Постанова

від 03.10.2017 по справі 817/1362/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2017 р.Р і в н е 817/1362/17 Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув; відповідача: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 виробничого кооперативу "Надія" до Володимирецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування постанови, - В С Т А Н О В И В:

13.09.2017 ОСОБА_1 виробничий кооператив "Надія" звернувся в суд з адміністративним позовом до Володимирецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.12.2015. Позовні вимоги обґрунтував тим, що виконавчого провадження, у межах якого видано оспорювану постанову не існує.

Позивач у судове засідання не прибув, у поданій суду заяві просив позов задовольнити, розглянути справу в порядку письмового провадження за відсутності представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини свого неприбуття суд не повідомив, заперечень на адміністративний позов та витребовуваних судом доказів не подав, про причини неможливості їх надання суд не повідомив.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини шостої статті 12, частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозапи-сувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідженням письмових доказів по справі суд встановив таке.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 у справі №817/1874/15 позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 виробничого кооперативу "Надія" (код ЄДРПОУ 30626940) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області капіталізовані платежі на суму 192050,81 грн. (а.с.6-8).

Вказана постанова набрала законної сили 15.10.2015.

За даними КП ДСС, у справі №817/1874/15 Рівненським окружним адміністративним судом видано один виконавчий лист, а саме 29.10.2015 (а.с.22).

27.09.2016 державним виконавцем Володимирецького РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52355487 про стягнення з ОСОБА_1 виробничого кооперативу "Надія" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області капіталізованих платежів в розмірі 191250,81 грн. (з урахуванням добровільної сплати боржником на виконання рішення суду 800,00 грн.) (а.с.9).

29.11.2016 ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/1874/15 розстрочено виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 про стягнення з ОСОБА_1 виробничого кооперативу "Надія" заборгованості у розмірі 191250,81 грн. строком на дев'яносто шість місяців шляхом сплати коштів за перший місяць в сумі 1992,76 грн., а послідуючі місяці в сумі 1992,19 грн. (а.с.10-12).

Крім цього, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 у справі №817/2522/16, яка набрала законної сили 11.05.2017, встановлено обставини, які в силу вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнені від доказування, а саме, що 10.10.2016, в рамках виконавчого провадження №52355487, державним виконавцем Володимирецького РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області ОСОБА_2 було винесено постанову про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 виробничого кооперативу "Надія". Рішенням цього суду зазначена постанова державного виконавця скасована з огляду на розстрочення, визначене ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/1874/15 від 29.11.2016.

За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень наявна інформація про виконавче провадження ВП №52355487, в якому боржником виступає Сільськогоспо-дарський виробничий кооператив "Надія", а стягувачем Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області. Жодних інших виконавчих проваджень в системі не зареєстровано (а.с.23-26).

В той же час, листом №5333 від 09.09.2017 Володимирецький РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області надіслав ОСОБА_1 виробничому кооперативу "Надія" копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, датованої 15.12.2015 та винесеної в рамках виконавчого провадження №49540292 з виконання виконавчого листа, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 29.10.2015 у справі №817/1874/15 про стягнення з ОСОБА_1 виробничого кооперативу "Надія" (код ЄДРПОУ 30626940) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області капіталізованих платежів на суму 192050,81 грн. (а.с.14-15).

На вимогу ухвали суду від 22.09.2017 Володимирецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №49540292 з ідентифікатором доступу до Автоматизованої системи виконавчих проваджень не надав.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

При цьому суд виходив з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку на час виникнення між сторонами спірних правовідносин регулювались нормами Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999 (який втратив чинність 05.01.2017).

За правилами статті 17 вказаного Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ; 10) рішення (постанови) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 11) рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу.

Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 18 цього Закону, за правилами частини третьої якої, виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

В свою чергу, за правилами частини першої статті 25 цього Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. А відповідно до частини п'ятої цієї статті копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. При чому, в силу вимог статті 31 цього Закону, копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Загальний порядок звернення стягнення на майно божника визначався главою 4 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999.

За правилами статті 52 цієї глави, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

А за правилами статті 57 - арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення

Відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження №49540292, як і доказів своєчасного направлення копії постанови про арешт майна від 15.12.2015 в цьому є виконавчому провадженні.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В той же час, за правилами частини першої статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження , за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Стаття 11 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 визначає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Частиною 1 статті 6 цього Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

З урахуванням того, що у справі №817/1874/15 Рівненським окружним адміністративним судом видано один виконавчий лист, а саме 29.10.2015 про стягнення з ОСОБА_1 виробничого кооперативу "Надія" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кузнецовську Рівненської області капіталізованих платежів на суму 192050,81 грн., і з примусового виконання даного виконавчого документа відкрито виконавче провадження ВП 52355487, яке належним чином зареєстроване в Автоматизованій системі виконавчого провадження, то існування ще одного виконавчого провадження під №49540292 з виконання цього самого виконавчого документу з точки зору Закону є неприпустимим.

З огляду на це, на відсутність реєстрації такого виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження та на відсутність самої постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №49540292, суд приходить до висновку, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №49540292 від 15.12.2015 є безґрунтовною, а відтак і протиправною.

Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні

За правилами статті 59 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 (який діє на даний час) виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Проаналізувавши норми чинного законодавства та беручи до уваги відсутність виконавчого провадження ВП№49540292, як такого, суд вважає за необхідне скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.12.2015, винесену в рамках виконавчого провадження №49540292, внаслідок чого відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, суд зауважує, що іншого, адекватного наявним обставинам та ефективного способу поновлення порушених прав позивача, не існує.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову державного виконавця Володимирецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№49540292 від 15.12.2015.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 виробничого кооперативу "Надія" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Володимирецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.