Ухвала

від 14.12.2017 по справі 677/1483/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 677/1483/17

Головуючий у 1-й інстанції: ФЕДИШИН І.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

14 грудня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

в вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області в якому просила:

- визнати протиправними дії Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови в призначенні їй пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ч. 9-12 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ;

- зобов'язати Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити та виплачувати їй пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ч. 9-12 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в розмірі 60% суми заробітної плати з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з 28.08.2017 року.

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 29.07.2014 року в зв'язку з наявністю у неї другої групи інвалідності.

Наказом № 59-0 від 26.07.2017 року позивача звільнено з посади начальника управління податків і зборів з фізичних осіб Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області з 31.07.2017 року в зв'язку з реорганізацією управління.

28.08.2017 року ОСОБА_2 письмово звернулась до УПФУ з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності як інваліда 2-ї групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності державного службовця у відповідності до ст. 37 Закону України "Про державну службу" в редакції від 16.12.1993 року №3723-ХІІ.

Відповідач листом № 24/М-4 від 05.09.2017 року відмовив позивачу в задоволенні її заяви, посилаючись при цьому на факт відсутності у неї права на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки нею не досягнуто віку, визначеного ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що на час набрання чинності Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015 року позивач працювала на посаді державного службовця та мала стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 10 років, що в сукупності дає їй право на призначення пенсії по інвалідності у відповідності до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) вказано, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу"( відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII).

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби (ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то