Постанова

від 24.10.2017 по справі 805/1445/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 р. Справа №805/1445/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:10:40

Донецький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Кульматицькій В.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехтранс» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.09.2016 року №0004181200 про сплату штрафу на суму 98,37 грн та №0004171200 про сплату штрафу на суму 59 318,23 грн. 04.08.2017 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог відповідно до яких просить суд скасувати тільки податкове повідомлення-рішення №0004171200 про сплату штрафу на суму 59 318,23 грн. Позовні вимоги вмотивовані тим, що прийнятті спірне податкове повідомлення - рішення суперечить нормам чинного законодавства, оскільки податковим органом протиправно нараховано штрафні санкції на розстрочені грошові зобов'язання за договором розстрочення податкового боргу №8/05-07-23-12-3 від 24.02.2016 року, з огляду на зазначене є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи суду надано заперечення, мотивоване тим, що податковим органом за наслідком проведеної перевірки встановлено порушення граничних строків сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та керуючись нормами податкового законодавства та Конституції України податковим органом нараховано штрафні санкції. Зауважує на тому, що штрафні санкції не нараховуються за порушення термінів сплати розстрочених сум податкового боргу, визначених у договорі про розстрочення податкового боргу, однак за порушення термінів сплати узгоджених грошових зобов'язань по податкових деклараціях нараховуються. Отже, враховуючи наявний факт несплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків передбачених податкових кодексом та факту погашення суми податкового боргу, правомірно застосовано штрафні санкції.

Представник позивача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехтранс» (ЄДРПОУ 35237111, вул. Чехова,1, м.Добропілля, Донецька область, 85000), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Добропільська об'єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу подано податкову звітність з податку на додану вартість за травень -грудень 2014, січень -вересень 2015, листопад-грудень 2015 року з самостійно визначеною сумою грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Рішенням №6/05-99-17-01 від 24.02.2016 року розстрочена сума податку на додану вартість у сумі 384 739 ,67 грн ( у т.ч. основний платіж у сумі 243 882,64 грн, штраф у сумі 36 313,99 грн, пеня у сумі 104 543,04 грн).

Відповідно до рішення між позивачем та відповідачем укладено договір про розстрочення податкового боргу №8/05-07-23-12-3 від 24.02.2016 року у сумі 384 739,67 грн з процентами, які дорівнюють розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 ПК України.

Податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Автотехтранс» , з питань несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.08.2014 року по 23.08.2016 року, за наслідком якого складено акт перевірки №379/05-07-12/35237111 від 05.09.2016 року.

21.09.2016 року на підставі акту перевірки податковим органом сформовані податкові повідомлення-рішення про сплату штрафів за затримку сплати грошового зобов'язання №0004181200 на суму 98,37 грн; №00004171200 на суму 59 318,23 грн.

Скориставшись право на позасудове врегулювання спору, позивачем подано до податкових органів вищого рівня скарги на податкові повідомлення-рішення, однак, Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області №6663/10/05-99-10-01-12-1 від 21.11.2016 року та Рішенням Державної фіскальної служби України №3743/6/99-99-11-03-01-25 від 23.02.2017 року оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Спірним питанням даного позову є правомірність нарахування податковим органом штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення №0004171200.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 38.1 ст.38 ПК України, встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п.126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до п. 32.2 ст. 32 ПК України, зміна строку сплати податку здійснюється у формі розстрочки, відстрочки.

Регулювання питань, повязаних з наданням відстрочки та розстрочки, передбачено статтею 100 ПК України.

Відповідно до п. 100.1 ст.100 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Згідно з п.100.6 ст.100 ПК України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року, відповідно до підпункту 100.8 статті 100 ПК України, приймається у такому порядку:

стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником);

стосовно місцевих податків і зборів - керівником контролюючого органу (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Пунктом 100.13 ст. 100 ПК України передбачено, що порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи в межах їх повноважень.

На реалізацію наведеної бланкетної норми Податкового кодексу України Міністерством доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року видано наказ №574 Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1853/24385 (далі Порядок №574).

Відповідно до пункту 1.9 Порядку №574, строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом доходів і зборів рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

На розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (пункт 3.9 Порядку № 574).

Таким чином, відповідно до наведених вище положень Порядку №574 пеня та штрафні санкції не нараховуються у разі прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) сплати грошового зобов'язання (податкового боргу) саме з дати прийняття такого рішення.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до спірного податкового повідомлення-рішення №0004171200, було здійснено нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання ПДВ: за податковою декларацією за серпень 2014, вересень 2014, жовтень 2014, листопад 2014, за рішенням про розстрочення податкового боргу №8/05-07-23-12-3 від 24.02.2016 року.

З пояснень позивача вбачається,що до складу договору про розстрочення увійшли: основний борг у розмірі 243 882,64 грн, який складається з часткової суми самостійно визначеного податкового зобов'язання за листопад 2014 року у сумі 14 959,64 грн, уточнюючі розрахунки за грудень 2015 року за січень-грудень 2015 року; штрафні санкції у сумі 36 313,99 грн за ППР №0000211500 від 05.02.2015 року, № НОМЕР_1 від 30.06.2015 року, № НОМЕР_2 від 30.06.2015 року, № НОМЕР_3 від 09.11.2015 року; пеня у розмірі 104 543,04 грн, нарахована на суму боргу станом на 19.02.2016 року.

Тобто, у складі спірного податкового повідомлення-рішення наявне рішення про розстрочення податкового боргу відповідно до якого укладено договір про розстрочення податкового боргу, на яке не може бути нараховано штрафні санкції.

Отже, враховуючи вище зазначене, з дати прийняття відповідачем рішення про розстрочення податкового боргу та до закінчення строку дії договору про розстрочення податкового боргу відсутні підстави для нарахування пені та штрафів, оскільки розстрочення прямо передбачає перенесення строків сплати, а в договорі про розстрочення прямо визначені нові строки сплати.

В даному випадку, податковим органом неправомірно застосовано штрафні санкції за сплату позивачем розстроченого, відповідно до рішення податкового органу про розстрочення, податкового боргу з податку на додану вартість, оскільки відповідно до п.3.9 Порядку №574, штрафні санкції на розстрочення податкового боргу не нараховуються.

Щодо нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання за податковими деклараціями.

Відповідно до п.п. 16.1.4 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий борг, відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.87.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу.

Зміст графи "призначення платежу" у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Отже, сплачені позивачем суми були зараховані податковим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного позивачем у платіжному доручені.

Крім того, суд зауважує, що з огляду на ситуацію, що склалася у Східному регіоні України, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Стаття 10 Закону України № 1669 передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Таким чином Сертифікат ТПП є документом, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

Позивачем сертифікату Торгово-промислової палати України про засвідчення настання обставин непереборної сили надано не було.

Отже, позивач не є звільненим від нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань.

Враховуючи зазначене нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість нараховані згідно податкових декларацій за серпень-листопад 2014 року є правомірними.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вище зазначене, оскаржуване податкове повідомлення - рішення №00004171200 від 21.09.2016 року підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість, згідно рішення ОДПС України про відстрочення податкового боргу №8/05-07-23-12-3 від 24.02.2016 року, у розмірі 27 327,40 грн.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України,суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехтранс» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №00004171200 від 21.09.2016 року в частині нарахування штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов'язання у сумі 27 327,40 грн.

Стягнути з Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехтранс» (ЄДРПОУ 35237111), судовий збір у сумі 736 (сімсот тридцять шість) грн.00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 24 жовтня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Христофоров А.Б.