Постанова

від 25.10.2017 по справі 821/1068/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1068/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтовича І.І.,

при секретарі: Бондарчук О.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Херсонській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою, викладену в листі - відповіді за №С-6610/0-2125/6-17 від 22.06.2017; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.

05.09.2017 представником позивача подано суду клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить: визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену в листі - відповіді №С-6610/0-2125/6-17 від 22.06.2017; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області на земельній ділянці з кадастровим номером 6520383500:00:001:0038.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.05.2017 за вх. № С-6610/5/0-17-СГ до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надійшла заява ОСОБА_3 від 22.05.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га. Листом від 22.06.2017 №С-6610/0-2125/6-17 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку зазначеного проекту землеустрою. Позивач вважає таку відмову протиправною та прийнятою в супереч нормам діючого законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з адміністративним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та поданих уточнень. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов. Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та Припису Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 25.04.2017 №1/0/92-17-АК/0012ПР/03/01/17 при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності ОСОБА_3 встановлено, що згідно Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №7637 від 06.12.2013 гр. ОСОБА_3 придбав нерухоме майно - комплекс Свинарник відгодівник , який розташований на земельній ділянці площею 3,0090 га, та складається з нежитлових приміщень, а саме: свинарник (3 шт.); від годівник; вагова; санпропускник - бойня; будинок тваринників; котельні; кормоцеху.

Земельна ділянка площею 2,3509 га, на якій гр. ОСОБА_3 веде господарську діяльність, відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, угіддя - під господарськими будівлями і дворами.

На день перевірки ОСОБА_3 використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим порушено ст.125 Земельного кодексу України.

Тому, ОСОБА_3 приписано вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 2,3509 га, що зайнята під майновим комплексом свинарник відгодівник в термін до 25.05.2017.

Судом встановлено, що 24.05.2017 за вх. № С-6610/5/0-17-СГ до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надійшла заява ОСОБА_3 від 22.05.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області ( контур 60, угіддя - господарський двір).

Листом від 22.06.2017 №С-6610/0-2125/6-17 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безкоштовно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області ( контур 60, угіддя - господарський двір).

Дана відмова обґрунтована тим, що згідно даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 2,3509 га з кадастровим номером 6520383500:02:001:0094 сформована із цільовим призначенням для іншого сільськогосподарського призначення та оскільки об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці не передбачені для задоволення особистих потреб громадянина шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг та земельна ділянка сформована для іншого сільськогосподарського призначення, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовило у задоволенні зазначеної заяви ОСОБА_3

Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірним є питання правомірності підстав відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею в межах норм безоплатної приватизації.

Згідно із ч.ч.1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

У відповідності із ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України, якою визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вже зазначалося судом, листом від 22.06.2017 №С-6610/0-2125/6-17 ГУ Держгеокадастру у Херсонській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області ( контур 60, угіддя - господарський двір).

Дана відмова обґрунтована тим, що згідно даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 2,3509 га з кадастровим номером 6520383500:02:001:0094 сформована із цільовим призначенням для іншого сільськогосподарського призначення та оскільки об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці не передбачені для задоволення особистих потреб громадянина шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг та земельна ділянка сформована для іншого сільськогосподарського призначення.

Проте суд не погоджується з таким твердженням представника відповідача та зазначає наступне.

Відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"від 15.05.2003, № 742-IV, особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

До майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать земельні ділянки, жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку.

Основним завданням свинарських ферм і комплексів є виробництво м'яса.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003, № 742-IV, члени особистого селянського господарства мають право, у тому числі: реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам; самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва; надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства; використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону; вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки.

Тобто, члени особистого селянського господарства мають право утримувати склад для надлишків виготовленої продукції надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства. Отже, законним можна вважати і надання складських послуг на комерційній основі. Крім того, члени особистого селянського господарства можуть самостійно здійснювати матеріально - технічне забезпечення власного виробництва: створювати майстерні для ремонту сільськогосподарської техніки та інші приміщення для обслуговування. Тому, створення майстерні для ремонту техніки, господарських будівель для вирощування КРХ, свиней, овець та надання послуг з її використання не заборонено діючим законодавством.

Поряд з тим, що відповідач в листі від 22.06.2017 як на підставу для відмови посилається лише на те, що згідно даних Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 2,3509 га з кадастровим номером 6520383500:02:001:0094 сформована із цільовим призначенням для іншого сільськогосподарського призначення, без посилань на норми чинного законодавства. Водночас, не наводить будь-якої документації щодо впорядкування земель даної території, затверджену у встановленому законом порядку, яка б свідчила про їх цільове призначення, порядок використання та охорону.

Суд вважає посилання відповідача на вищезазначену обставину у листі - відповіді від 22.06.2017 безпідставним, а зазначену відповідачем причину відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 необґрунтованою та недостатньою для прийняття такого рішення.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться поза межами населених пунктів на території Музиківської сільської ради Білозерського району Херсонської області на земельній ділянці з кадастровим номером 6520383500:00:001:0038, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом вище, кожен громадянин України має установлене Земельним кодексом України право на одноразове безоплатне одержання у приватну власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства та садівництва в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Для реалізації цього права громадянин подає до уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою органу клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні, яка повинна базуватись на вичерпному переліку підстав для такої відмови, який визначений ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Таким чином, вказані повноваження поряд з іншими складають зміст компетенції відповідача і є його дискреційними повноваженнями, для реалізації яких йому надана свобода діяти в установлених законодавством межах на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватись від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Проте суд не може перебирати на себе такі повноваження, вирішуючи замість відповідача, які рішення він повинен приймати, але не позбавлений можливості зобов'язати відповідача розглянути повторно заяву ОСОБА_3 від 22.05.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га.

За таких обставин, суд приходить до висновку про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 22 травня 2017 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 90, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену в листі - відповіді за №С-6610/0-2125/6-17 від 22 червня 2017 р.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 22 травня 2017 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 640,00 грн. (Шістсот сорок гривень 00 коп.) шляхом безспірного списання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 жовтня 2017 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 6.2