Постанова

від 26.10.2017 по справі 677/1483/17

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1483/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2017 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Федишина І.В.,

з участю секретаря Коломієць Л.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області Матвійчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красилові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною відмови в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до ч. 9-12 ст. 37 Закону України "Про державну службу" та зобов'язання Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити та виплачувати їй пенсію державного службовця по інвалідності відповідно до чч. 9-12 ст. 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 28 серпня 2017 року.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що протоколом № 962 від 29.07.2014 управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області в Красилівському районі їй призначена пенсія по 2-групі інвалідності згідно Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 04.07.2014 та Розпорядженням № 160994 від 09.08.2017 Старокостянтинівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області продовжено призначення пенсії довічно. Наказом № 59-0 від 26 липня 2017 року вона звільнена з посади начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області 31.07.2017 в зв'язку із змінами організаційної структури, штатного розпису та скорочення штатної чисельності. 28 серпня 2017 року вона письмово звернулась до відповідача з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності 2 групи, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на пенсію по інвалідності державного службовця у відповідності до статті 37 Закону України Про державну службу в редакції від 16.12.1993 № 3723-XII. Відповідач листом № 24/М-4 від 05 вересня 2017 року їй відмовив у призначенні пенсії державного службовця, мотивуючи тим, що з 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України Про державну службу № 899-УІІІ, у відповідності до пп. 10, 12 Прикінцевих положень якого пенсія державного службовця згідно статті 37 Закону України Про державну службу призначається при досягненні 60-річного віку. На думку відповідача, вона такого права не має. Дії відповідача вона вважає протиправними. Посади, які вона обіймала протягом всього періоду перебування на державній службі, віднесені до посад державних службовців. На момент набрання чинності Законом України ''Про державну службу'' вона перебувала на посаді державного службовця, яка давала їй правову підставу виходу на пенсію державного службовця. Її страховий стаж становить 34 роки та державної служби 27 років. Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України ''Про державну службу'' вона має право на призначення пенсії державного службовця по інвалідності 2 групи в розмірі 60 % суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Просить визнати протиправною відмову в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до ч. 9-12 ст. 37 Закону України "Про державну службу" та зобов'язати Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити та виплачувати пенсію державного службовця по інвалідності відповідно до чч. 9-12 ст. 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 28 серпня 2017 року.

У судовому засіданні позивач та її представник ці вимоги підтримали.

Представник відповідача позов не визнала, зіславшись на те, що УПФ правомірно відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії, оскільки позивачка не досягла пенсійного віку визначеного законодавством (60 років), надала письмові заперечення.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 з 29 липня 2014 року призначено пенсію по інвалідності згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в зв'язку з наявністю в неї другої групи інвалідності. Наказом № 59-0 від 26 липня 2017 року її звільнено з посади начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області 31.07.2017 в зв'язку з реорганізацією управління. 28 серпня 2017 року позивачка письмово звернулась до УПФУ з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності як інваліда 2-ї групи, призначеної відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на пенсію по інвалідності державного службовця у відповідності до ст. 37 Закону України Про державну службу в редакції від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. УПФУ листом № 24/М-4 від 05 вересня 2017 року відмовив у призначенні пенсії державного службовця по інвалідності. Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень цього ж закону для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про державну службу на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , в тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 9-12 статті 37 Закону України Про державну службу визначено, що пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особам, визнаним інвалідами І або II групи в період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі.

Згідно ст. 1 Закону України Про пенсійне забезпечення громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Як вбачається з трудової книжки позивача, з 14 червня 1990 року по 31 липня 2017 року позивачка працювала на посадах, віднесених до посад державних службовців, тому її стаж державної служби становить понад 10 років, а також вона є інвалідом 2 групи.

Враховуючи вищевикладене та те, що на час набрання чинності Законом України Про державну службу № 889-VІІІ від 10.12.2015 позивачка працювала на посаді державного службовця та має вислугу понад 10 років, вона має прав на призначення пенсії по інвалідності у відповідності до ст. 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ.

Отже, вищезазначеним підтверджується те, що позивачка має право на призначення пенсії державного службовця по інвалідності 2-ї групи в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплат праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно зі ст. 37 Закону України "Про державну службу".

Враховуючи викладене, керуючись стст. 6-11, 160-163, 159-163, 167, 186 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до чч. 9-12 ст. 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ від 16.12.1993.

Зобов'язати Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити та виплачувати з 28 серпня 2017 року ОСОБА_1 пенсію державного службовця по інвалідності відповідно до чч. 9-12 ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ Про державну службу в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням виплачених сум.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Красилівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України щодо складання постанови суду в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАСУ, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя : І. В. ФЕДИШИН