. 4 ч. 1 ст. 307 ЦПК України для закриття його зараз зі скасуванням рішення суду першої інстанції, який розглянув справу однією зі сторін якої була померла особа.

Керуючись ст.ст. 205, 307, 310, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Ізмаїл - задовольнити частково .

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2017 року - скасувати та провадження у справі закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко