Ухвала

від 20.10.2017 по справі 404/1855/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 404/1855/17

№ 1-в/183/239/17

У Х В А Л А

20 жовтня 2017 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника МРВ

з питань пробації ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Новомосковського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про застосування до засудженого ОСОБА_4 Закону України «Про амністію у 2016 році»,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшло подання Новомосковського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 06.10.2017 року про застосування до засудженого ОСОБА_4 Закону України "Про амністію у 2016 році". Подання обґрунтоване наступним. 18.04.2017 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_4 був засуджений за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу на користь держави у розмірі 3400 гривень з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік. За період відбування покарання засуджений ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивної сторони, громадський порядок не порушував, до кримінальної відповідальності не притягувався. Основний вид покарання у виді штрафу в розмірі 3400 гривень на користь держави сплатив повністю. Крім того, засуджений має на утриманні неповнолітню доньку, стосовно якої він не позбавлений батьківських прав, а тому до нього можливо застосувати п. «в» ст. 1 Закону України « Про амністію у 2016 році».

В судовому засіданні представник Новомосковського МРВ з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації ОСОБА_3 надав пояснення по суті подання і просив його задовольнити застосувавши до ОСОБА_4 п. «в» ст. 1 Закону України « Про амністію у 2016 році».

Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подання, просив його задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, а тому його неявка відповідно до ст. 539 КПК України не є перешкодою у розгляді подання у його відсутність.

Суд вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали подання, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року №1810-VIIІ. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про амністію у 2016 році» та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Статтею 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" передбачено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно достатті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, в тому числі, передбачених п. «в» зазначеної ст. 1 Закону - не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про амністію у 2016 році" дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про застосування амністії в Україні" особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію.

Судом встановлено, що вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2017 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 3400 гривень з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік.

Також судом встановлено, що основний вид покарання у виді штрафу на користь держави засуджений ОСОБА_4 сплатив 04.07.2017 року, що підтверджується відповідною квитанцією про сплату штрафу (а.с.75).

Згідно з ч.2 ст. 6 Закону України "Про застосування амністії в Україні" особам, засудженим до покарання (основного чи додаткового) у виді штрафу, сума штрафу, сплаченого ними до прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання у зв`язку з амністією, не повертається.

Суд враховує, що засуджений ОСОБА_4 вчинив злочин, що не є тяжким чи особливо тяжким, до набрання чинності Законом України "Про амністію у 2016 році", просив суд застосувати до нього акт амністії, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 2008 року народження (а.с.68), та батьківських прав щодо якої він не позбавлений (а.с. 50,51), обмежень, передбачених ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст. 9 Закону України "Про амністію у 2016 році" щодо застосування відносно засудженого ОСОБА_4 амністії не встановлено. Тому суд вважає, що подання про застосування до засудженого ОСОБА_4 Закону України "Про амністію у 2016 році" підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 звільненню від відбування додаткового покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 86 КК України, ст. ст. 1, 10, 13 Закону України "Про амністію у 2016 році", суд,

п о с т а н о в и в:

Подання Новомосковського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про застосування до засудженого ОСОБА_4 Закону України "Про амністію у 2016 році", задовольнити.

На підставі ст. 86 КК України та п. «в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" №1810-VIII від 22.12.2016 року звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного йому додаткового покарання згідно з вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1